Ухвала суду № 62778691, 14.11.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про відмову у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство

14.11.2016

Справа № 910/20276/16

Суддя Чеберяк П.П., розглянувши

заяву Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжгалузева торговельна компанія» (ідентифікаційний код 37701112)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжгалузева торговельна компанія» (ідентифікаційний код 37701112), у зв’язку з неможливістю останнього погасити заборгованість в розмірі 545 898 286 грн. 20 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Частина 2 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначає, що до заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

В підтвердження безспірності заявлених вимог, заявник посилається на інкасові доручення (розпорядження) № 91/26-55-23-01 від 25.06.2015, № 92/26-55-23-01 від 25.06.2015, № 93/26-55-23-01-34 від 25.06.2015, № 94/26-55-23-01 від 25.06.2015, № 95/26-55-23-01 від 25.06.2015, № 96/26-55-23-01 від 25.06.2015.

Однак, в порушення вимог ст.ст. 10-11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до поданої заяви не додано рішення суду про стягнення з боржника заявленої суми заборгованості, як обов’язкову передумову звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство останнього.

Частиною першою статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами.

Згідно із пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з абзацом першим пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, який передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. Відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Абзацами другим та третім пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Таким чином, виходячи з приписів статті 95 Податкового кодексу України, частини третьої статті 10, частини сьомої статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", доказами в підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів, є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів в дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України.

Водночас, перебіг трьохмісячного строку, визначеного частиною 3 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", починається з моменту прийняття банком платника (боржника) інкасового доручення для примусового стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, оформленого стягувачем (контролюючим органом) на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Наведеного висновку дотримується також Вищий господарський суд України у постанові від 17.02.2015 у справі № 925/1941/14.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про порушення справи про банкрутство відмовляє у її прийнятті, якщо до боржника заявлено вимоги, які не є безспірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 наведеної норми встановлено, що за подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство справляється судовий збір у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Станом на 01.01.2016 розмір мінімальної заробітної плати становить 1 378 грн. 00 коп.

Таким чином, розмір судового збору за подання до суду заяви про порушення справи про банкрутство становить 13 780 грн. 00 коп.

Водночас, доказів сплати судового збору за звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжгалузева торговельна компанія» заявником не додано.

Таким чином, з огляду на викладені обставини, суд відмовляє Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжгалузева торговельна компанія».

Керуючись ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Господарський суд м. Києва –

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжгалузева торговельна компанія».

Заяву про порушення справи про банкрутство, а також додані до них документи повернути заявнику.

Суддя П.П. Чеберяк