Ухвала суду № 62774906, 14.11.2016, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 1512/2-2234/11

Провадження № 4-с/520/122/16

УХВАЛА

14.11.2016

Київський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді - Калашнікової О.І.

при секретарі Шеховцевій О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу Київської районної адміністрації Одеської міської ради на дії старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_1 та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Київської районної адміністрації Одеської міської ради звернувся до Київського районного суду міста ОСОБА_2 зі скаргою на дії старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_1, повязані із винесенням 10 березня 2016 року постанови про закінчення виконавчого провадження і доводить, що дії державного виконавця не відповідають вимогам ЗУ «Про виконавче провадження», тому постанова про закінчення виконавчого провадження від 10 березня 2016 року є також незаконною, скаржник вимагає її скасувати.

Представник Київської районної адміністрації Одеської міської ради до судового засідання не з»явився, про час і місце слухання справи сповіщений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області скаргу не визнала, у її задоволенні просила відмовити у повному обсязі. Також зазначила, що представником скаржника пропущено строк звернення до суду з даною скаргою, а будь- яких заяв або клопотань про поновлення строку звернення до суду зі скаргою скаржником не надано.

Суд вивчив надані до скарги документи, матеріали виконавчого провадження і встановив наступне:

Київський районний суд м. Одеси вирішив спір по справі №2-2234/11 за позовом Київської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про приведення об'єкту до попереднього стану і 17.06.2011 року ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 20 березня 2012 року вказане рішення райсуду скасоване і ухвалене нове, яким позовні вимоги Київської рай адміністрації задоволено частково- зобов»язано ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 за власний рахунок привести до попереднього стану житловий будинок №10 по вул..Івана Франка в м.Одесі шляхом знесення самочинно добудованого другого та мансардного поверхів. 27 грудня 2012 року Київський районний суд м. Одеси видав виконавчі листи №2-2234/11 про зобов'язання ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за власний рахунок привести житловий будинок за адресою: м. Одеса, вул. І. Франка, 10, до попереднього стану, шляхом знесення самочинно добудованих другого та мансардного поверхів. 16 листопада 2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Боржнику надано строк для виконання виконавчого документу у добровільному порядку. У зв»язку з тим, що боржник не виконав добровільно виконавчий лист, 15.01.2016 року державний виконавець виніс постанову про накладення штрафу на ОСОБА_4 відповідно до положень ст..ст.11,89 ЗУ «Про виконавче провадження». Боржник штраф не сплатив, виконавчий лист не виконав, тому державний виконавець 27.01.2016 року виніс постанову про навалення на ОСОБА_4 штрафу за невиконання вимог виконавчого документу. Боржник штраф не сплатив. 10.03.2016 року державний виконавець направив до Київського відділу поліції в м.Одесі подання щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за умисне невиконання виконавчого листа за №2-2234\11.

10 березня 2016 року старший державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_1 винесла постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-2234/11, виданого 27 грудня 2012 року Київським районним судом міста ОСОБА_2 про приведення до попереднього стану, відповідно до технічної документації КП «ОМБТІ та РОН», житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Івана Франка, 10, шляхом знесення самочинно добудованого другого та мансардного поверхів за рахунок ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, відповідно до положень п.11 ч.1 ст.49, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження».

Представник Київської рай адміністрації в скарзі зазначає, що постанова про закінчення виконавчого провадження на адресу Київської районної адміністрації не надходила та в матеріалах виконавчого провадження відсутні докази направлення до суду виконавчого листа, оскільки в супровідному листі спрямованому до суду від 10.03.2016 року в додатках зазначена лише постанова. Скаржник доводить, що дії державного виконавця при винесенні постанови про закриття виконавчого провадження не відповідають вимогам ЗУ «Про виконавче провадження». Так, виконавче провадження відкрите 16.11.2015 року, а 15 .01.2016 року і 27.01.2016 року державний виконавець виніс постанови про накладення штрафу на боржника за невиконання виконавчого листа, після чого направив подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до кримінальної відповідальності. Разом з тим, в матеріалах виконавчого провадження відсутні акти перевірки державним виконавцем стану виконання виконавчого листа, що свідчить про недотримання виконавцем вимог ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження». До того ж, в матеріалах виконавчого провадження відсутні докази прийняття Київським відділом поліції в м. Одесі ГЕНП в Одеській області подання відносно вирішення питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4, проте є лист від 22 червня 2016 року Київського відділу поліції в м. Одесі про неможливість притягнути вказану особу до кримінальної відповідальності, оскільки боржник про вчинення виконавчих дій взагалі не сповіщався. Скаржник також вважає, що державний виконавець неправомірно застосував у даному випадку ст..75 ЗУ «Про виконавче провадження», тому як виконати виконавчий лист про приведення жилого будинку до попереднього стану можливо без участі боржника.

Представник виконавчої служби доводить, що державний виконавець при винесенні постанови про закриття виконавчого провадження діяв в межах своїх повноважень і відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до положень ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 385 ЦПК України встановлено, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до ч.1 ст. 73 ЦПК України, суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Згідно з ч. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як зазначено в пункті 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року за № 6 строки звернення до суду зі скаргою є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

У даному випадку Київська райадміністрація звернулась до суду зі скаргою на постанову державного виконавця про закриття виконавчого провадження з порушенням встановленого законом строку. Твердження скаржника про неповідомлення стягувача (Київської рай адміністрації) про закінчення виконавчого провадження спростовуються матеріалами виконавчого провадження, а саме: копією супроводжуючого листа до постанови про закінчення виконавчого провадження на адресу Київської рай адміністрації від 10.03.2016 року; листом Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області від 27 квітня 2016 року (вих.№5941) щодо стану виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-2234/11, виданого Київським районним судом м. Одеси 27 грудня 2012 року, з якого вбачається, що лист отримав представник Київської районної адміністрації Одеської міської ради 11 травня 2016 року, однак до суду зі скаргою стягувач звернувся лише 08 вересня 2016 року. До скарги не надано доказів на підтвердження поважності пропуску строку для звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця та постанову про закінчення виконавчого провадження, не надано і клопотань про поновлення строку звернення до суду.

Згідно ч.1, 2ст. 72 ЦПК Україниправо на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Щодо доводів скаржника про відсутність доказів повернення виконавчих листів до суду. Представник державної виконавчої служби надала до суду для огляду розносну книгу, з якої вбачається, що виконавчі листи за №2-2234\11 повернуті до Київського райсуду м.Одеси 14.03.2016 року.

Доводи представника Київської рай адміністрації про можливість виконання виконавчих листів про зобов»язання боржників привести житловий будинок до попереднього стану без участі божників не містяться на матеріалах справи та вимогах закону. Так, ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13.08.2013 року роз»яснено рішення судової колегії від 20.03.2012 року і зазначено, що зобов»язання відповідачів у даній справі щодо приведення житлового будинку №10 по вул..Івана Франка в м.Одесі до попереднього стану відповідно до документації КП «ОМБТІ та РОН» є зобов»язанням ОСОБА_4 власними силами і за власні кошти знести другий та мансардний поверхи будівлі.

Керуючись ст. ст. 72, 73, 384-385 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу Київської районної адміністрації Одеської міської ради на дії старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_1 та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Київський райсуд м.Одеси протягом 5 днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Калашнікова О. І.