Постанова № 62775525, 31.10.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 жовтня 2016 рокум. Ужгород№ 807/1110/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Стенавській А.М.,

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

відповідача 1: Атестаційна комісія № 4 Головного управління Національної поліції в Закарпатській області - представник не з'явився,

відповідача 2 : Головне управління Національної поліції в Закарпатській області - представник Олашин О.М

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Атестаційної комісії № 4 Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 31 жовтня 2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 14 листопада 2016 року.

17 серпня 2016 року, позивач - ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Атестаційної комісії № 4 Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі - відповідач 1), якою просив: визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії № 4 Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, оформлене протоколом ОП № 15.00007949.0035057 від 11.07.2016 року (а.с.5-20).

14 вересня 2016 року, у судовому засіданні протокольною ухвалою було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Національної поліції у Закарпатській області (а.с.73, 74).

31 жовтня 2016 року, у судовому засіданні змінено процесуальне становище Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача на відповідача 2.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Проведення атестації позивача без прийняття обґрунтованого рішення про це і без наявності на це фактичних та нормативних підстав свідчить, що атестація призначена і проведене всупереч нормам частин 1, 2, 4 статті 57 Закону України "Про Національну поліції", пунктів 1, 3, 4 розділу І Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських № 1465 від 17.11.2015 року. З висновком атестаційної комісії та підставами його прийняття позивач не погоджується, оскільки вважає, що в період з 05.07.2016 року по 11.07.2016 року ним пройдені всі етапи атестування передбачені Інструкцією. 05.07.2016 року позивач пройшов тестування на загальні здібності та навички та тестування на предмет знання законодавчої бази (професійний тест), за загальною сукупністю за результатами обох тесті в набрав 56 балів. 11.07.2016 року із позивачем проведено співбесіду атестаційної комісії в складі 5 осіб, на якій йому було задано ряд питань. Зокрема сумніви викликали подані Департаментом внутрішньої безпеки Національної поліції України матеріали про те, що позивач володіє і є співвласником об'єктів нерухомості, які знаходяться в різних районах Закарпатської області і не були вказані позивачем в декларації про майно, доходи і зобов'язання фінансового характеру за 2014-2015 роки. Окрім того, позивача перед початком засідання комісії не було ознайомлено зі складом такої, що згідно вимог пункту 4 Розділу ІІІ Інструкції позбавило його права на заявлення відводу членам такої. Також, на засіданні комісії були присутні п'ять осіб без ідентифікаційних ознак та які не представилися позивачеві. Позивач стверджує, що членів комісії більше цікавив його майновий стан, аніж дослідження критеріїв вказаних у пункті 16 розділу ІV Інструкції і здійснення висновку щодо його відповідності займаній посаді. При прийняті оскаржуваного висновку атестаційна комісія не керувалася вимогами статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" та порушила вимоги відповідної інструкції. Зокрема, атестаційною комісією не було глибоко і всебічно розглянуто всі матеріали, оскільки вона не прийняла до уваги ділові та особисті якості, освітнього та кваліфікаційного рівня, досвід роботи, повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, рівень теоретичних знань та професійних якостей, оцінки з професійної і фізичної підготовки, наявність заохочень та відсутність дисциплінарних стягнень позивача. Позивач вважає, що під час проведення його атестування не було дотримано обов'язку забезпечення атестування на високому організаційному та правовому рівні. Атестування відбулося формально без додержанням принципу об'єктивності в оцінці службової діяльності позивача, як цього вимагає пункт 2 розділу І Інструкції. У відповідній графі атестаційного листа та оскаржуваного протоколу не зазначено з яких підстав чи мотивів, а також наведених у п.16 розділу ІV Інструкції № 1465 критеріїв, комісія дійшла висновку про невідповідність позивача займаній посаді Оскаржуване рішення атестаційної комісії є необґрунтованим та при його прийнятті атестаційною комісією не дотримано норм пунктів 15, 16 розділу ІV Інструкції № 1465, а тому таке рішення підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві та просив суд задовольнити позов у повній мірі.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча судом вжито заходів для належного повідомлення останнього про дату, час та місце судового засідання.

Представник відповідача 2 у судовому засідання заперечив проти заявленого позову з мотивів наведених у письмових запереченнях. Пояснив, що відповідачами не порушено жодних прав позивача, всі рішення щодо проведення атестування особового складу, в тому числі позивача, відповідач приймав у відповідності до Інструкції за № 1465 та Закону України "Про Національну поліцію", а тому адміністративний позов є безпідставним та не підлягає задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача 2, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить таких висновків.

Наказом управління МВС України в Закарпатській області за №255 о/с від 06.11.2015 року «По особовому складу» відповідно до пунктів 9 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з 06 листопада 2015 року у запас Збройних Сил за пунктом 64 "з" (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації)) майора міліції ОСОБА_1 (М-182933), першого заступника районного відділу - начальника слідчого відділення Міжгірського районного відділу УМВС України в Закарпатській області (підстава рапорт ОСОБА_1 від 06.11.2015) (а.с.26).

07 листопада 2015 року, Наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за №1 о/с «По особовому складу» відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» призначено тих, що прибули з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування та установлення посадових окладів згідно штатного розпису, з 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 (М-182933), який мав спеціальне звання майор міліції, начальником слідчого відділення Міжгірського відділення поліції Хустського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, присвоївши йому спеціальне звання майора поліції (підстава заява ОСОБА_1 від 07.11.2015) (а.с.27).

04 липня 2016 року, Наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за №669 «Про відрядження до м. Львова працівників ГУНП в Закарпатській області» у зв'язку з проведенням атестаційного атестування майора поліції ОСОБА_1 відряджено 05 липня 2016 року до м. Львова у зв'язку з проведеннями атестаційного атестування, (а.с.28).

Наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за №668 від 04.07.2016 року «Про затвердження персонального складу атестаційних комісій №№ 4, 5, 6, 7 Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, створення атестаційної комісії № 8 цього ж ГУНП та затвердження її персонального складу», відповідно до вимог частини 3 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", підпункту 2 пункту 2 розділу ІІ Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17 листопада 2015 року за № 1465, з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри затверджено персональний склад, зокрема: атестаційної комісії № 4 Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, у складі: голови - полковника поліції ОСОБА_5, секретаря - лейтенанта поліції ОСОБА_6, членів комісії: підполковника поліції ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с.70, 71).

11 липня 2016 року, згідно протоколу атестаційної комісії за № 4 ГУНП у Закарпатській області ОП № 15.00007949.0035057 , членами комісії у складі 5-ти осіб (голова - ОСОБА_5, секретар - ОСОБА_13., члени комісії: ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_10.) проведено атестування ОСОБА_1, досліджено атестаційний лист, декларацію про доходи; послужний список, інформаційну довідку; висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади"; інформацію із відкритих джерел.

За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення, Головою Атестаційної комісії № 4 ГУНП в Закарпатській області проголосоване рішення, за яким ОСОБА_1 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню через службову невідповідність, (а.с.23).

29 липня 2016 року, згідно Протоколу Апеляційної атестаційної комісії Західного регіону № 6 вивчено скаргу і матеріали поліцейського та встановлено, що скаржником не набрано 60 і більше балів за професійний тест та тест на загальні здібності та навички, у зв'язку з чим подана скарга розгляду не підлягає, ( а.с.25).

02 липня 2015 року Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про Національну поліцію», який згідно з п. 1 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень цього Закону набирав чинності з 07 листопада 2015 року.

Відповідно до п.п.9, 10 розд.11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закон України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Отже, Законом України «Про Національну поліцію» передбачена альтернатива вибору працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, а саме: прийняття на службу за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з особистою заявою позивача від 07.11.2015 та на підставі наказу Національної поліції України від 07.11.2015 № 1 о/с ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника слідчого відділення Міжгірського відділення поліції Хустського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області та присвоєно спеціальне звання «майора поліції». Матеріали справи не містять доказів, які свідчили про протилежне. З 07 листопада 2015 року по день звільнення позивач працював на посаді начальника слідчого відділення Міжгірського відділення поліції Хустського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

При цьому зі змісту атестаційного листа ОСОБА_1 вбачається, що за період служби останній характеризується як дисциплінований, працьовитий та ініціативний співробітник, добросовісно відноситься до виконання покладених на нього посадових обов'язків. Професійно грамотний, добре знає та правильно застосовує в повсякденній роботі накази, інструкції, інші нормативні документи, які регламентують службову діяльність у займаній посаді. Теоретично та практично підготовлений, володіє аналітичним мисленням, здатний обробляти об'ємну інформацію. Принциповий у вирішенні службових питань щодо дотримання законності. Відзначається скромністю, за характером врівноважений, морально стійкий, має почуття особистої відповідальності, вміє працювати над усуненням недоліків, здатний контролювати власні емоції. У стройовому відношенні підтягнутий, правил носіння форменого одягу не порушує, фізично розвинутий, табельною зброєю володіє впевнено. Постійно працює над підвищенням свого професійного рівня в системі службової підготовки, здатний переносити психофізичні навантаження та труднощі служби. Державну та службову таємницю зберігає. Відданий справі служіння українському народові. Така характеристика надана позивачу 30 травня 2016 року безпосереднім керівником начальником Хустського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_11, (а.с.21, 22).

30 травня 2016 року, за висновком прямого керівника, т.в.о. начальника ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_12 позивач займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність.

За результатами тестування позивач отримав 30 балів - тестування загальних навичок; 26 балів - професійне тестування.

11 липня 2016 року, за результатами атестування висновок атестаційної комісії - займаній посаді ОСОБА_1. не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

14 липня 2016 року позивача ознайомлено із результатами атестування., ( а.с.21-22).

Відповідно до частини другої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон) атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Зазначений перелік випадків атестування поліцейських є вичерпним. Інших випадків проведення атестації поліцейських Законом не передбачено. Тому будь-яку оцінку ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів поліцейських, що проведена Національною поліцією на власний розсуд, без настання обставин, визначених у частині другій статті 57 Закону, є безпідставною .

В ході розгляду даної справи, судом не встановлено наявність документа (переліку), який би визначав, що позивач підлягає атестації або що відносно нього буде проведено атестування. Відсутній також і інший наказ органу поліції, відмінний від зазначеного наказу, який би передбачав, що позивач підлягає атестуванню за однією з підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону.

Як вже зазначалося вище судом, 04 липня 2016 року, Наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за №669 ОСОБА_1 відряджено 05 липня 2016 року до м. Львова у зв'язку з проведеннями атестаційного атестування, (а.с.28).. Жодного іншого документа (переліку), який би визначав, що позивач підлягає атестації або що відносно нього буде проведено атестування, відповідач не надав. Відсутній також і інший наказ органу поліції, відмінний від зазначеного наказу, який би передбачав, що позивач підлягає атестуванню за однією з підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону.

Із наведеного випливає, що рішення органу поліції про атестування конкретного поліцейського із зазначенням підстав атестування є безумовною підставою для тестування, а відсутність такого рішення та проведення самої атестації свідчить про безпідставність атестування позивача

Поряд із Законом України «Про Національну поліцію» правові, організаційні та фінансові засади функціонування системи професійного розвитку працівників визначаються також положеннями Законом України від 12.01.2012 № 4312-VI «Про професійний розвиток працівників».

Так, статтею 1 цього Закону визначено, що атестація працівників - процедура оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов'язкам, проведення оцінки їх професійного рівня.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про професійний розвиток працівників» атестації не підлягають працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

Положеннями частин першої та третьої статті 13 Закону України «Про професійний розвиток працівників» передбачено, що атестаційна комісія приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі. В разі прийняття рішення про невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі комісія може рекомендувати роботодавцеві перевести працівника за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направити на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією. Рекомендації комісії з відповідним обґрунтуванням доводяться до відома працівника у письмовій формі.

У справі, що розглядалась, суд встановив, що позивач пропрацював на посаді начальника слідчого відділенні Міжгірського відділенні поліції Хустського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області менше одного року, питання про призначення його на вищу посаду або переведення на нижчу посаду, притягнення його до відповідальності в межах дисциплінарної процедури відповідачем не вирішувалось.

Таким чином, рішення призначення атестації працівника одразу ж після прийняття його на роботу (службу у поліції), безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення позивача на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження є незаконним.

У справі, що розглядалась, позивач наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області був прийнятий на службу до поліції в порядку переатестування та установленням посадових окладів з присвоєнням спеціального звання майора поліції, таким чином, питання про його відповідність вимогам до поліцейських було вирішено у момент видання наказу про прийняття на службу.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Проходження служби в поліції регулюється Законом України «Про Національну поліцію» та іншими нормативно-правовими актами (ст. 60 Закону України "Про національну поліцію).

Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського (ст. 56 Закону України «Про Національну поліцію»).

Згідно з приписами статті 58 Закону України «Про Національну поліцію» призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Згідно з вимогами пункту 16 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 № 1465, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 р. за № 1445/27890 (далі Інструкція №1465), атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); показники службової діяльності; рівень теоретичних знань та професійних якостей; оцінки з професійної і фізичної підготовки; наявність заохочень; наявність дисциплінарних стягнень; результати тестування; результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Щодо проведення атестації для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, суд зазначає, що метою проведення атестації є вирішення питання про можливість у той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби через службову невідповідність виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Протокол засідання атестаційної комісії та висновок (рішення) не містять жодних мотивів чи обґрунтувань, які покладено в основу висновку комісії про службову невідповідність позивача. Рішення комісії прийнято членами комісії шляхом голосування без наведення жодних мотивів та обґрунтувань. В протоколі ОП№15.00007949.0035057 від 11.07.2016 зазначено, що членами атестаційної комісії були поставлені питання, які стосувалися професійної діяльності та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в національній поліції, проте які саме запитання та яким чином вони впливають на оцінку професійного рівня позивача в протоколі не наведено.

Атестацію позивача проведено у порядку атестації усіх поліцейських ГУ НП в Закарпатській області з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, що відповідає частині 1 статті 57 Закону №580-VІІІ.

Закріплену у частині 1 статті 57 Закону № 580-VІІІ мету атестування відповідач необґрунтовано розцінив як самостійну і достатню підставу для проведення атестування поліцейських, серед яких був і позивач, з ціллю визначення можливості їх звільнення через службову невідповідність, хоча наявності конкретних передумов (порушення порядку і правил несення служби тощо) для призначення атестування у такому контексті відповідач не довів.

Пунктом 2 розділу І Інструкції №1465 визначено, що керівники всіх рівнів зобов'язані забезпечити атестування на високому організаційному та правовому рівні з додержанням принципу відкритості (крім випадків, установлених законом) та об'єктивності в оцінці службової діяльності поліцейських, які атестуються.

Згідно з пунктом 11 розділу IV Інструкції №1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Відповідно до пункту 3 розділу IV Інструкції №1465 атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники. В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.

Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Відповідно до пунктів 10, 11, 12 Розділу ІV Інструкції №1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийнятті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

Пунктом 15 Розділу ІV Інструкції №1465 передбачено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

При цьому, відповідно до пункту 16 Розділу ІV Інструкції №1465 атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Зміст викладених положень Інструкції №1465 свідчить, що атестування поліцейських включає два етапи: тестування та співбесіду.

Тестування передбачає професійний тест (тест на знання законодавчої бази) та тест на загальні здібності та навички.

Щодо складу атестаційної комісії та її повноважень суд встановив, що відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 04.07.2016 № 668 атестаційна комісія ГУ НП в Закарпатській області № 4, яка приймала висновок (рішення) про невідповідність позивача займаній посаді та його звільнення через службову невідповідність, утворена у кількості 6 осіб, однак присутніми були п'ять членів комісії .

Щодо суті висновків атестаційної комісії про невідповідність позивача займаній посаді суд зазначає наступне.

З дослідженого судом протоколу засідання атестаційної комісії убачається, що атестаційна комісія діяла з порушенням вимог статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 16 розділу IV Інструкції №1465, не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала повноту виконання позивачем функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників службової діяльності, рівня теоретичних знань та професійних якостей, не враховувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень тощо. Висновок (рішення) комісії є абсолютно немотивованим і не підтверджується жодними матеріалами чи доказами, відомості про те, в чому саме проявляється невідповідність позивача займаній посаді, у висновку відсутні та не встановлені в судовому засіданні.

У той же час, висновки атестаційної комісії спростовуються самим фактом прийняття позивача на службу до поліції в порядку переатестування з присвоєнням спеціального звання, матеріалами його особової справи та відомостями, що викладені в атестаційному листі позивача і характеризують його особу.

Натомість з атестаційного листа та інших матеріалів, які були предметом дослідження атестаційної комісії слідує, що позивач характеризується виключно позитивно, безпосередні начальники позивача вважають його таким, що відповідає займаній посаді.

Суд зазначає, що зміст протоколу ОП№15.00007949.0035057 від 11 липня 2016 року не дає підстав вважати, що атестаційною комісією рішення про службову невідповідність позивача приймалось на підставі повного та всебічного розгляду всіх матеріалів, що були надані до атестування, і що за результатами розгляду цих матеріалів були встановлені обставини, що свідчать про невідповідність особи позивача критеріям, визначеним пунктом 16 Розділу ІV Інструкції №1465.

Стосовно посилань відповідача на незадовільні результати тестування, як на обставину, що свідчить про службову невідповідність позивача, суд звертає увагу на таке.

Матеріалами справи підтверджується, що за наслідками тестування позивач отримав 30 балів з тесту на загальні здібності та навички та 26 бали з тесту на знання законодавчої бази.. При цьому, згідно пункту 10 Розділу ІV Інструкції №1465, мінімальний бал за кожен тест складає 25 балів.

Втім, суд зазначає, що згідно положень Інструкції №1465 результати тестування обов'язково враховуються Атестаційною комісією, однак вони не мають вирішального значення та мають оцінюватись разом з іншими матеріалами, що були подані до атестування.

Суд також вважає необхідним зазначити, що процедура проведення співбесіди, як етапу атестування, повинна бути достатньо прозорою з тим, щоб і сама особа, яка проходить співбесіду, керівники органів поліції, які реалізовують її результати та суд, перевіряючи законність проведеного атестування, могли з'ясувати фактичні підстави, покладені в основу прийнятого атестаційною комісією рішення.

Оскільки негативне рішення атестаційної комісії тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби через службову невідповідність, таке рішення, незалежно від форми його оформлення (протокол, окремий акт), повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.

З огляду на встановлені обставини справи, враховуючи законодавчі вимоги, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення (висновку) атестаційної комісії, яка спричинена недоведеністю та неповним з'ясуванням всіх обставин справи атестаційною комісією. При цьому, негативна оцінка ділових, професійних, особистих якостей поліцейського, його освітнього та кваліфікаційного рівнів, що дається атестаційною комісією з повним ігноруванням викладеної в атестаційному листі позитивної характеристики стосовно атестованого за кожною з наведених обставин, не може вважатися обґрунтованою та не спростована відповідачем належними та допустимими доказами перед судом.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Проте з матеріалів справи, всебічно та повно досліджених судом, неможливо встановити, яким саме критеріям не відповідав позивач, що в сукупності призвело до прийняття рішення про службову невідповідність.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню, як обґрунтовані.

Відповідно до статті 94 частини 1 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 160,163,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов ОСОБА_1 до Атестаційної комісії № 4 Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, Головного управління національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасування рішення Атестаційної комісії №4 Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, оформлене протоколом ОП №15.00007949.0035057 від 11.07.2016 року.

3. Присудити з Головного управління Національної поліції (код ЄДРОПУ 40108913, юр. адреса, п.і. 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ф. Ракоці,13) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача ОСОБА_1, ідент. номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20 (п'ятсот п'ятдесят одна гривня, 20 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяТ.В. Скраль