Постанова № 62775444, 06.06.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2016 р. Справа № 804/854/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 10 вересня 2015 року № НОМЕР_1 про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 37 781,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в період з 19.08.2015 року по 21.08.2015 року відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість на іншого законодавства Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» (код ЄДРПОУ 168076) по взаємовідносинах із ТОВ «Компанія «Дік», ТОВ «Реф і Ко», ТОВ «Сот Плюс» та ТОВ «Гріфон Транс» за період квітень 2015 року. За результатами даної перевірки складено акт №817/04-67-22-04/168076 від 25.08.2015 року, згідно з висновками якого, підприємством не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентом ТОВ «Гріфон Транс», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено дефектність первинних документів та відсутність обєктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податку операцій по ланцюгу постачання ТОВ «Гріфон Транс» - ПАТ «Дніпроважмаш». Між тим, позивач вважає такі висновки безпідставними, оскільки у нього наявні всі необхідні документи, що підтверджують реальність господарських операцій з усіма контрагентами, у тому числі і ТОВ «Гріфон Транс».

За таких обставин вважають, що винесене за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення, є протиправним і підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити. Надав письмові заперечення, у яких посилається на те, що дії ПАТ «Дніпроважмаш» не обумовлені розумним змістом, що направлений на отримання доходу, податковий орган вважає, що такі дії були направлені виключно на мінімізацію податкових зобовязань та не можуть вважатися такими, що вчинені з діловою метою операції за наслідками яких платник податків бажає отримати виключно податкову вигоду без здійснення реальної господарської діяльності.

Таким чином, податковий орган вважає позовні вимоги товариства безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Публічне акціонерне товариство «Дніпроважмаш» зареєстроване 05.04.1994 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, є платником ПДВ. Податкова адреса Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш», відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Сухий Острів, буд. 3.

На підставі наказу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 18.08.2015 року № 620 та відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78, з урахуванням п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині податку на додану вартість на іншого законодавства Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» (код ЄДРПОУ 168076) по взаємовідносинах із ТОВ «Компанія «Дік», ТОВ «Реф і Ко», ТОВ «Сот Плюс» та ТОВ «Гріфон Транс» за період квітень 2015 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 25.08.2015 року № 817/04-67-22-04/168076 про результати документальної позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість на іншого законодавства Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» (код ЄДРПОУ 168076) по взаємовідносинах із ТОВ «Компанія «Дік», ТОВ «Реф і Ко», ТОВ «Сот Плюс» та ТОВ «Гріфон Транс» за період квітень 2015 року.

За висновками вказаного акту, перевіркою встановлено:

- відсутність обєктів оподаткування та неможливість реального здійснення ПАТ «Дніпроважмаш» операцій по ланцюгу з постачальником ТОВ «Гріфон-Транс» за квітень 2015 року на суму ПДВ 37 780,80 грн.;

- порушення п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України), в результаті чого завищено відємне значення по декларації з ПДВ за квітень 2015 року на суму ПДВ 37 781,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки податковим ораном прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.09.15 року № НОМЕР_1, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 37 781,00 грн.

Таким чином, податковий орган вважає, що позивачем не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Гріфон-Транс», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено дефектність первинних документів та відсутність обєктів оподаткування, та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання ТОВ «Гріфон-Транс» - ПАТ «Дніпроважмаш».

Вирішуючи спір по суті суд вважає за необхідне зазначити, що порядок формування платником податкового кредиту за спірний період за вказаними господарськими взаємовідносинами визначений приписами Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно ст.75, ст.78 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 (далі - Порядок № 984) передбачено, що факти виявлених порушень податкового валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п. 5.2 Порядку № 984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факти відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання пояснень необхідно відобразити в акті.

Під час розгляду справи судом встановлено, що у перевіряємий період ПАТ «Дніпроважмаш» мало взаємовідносини з ТОВ «Гріфон-Транс». 01 липня 2009 року між ПАТ «Дніпроважмаш» та ТОВ «Гріфон-Транс» укладено договір на організацію транспортно-експедиційного обслуговування вантажів автотранспортом № 69-09/109.

Відповідно до п. 1.1 договору експедитор (ТОВ «Гріфон-Транс») зобовязується від свого імені за дорученням замовника (ПАТ «Дніпроважмаш») і за його рахунок за обумовлену винагороду здійснити інтересах замовника комплекс дій, повязаних з організацією автоперевезень вантажів замовника.

На підставі даного договору ПАТ «Дніпроважмаш» протягом 6 років отримувало транспортно-експедиційні послуги.

На підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за вказаним договором у квітні 2015 року ПАТ «Дніпроважмаш» надано:

- копію договору № 69-09/109 від 01.07.2009 року;

- акти здачі-прийняття виконаних робіт № ОУ-0000214, № ОУ-0000183, № ОУ-0000187, № ОУ-0000235, № ОУ-0000230, № ОУ-0000224, № ОУ-0000207, № ОУ-0000233, № ОУ-0000231, № ОУ-0000229, № ОУ-0000234, № ОУ-0000184, № ОУ-0000190, № ОУ-0000193, № ОУ-0000194, № ОУ-0000189, № ОУ-0000210, № ОУ-0000193, № ОУ-0000201, № ОУ-0000202, № ОУ-0000180, № ОУ-0000192, № ОУ-0000200, № ОУ-0000228, № ОУ-0000209, № ОУ-0000219, № ОУ-0000186, № ОУ-0000191, № ОУ-0000206, № ОУ-0000197, № ОУ-0000217, № ОУ-0000216, № ОУ-0000208, № ОУ-0000223, № ОУ-0000205, № ОУ-0000182, № ОУ-0000226, № ОУ-0000204, № ОУ-0000213, № ОУ-0000220, № ОУ-0000181, № ОУ-0000177, № ОУ-0000178, № ОУ-0000225, № ОУ-0000222, № ОУ-0000188, № ОУ-0000218;

- товарно-транспортні накладні;

- рахунки-фактури № ДТМ-602 від 09.04.2015 року, № ДТМ-603 від 09.04.2015 року, № ДТМ-573 від 07.04.2015 року, № ДТМ-642 від 17.04.2015 року, № ДТМ-728 від 28.04.2015 року, № ДТМ-667 від 22.04.2015 року;

- платіжні доручення на оплату послуг,

- податкові накладні № 228 від 24 квітня 2015 року, № 235 від 30 квітня 2015 року, № 234 від 30 квітня 2015 року, № 230 від 29 квітня 2015 року, № 226 від 28 квітня 2015 року, № 231 від 29 квітня 2015 року, № 233 від 30 квітня 2015 року, № 225 від 28 квітня 2015 року, № 229 від 29 квітня 2015 року, № 224 від 28 квітня 2015 року, № 223 від 27 квітня 2015 року, № 222 від 27 квітня 2015 року, № 220 від 24 квітня 2015 року, № 219 від 24 квітня 2015 року, № 218 від 23 квітня 2015 року, № 217 від 23 квітня 2015 року, № 216 від 22 квітня 2015 року, № 215 від 22 квітня 2015 року, № 214 від 22 квітня 2015 року, № 213 від 22 квітня 2015 року, № 207 від 17 квітня 2015 року, № 208 від 17 квітня 2015 року, № 209 від 20 квітня 2015 року, № 210 від 21 квітня 2015 року, № 206 від 17 квітня 2015 року, № 205 від 17 квітня 2015 року, № 204 від 16 квітня 2015 року, № 203 від 16 квітня 2015 року, № 197 від 14 квітня 2015 року, № 201 від 15 квітня 2015 року, № 200 від 15 квітня 2015 року, № 202 від 15 квітня 2015 року, № 194 від 10 квітня 2015 року, № 193 від 10 квітня 2015 року, № 190 від 09 квітня 2015 року, № 192 від 10 квітня 2015 року, № 189 від 09 квітня 2015 року, № 191 від 10 квітня 2015 року, № 188 від 07 квітня 2015 року, № 187 від 07 квітня 2015 року, № 186 від 07 квітня 2015 року, № 181 від 03 квітня 2015 року, № 182 від 03 квітня 2015 року, № 183 від 03 квітня 2015 року, № 180 від 03 квітня 2015 року, № 184 від 04 квітня 2015 року, № 178 від 03 квітня 2015 року, № 177 від 02 квітня 2015 року;

- видаткові накладні;

- банківські виписки № 5457 від 01.04.2015 року, № 5568 від 02.04.2015 року, № 5750 від 03.04.2015 року, № 5547 від 03.04.2015 року, № 6016 від 08.04.2015 року, № 6278 від 14.04.2015 року, № 6312 від 15.04.2015 року, № 6455 від 16.04.2015 року, № 6598 від 20.04.2015 року, № 6750 від 21.04.2015 року, № 6510 від 22.04.2015 року, № 6808 від 22.04.2015 року, № 7301 від 28.04.2015 року, № 7308 від 28.04.2015 року, № 7523 від 30.04.2015 року, № 7566 від 30.04.2015 року;

- прибуткові ордери № 1 від 15.04.2015 року, № 2 від 14.04.2015 року, № 59 від 27.04.2015 року, № 49 від 17.04.2015 року, № 45 від 17.04.2015 року, № 43 від 17.04.2015 року, № 44 від 17.04.2015 року, № 46 від 17.04.2015 року, № 54 від 28.04.2015 року, № 33 від 16.04.2015 року, № 49 від 23.04.2015 року, № 44 від 21.04.2015 року, № 8 від 03.04.2015 року, № 4 від 02.04.2015 року, № 2 від 02.04.2015 року, № 3 від 02.03.2015 року, № 3 від 02.04.2015 року, № 11 від 03.04.2015 року, № 9 від 03.04.2015 року, № 3 від 02.04.2015 року, № 52 від 27.04.2015 року, № 32 від 29.04.2015 року, № 73 від 23.04.2015 року, № 15 від 06.04.2015 року, № 16 від 08.04.2015 року, № 17 від 06.04.2015 року, № 20 від 07.04.2015 року, № 17 від 16.04.2015 року, № 35 від 17.04.2015 року, № 32 від 10.04.2015 року, № 10 від 03.04.2015 року, № 10 від 15.04.2015 року, № 89 від 24.04.2015 року, № 68 від 23.04.2015 року, № 70 від 23.04.2015 року, № 44 від 23.04.2015 року, № 145 від 16.04.2015 року, № 14 від 03.04.2015 року, № 20 від 07.04.2015 року, № 97 від 30.04.2015 року, № 87 від 28.04.2015 року, № 91 від 29.04.2015 року, № 38 від 17.04.2015 року, № 38 від 30.04.2015 року, № 183 від 30.04.2015 року, № 35 від 30.04.2015 року, № 180 від 29.04.2015 року, № 181 від 29.04.2015 року, № 117 від 04.04.2015 року, № 118 від 04.04.2015 року, № 119 від 04.04.2015 року, № 38 від 30.04.2015 року, № 99 від 30.04.2015 року, № 139 від 10.04.2015 року, № 140 від 10.04.2015 року, № 29 від 09.04.2015 року, № 152 від 21.04.2015 року, № 153 від 21.04.2015 року, № 134 від 09.04.2015 року, № 135 від 09.04.2015 року;

- накладні на відпуск матеріалів на сторону №054 від 15.04.2016 року, №053 від 14.04.2015 року, № 413 від 15.04.2015 року;

- довіреності на отримання ТМЦ;

- накази на відпуск готової продукції.

Зі змісту наведених вище первинних документів вбачається, що вони містять усі необхідні обов'язкові реквізити, підписи посадових осіб та печатки підприємств.

Зазначені первинні документи також надавались підприємством і до перевірки і податковим інспекторам, які були досліджені під час перевірки, що підтверджується актом перевірки від 25.08.2015 року.

Крім того, в акті перевірки відповідач зазначає, що надані до перевірки товарно-транспортні накладні не мають обов'язкових реквізитів, а саме: відсутня будь-яка інформація стосовно вантажно-розвантажувальних операцій, не має можливості дослідити час прибуття вантажу, час вибуття вантажу можливого простою.

З цього приводу суд погоджується з позицією позивача та зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (позиція Вищого адміністративного суду України, інформаційний лист від 01.11.2011 р. № 1936/11/13-11).

Статтею 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 р. № 363 (зареєстрованого в Мінюсті 20.02.98 р. за № 128/2568) (далі - Правила) визначено, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил ведення податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Згідно Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, товарно-транспортні накладні є внутрішнім документом сторін і не свідчать про наявність певних договірних (правових) стосунків між ними.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» товарно-транспортну накладну повинен мати перевізник для пред'явлення особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки руху. Вказаним законом допускається можливість мати інший встановлений законодавством документ на вантаж, крім товарно-транспортних накладних. Таким документом, в свою чергу є видаткова накладна.

Отже, за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання підприємством товарів та використання їх у власній господарській діяльності, ненадання такого документу як товарно-транспортна накладна, чи надання товарно-транспортних накладних з несуттєвими помилками, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність документального підтвердження податкового кредиту та підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання ТМЦ.

Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі - Положення), затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 передбачено право платників податку спільно узгоджувати форму та порядок заповнення товарно-транспортних накладних.

Суб'єкти господарювання мають право використовувати самостійно розроблені форми (бланки) первинних документів, у тому числі ТТН. Підтверджує це і Держкомстат України (листи Комітету № 14/1-2- 25/102 від 05.12.2005 року та № 14/2-25/89 від 27.11.2006 року), який саме і наділений компетенцією розробляти та затверджувати типові форми первинних документів.

Таким чином, відсутність товарно-транспортних накладних або недоліки у їх заповненні, при наявності інших первинних документів не може бути належним доказом відсутності факту реальності здійснених операцій, з урахуванням того, що в наявності первинні документи, виписані ТОВ «Гріфон-Транс» на підтвердження організації автоперевезень вантажів ПАТ «Дніпроважмаш» (договір, видаткові накладні, податкові накладні).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до вимог п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

За ст.22 Податкового кодексу України визначено що є обєктом оподаткування. Ним визнано майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

У п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно п.186.1 ст.186 Податкового кодексу України місцем постачання товарів є:

а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту);

б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

За положеннями п.85.2, п.85.4, п.85.8 ст.85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків зобов'язаний також надати в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб копії документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються ним в електронній формі), не пізніше робочого дня, наступного за днем початку документальної виїзної планової, позапланової перевірки, документальної невиїзної перевірки.

При проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

При встановленні факту здійснення господарської операції, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Відповідно до п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку; для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Ведення бухгалтерського обліку, який є підставою для податкового обліку, регламентується Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV(у відповідній чинній на момент проведення перевірки редакцій), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно ст.3 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 4 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення кожної господарської операції.

Статтею 9 вищевказаного Закону встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз вказаних норм показує, що лише в разі фактичного здійснення господарської операції документ може вважатися первинним та тим самим підтверджувати реальність проведення такої господарської операції. Тому, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. А для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Також Вищий адміністративний суд України листом «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» від 02.06.2011 року №742/11/13-11 та листом «Щодо підтвердження даних податкового обліку» від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 наголошує на тому, що підставою права на податкові витрати та податковий кредит з ПДВ є: по-перше, реальність здійсненого платником податків придбання товарів, робіт, послуг, у звязку з чим ці витрати й були понесені, та, по-друге, належне оформлення таких операцій первинними документами бухгалтерського обліку та іншими документами.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про те, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом ТОВ «Грифон-Транс», правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Відповідачем правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення від 10.09.2015 року № НОМЕР_1, належними чином не доведено. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені належними та допустимими доказами і носять характер суб'єктивних припущень, відтак податкове повідомлення-рішення, прийняте податковим органом на підставі таких висновків є таким, що порушує права та інтереси позивача.

Беручи до уваги наведене, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 10.09.2015 року № НОМЕР_1, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 37 781,00 грн., підлягає визнанню противоправним та скасуванню.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 86 вищевказаного Кодексу, зазначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про необхідність у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір, що підтверджується платіжним дорученням, яке міститься в матеріалах справи, підлягає компенсації з Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.09.2015 року № НОМЕР_1, прийняте Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» судові витрати у сумі 1 378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок) грн.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя ОСОБА_1