Ухвала суду № 62778817, 15.11.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"15" листопада 2016 р. Справа № 922/6534/15

вх. № 296

Суддя господарського суду: Ємельянова О.О.

при секретарі судового засідання: Малихіна М.П.

розглянувши матеріали скарги № 06-46Е/16юр-26466 від 04.10.2016 року (вх. № 296 від 04.10.2016 року) Акціонерної компанії "Харківобленерго" у справі № 922/6534/15

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків

до Приватного виробничо-комерційної фірми "АНС", м. Харків

про стягнення коштів

за участю представників сторін:

від скаржника (стягувача -позивача): ОСОБА_1 (дов. 01-16юр/3222 від 25.04.2016 року)

від боржника (відповідача): не з'явився;

від Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.02.2016 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з приватної виробничо - комерційної фірми "АНС" на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" суму у розмірі 2364, 97 грн. (з яких: 249,09 грн. - 3 проценти річних за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року; 1 842, 80 грн. - пені за серпень, вересень 2015 року; інфляційні втрати - 273,08 грн. за період з 1.10.2015 року по 31.12.2015 року) та судові витрати у розмірі 1 218, 00 грн. В решті стягнення 3 процентів річних у розмірі 0, 30 грн. та інфляційних втрат у розмірі 578,60 грн. грн. - відмовлено.

На примусове виконання рішення від 22.02.2016 року господарським судом 11.03.2016 року виданий відповідний наказ.

04.10.2016 року від Акціонерної компанії "Харківобленерго" надійшла скарга № 06-46Е/16юр-26466 від 04.10.2016 року (вх. № 296 від 04.10.2016 року) у якій скаржник просить суд:

2. Визнати незаконною бездіяльність Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області під час примусового виконання рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/6534/15 та порушення ним статей 6, 11, 30, 32, глав 4, 5 Закону України "Про виконавче провадження".

3. Зобов'язати Жовтневий відділ державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області здійснити усі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи щодо примусового виконання рішення у справі № 922/6534/15.

Ухвалою господарського суду від 06.10.2016 року прийнято скаргу № 06-46Е/16юр-26466 від 04.10.2016 року (вх. № 296 від 04.10.2016 року) у справі № 922/6534/15 до розгляду та розгляд призначено на 18.10.2016 року.

У межах строків визначених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд скарги неодноразово відкладався.

Боржник-відповідач у призначене судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причину неявки на час розгляду справи суд не повідомив, про час та місце розгляду справи відповідно до пункту 3.9.1. Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

17.10.2016 року скаржник (стягувач-позивач) через канцелярію суду надав письмові пояснення вх. № 34087 у яких просить суд задовольнити скаргу у повному обсязі.

18.10.2016 року Жовтневий відділ державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області через канцелярію суду надав пояснення вх. № 34291 та копію виконавчого провадження для долучення до матеріалів справи.

10.11.2016 року скаржник (стягувач-позивач) через канцелярію суду надав письмові пояснення вх. № 38381 у яких зазначає, що Жовтневим відділом державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області з часу відкриття виконавчого провадження (29.03.2016 року) не було проведено жодних виконавчих дій з примусового виконання рішення у даній справі, що свідчить про його бездіяльність та про порушення з його боку законного права стягувача на отримання присуджених за рішенням суду коштів. В обґрунтування законності своїх дій Жовтневий відділ державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області посилається на виконавчі дії, які були проведені раніше, ніж наказ господарського суду Харківської області у справі № 922/6534/15 був поданий для примусового виконання, державний виконавець не проводив ніяких дій, а застосував застарілі дані іншого вже завершеного виконавчого провадження щодо боржника (про що свідчить постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 23.05.2016 року ц справі № 922/4740/15). На думку скаржника, Жовтневим відділом державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області були порушені принципи неупередженості, своєчасності та повного проведення виконавчих дій, не застосовані у межах шестимісячного строку провадження виконавчих дій усіх заходів примусового виконання рішення, передбачені законом, що у свою чергу порушило права стягувача на виконання судового рішення, на отримання присуджених судовим рішенням коштів. У зв'язку із чим просить суд задовольнити скаргу у повному обсязі.

Представник Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області у призначене судове засідання року не з'явився, але 14.11.2016 року через канцелярію суду надав пояснення вх. № 38704 у яких зазначає, що 29.03.2016 року державним виконавцем на підставі статей 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50637530. Згідно довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно, за боржником право власності на об'єкти нерухомого майна не зареєстровано. Згідно довідки БД"АМТ" транспортні засоби за боржником не зареєстровано. Згідно відповіді Державної податкової служби України, боржник має рахунок у банківській установі. Згідно відповіді банківської установи, а саме: ПАТ "Мегабанк" на рахунку боржника недостатньо грошових коштів для звернення стягнення за виконавчим документом. На депозитний рахунок Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції у Харківській області надійшли списані з рахунку боржника грошові кошти у сумі 5,50 грн., які було перераховано у якості витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій на рахунок Головного управління юстиції у Харківській області.

На думку Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області скарга заявника є необґрунтованою, а держаним виконавцем вжито усіх заходів щодо виявлення майна боржника на яке можливо у порядку Закону України "Про виконавче провадження" звернути стягнення для погашення заборгованості за виконавчим документам. Тому у зв'язку із відсутністю майна у боржника, задовольнити вимоги стягувача за виконавчим документом на даний час не є можливим.

За твердженнями Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, державним виконавцем вжито усіх передбачених Законом України "Про виконавчу службу, заходів, щодо примусового виконання наказу господарського суду від 11.03.2016 року та зазначає, що 05.10.2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження". В новій редакції у розділі ІІ строки у виконавчому провадженні, статті 11, 13 вищевказаного закону, не міститься норми про обов'язок державного виконавця провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. У зв'язку із чим просить суд відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі та розглянути скаргу без участі представника Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Присутній у судовому засіданні представник скаржника (стиягувача-позивача) скаргу підтримав у повному обсязі із підстав викладених у наданій до суду скарзі та письмових поясненнях.

Суд дослідивши матеріали справи № 922/6534/15 та скарги прийшов до висновку про відмову клопотанні в частині розгляду скаргу без участі представника Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області у зв'язку із тим, що ухвалою суду від 01.11.2016 року явку уповноважених представників сторін у судове засідання було визнано обов'язковою.

Розглянувши скаргу № 06-46Е/16юр-26466 від 04.10.2016 року (вх. № 296 від 04.10.2016 року) та наявні у матеріалах справи письмові докази, вислухавши пояснення представника скаржника (стягувача-позивача), дослідивши матеріали справи та докази, надані в обґрунтування скарги, суд встановив наступне.

На примусове виконання рішення від 22.02.2016 року господарським судом 11.03.2016 року виданий відповідний наказ.

Позивачем відповідний наказ було пред'явлено 24.03.2016 року до Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області для виконання відповідно до заяви від 24.03.2016 року № 46е-02/16юр-9188 (т. 1, а.с. 181-182).

Відповідно до статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" (станом на час виникнення спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно частини 1 статті 19 зазначеного Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

Відповідно до частин 1, 2 статті 25 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Постановою старшого державного виконавця Ізотов П.П. про відкриття виконавчого провадження ВП № 50637530 від 29.03.2016 року, на підставі заяви від 24.03.2016 року стягувача, відкрито виконавче провадження із виконання наказу у справі № 992/6534/15 від 11.03.2016 року (т. 1. а.с. 185).

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як вбачається із матеріалів справи та скарги, з моменту відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду від 11.03.2016 року у справі № 922/6534/15 минуло майже 7-м місяців, а державним виконавцем винесено лише постанову про відкриття виконавчого провадження та здійснено один запит Державної податкової служби України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам із урахуванням фактичних та правових підстав, вимог скарги, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 124 Конституції України (станом на час виникнення спірних правовідносин) правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (станом на час виникнення спірних правовідносин). Ця норма є відтворенням норми статі 124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Держаний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за статтею 7 Закону України "Про державну виконавчу службу", зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки.

Законом України Про виконавче провадження встановлено порядок виконання судового рішення, який необхідно дотримуватися державному виконавцю. Рішення, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, відноситься до рішення немайнового характеру.

За зазначеним Законом України Про виконавче провадження регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Перелік повноважень державного виконавця під час здійснення примусового виконання рішень визначено Законом України "Про виконавче провадження" (зокрема, в частиною 3 статті 11) як-то: проводити перевірки виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; безоплатно одержувати, з метою захисту інтересів стягувача, від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Згідно вимог частини 1 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною 2 статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Частинами 5, 6 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Аналогічний припис міститься в частині 1 статті 66 Закону України "Про виконавче провадження", у якій зазначено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Відповідно до пункту 2 статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

З наданої Жовтневим відділом державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів № 70704986 станом на 18.10.2016 року містяться відомості про хід здійснення виконавчих дій станом на 11.11.2015 року та станом на 25.05.2015 року за іншим виконавчим документом (т. 1, а.с. 186-187).

В матеріалах справи, за спірним ВП № 50637530, наявна тільки відповідь № НОМЕР_1 від 30.03.2016 року на запит № 17887132 від 29.03.2016 року до Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками-юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями. У наданому запиті містяться відомості щодо наявності у боржника відкритого рахунку в ПАТ "Мегабанк", м. Харків (т. 1, а.с. 189).

Жодних інших дій за спірним ВП № 50637530 державним виконавцем здійснено не було.

Як доказ здійснення виконавчих дій щодо примусового виконання наказу суду у справі № 922/6534/15 від 11.03.2016 року Жовтневий відділ державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області у наданих на скаргу запереченнях, посилається також на відповідь банку ПАТ "Мегабанк" яку було надано в 2015 року. Однак ВП № 50637530 на час надання відповіді ще не існувало, відповідь також була надана за іншим виконавчим провадженням. (т. 1, а.с. 190).

У наданих Жовтневим відділ державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області копіях матеріалів виконавчого провадження ВП 50637530, щодо виконання наказу господарського суду від 11.03.2016 року у справі № 922/6534/15, відсутні будь-які дані щодо постанови про арешт коштів боржника - приватної виробничо- комерційної фірми "АНС".

За твердженнями Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, державним виконавцем вжито усіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо виконання наказу господарського суду від 11.03.2016 року у справі № 922/6534/15.

Суд зазначає, що твердження Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про те, що державним виконавцем здійснено усі можливі заходи щодо виконання наказу господарського суду від 11.03.2016 року у справі № 922/6534/15, не відповідають дійсності, оскільки у матеріалах справи відсутні докази у підтвердження наданих заперечень.

Також судом встановлено, що з наданої Жовтневим відділом державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області копії спірного виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем не вжито жодного заходу щодо здійснення розшуку іншого (крім грошових коштів) майна боржника. Державний виконавець не звертався з цього приводу ані до боржника, ані до відповідних державних органів, що свідчить про порушення вищевикладених норм Закону. Державному виконавцю було надано можливість подати свої заперечення та пояснення, втім, останній в жодне судове засідання не з'явився, у наданих запереченнях посилається на дії які були вчинені в 2015 року. Жодних доказів у підтвердження виконання наказу господарського суду від 11.03.2016 року у справі № 922/6534/15 Жовтневим відділом державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області до суду не надано.

Також судом не приймаються надані 14.11.2016 року Жовтневим відділом державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області пояснення, щодо Закону України "Про виконавче провадження" у новій редакції від 05.10.2016 року, а саме на розділ ІІ, який не міститься норми про обов'язок державного виконавця провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Оскільки відповідно до розділу XIII прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" який набрав чинності 05.10.2016 року у пункті 6 та 7 зазначено, що рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Тому надані заперечення Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області є необґрунтовані, безпідставні спростовуються матеріалами справи, та є такими, що ґрунтуються на неправильному розумінні норм законодавства та довільному їх тлумаченню.

Відповідно до частини 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до пункту 9.13. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищевикладене, встановлені судом порушення державним виконавцем норм Закону під час виконання спірного рішення, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги № 06-46Е/16юр-26466 від 04.10.2016 року (вх. № 296 від 04.10.2016 року) Акціонерної компанії "Харківобленерго" у справі № 922/6534/15, а саме в частині визнання незаконною бездіяльність Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області під час примусового виконання рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/6534/15 та порушення ним статей 6, 11, 30, 32, глав 4, 5 Закону України "Про виконавче провадження".

Щодо зобов'язання останнього здійснити усі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи щодо примусового виконання рішення у справі № 922/6534/15, тому суд відмовляє у цій частині. Оскільки заявником не зазначено які саме дії повинен здійснити державний виконавець при здійсненні примусового виконання наказу господарського суду від 11.03.2016 року у справі № 922/6534/15.

Також суд з урахуванням прохальної частини скарги щодо зобовязання вчинення дій зазначає, згідно положень пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" № 14 від 26.12.2003 року, у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому, суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України "Про виконавче провадження" можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

З огляду на вищевикладене, господарський суд, дійшов висновку про часткове задоволення скарги № 06-46Е/16юр-26466 від 04.10.2016 року (вх. № 296 від 04.10.2016 року).

Керуючись статтями 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу № 06-46Е/16юр-26466 від 04.10.2016 року (вх. № 296 від 04.10.2016 року) Акціонерної компанії "Харківобленерго" у справі № 922/6534/15 задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області під час примусового виконання рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/6534/15 та порушення ним статей 6, 11, 30, 32, глав 4, 5 Закону України "Про виконавче провадження".

Суддя Ємельянова О.О.