Ухвала суду № 62773333, 19.09.2016, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 454/1258/16-к

пр.№ 1-кп/464/275/16

У Х В А Л А

19.09.2016 року Колегія суддів Сихівського районного суду м.Львова

в складі: головуючого судді Рудакова І.П.

суддів: Теслюка Д.Ю.,

ОСОБА_1,

з участю: прокурора Петраш Р.І.,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

обвинуваченої ОСОБА_5

при секретарі судового засідання Бондар Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові матеріали кримінального провадження №12015140310001519 від 24 грудня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п.п.1, 2, 9, 13 ч.2 ст.115 КК України,

в с т а н о в и л а:

в провадженні Сихівського районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п.п.1, 2, 9, 13 ч.2 ст.115 КК України.

Прокурор у судовому засідання заявив клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_5

Потерпілі, захисник та обвинувачена не заперечують проти продовження строку тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить наступного висновку.

Згідно ч.ч.1, 3ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Згідност. 331 КПК Українистрок дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати двох місяців.

Стаття 2 Закону України «Про попереднє увязнення» вказує, що метою попереднього ув'язнення є запобігання можливому ухиленню особи, взятої під варту, від органів досудового розслідування та суду, перешкоджанню кримінальному провадженню або зайняттю злочинною діяльністю, а також забезпечення виконання вироку та видачі особи (екстрадиції) або її транзитного перевезення.

Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхіднимзапобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Пункти 1.4, 1.6 Мінімальних стандартних правил ООН у відношенні мір, не повязаних з тюремним увязненням (Токійські правила) вказують, що в процесі застосування Правил держави члени прагнуть забезпечити належне співвідношення між правами окремих правопорушників, правами жертв та інтересами суспільства у відношенні суспільної безпеки та попередження злочинності.

Попереднє увязнення під варту застосовується в судочинстві по кримінальних справах як крайня міра за умови належного урахування інтересів розслідування передбачуваного правопорушення та захисту суспільства та жертви.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приходить до висновку, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який слід обрати обвинуваченому, позаяк жоден з інших, більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Обставини, на які посилається прокурор, дають достатні підстави вважати, що обвинувачена, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів. передбачених п.п.1, 2, 9, 13 ч.2 ст.115 КК України, щодо якої відсутні позитивні характеристики, а також враховуючи тяжкість покарання, яке їй загрожує в разі визнання її винною у вчиненні злочинів, передбачених п.п.1, 2, 9, 13 ч.2 ст.115 КК України в виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі, та свідчать, що ОСОБА_5 може переховуватись від суду, також вчинити інше кримінальне правопорушення, чинити вплив на свідків, потерпілих та експертів. Тому для запобігання ризиків, які зазначені в клопотанні та доведені прокурором в судовому засіданні, враховуючи інтереси суспільства у відношенні суспільної безпеки та попередження злочинності, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжний захід в виді тримання під вартою не більше, як на два місяці, а саме, до 19 листопада 2016 року включно та вважає недостатнім застосування більш мякого запобіжного заходу.

Крім того, у судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заявив клопотання про призначення додаткової стаціонарної комплексної судово-психіатричної експертизи щодо обвинуваченої ОСОБА_5 В обґрунтування покликається на те, що під час проведення досудового розслідування, на підставі постанови слідчого, було проведено комплексну судову психолого-психіатричну експертизу ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до висновку, викладеного в висновку судово-психіатричного експерта № 15 від 26.01.2016 року, ОСОБА_5 психічним захворюванням не страждає, виявляє ознаки органічного розладу особистості з вираженим порушенням імпульс-контролю, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Однак після проведення комплексної судової психолого-психіатричної органічний розлад особистості з порушенням імпульс-контролю у ОСОБА_5 прогресував, у звязку із перебуванням в ізоляції від суспільства та постійними думками відносно предявленого обвинувачення. Що в свою чергу призвело до різкого погіршення здоровя та психічного стану ОСОБА_5 Внаслідок погіршення стану здоровя та психічного стану ОСОБА_5 неодноразово оглядалась лікарем-терапевтом та лікарем-психіатром 08.03.2016 року, 25.03.2016 року, 04.04.2016 року. За результатами даних оглядів ОСОБА_5 призначалось симптоматичне лікування амбулаторно. 18.04.2016 року, на вимогу прокуратури області, управлінням Державної пенітенціарної служби України у Львівській області проведено комісійне медичне обстеження ОСОБА_5. За результатами комісійного медичного обстеження ОСОБА_5 встановлено діагноз Органічний розлад особистості, порушення імпульс-контролю. НДЦ по гіпертонічному типу. 11.05.2016року лікарями медичної частини Львівської УВП № 19 проведено комісійне медичне обстеження ОСОБА_5. За результатами комісійного медичного обстеження ОСОБА_5 встановлено діагноз Органічний розлад особистості, порушення імпульс- контролю. НДЦ по гіпертонічному типу.21.05.2016 року ОСОБА_5 було проконсультовано лікарем-психіатром. 23.05.2016 року ОСОБА_5 було проконсультовано лікарем-терапевтом. 31.05.2016року ОСОБА_5 було проконсультовано лікарем-психіатром. 08.06.2016року, на вимогу прокуратури області, Департаментом охорони здоровя Львівської обласної державної адміністрації проведено комплексний медико-психіатричний огляд ОСОБА_5 За результатами комплексного медико-психіатричного огляду ОСОБА_5 встановлено діагноз Дисоціативний розлад, синдром Ганзера. Симптоматична артеріальна гіпертензія . 29.06.2016 року прокуратурою Львівської області листом № 16-4231-16 повідомлено, що виявлений у ОСОБА_5 психічний розлад відноситься до категорії тяжкого психічного розладу, лікування якого потребує стаціонарних умов. У звязку із обмеженими можливостями надання амбулаторної психіатричної допомоги в межах Львівської установи виконання покарань № 19, рекомендовано поміщення ОСОБА_5 у психіатричну лікарню або судово-психіатричний стаціонар для проведення додаткової судово-психіатричної експертизи. Крім цього, під час проведення 08.07.2016 року підготовчого засідання в Сихівському районному суді м. Львова, ОСОБА_5 практично не орієнтувалась у просторі, не розуміла що відбувається навколо неї. Наведені обставини вказують на неадекватну поведінку та тяжкі психологічні розлади у ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що виникли під час перебування в ізоляції від суспільства, не можливість визначення психічного стану обвинуваченої та викликають сумніви щодо її осудності.

Згідно ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст. 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Ч. 1 ст. 242 КПК України передбачає, що експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.

Обвинувачена ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала клопотання захисника.

Прокурор, потерпілі проти задоволення клопотання не заперечили.

Зясувавши обставини справи, заслухавши думку учасників судового процесу, колегія суддів вважає, що клопотання підлягає до задоволення, та вважає за необхідне для визначення психічного стану призначити обвинуваченій ОСОБА_5 додаткову стаціонарну комплексну судово-психіатричну експертизу.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, п.3 ч. 2 ст.242, ст.ст.331, 332, 350, 509 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

клопотання задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 строк тримання під вартою строком, що не перевищує двох місяців, тобто до 19 листопада 2016 року, включно.

Призначити щодо обвинуваченої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 додаткову стаціонарну комплексну судову психолого-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Кульпарківська, 95.

На вирішення експертам поставити наступні запитання:

- Чи страждає на даний час ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, психічною хворобою (розладами), що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними, якщо так, то коли почалася ця психічна хвороба?

- Чи потребує ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосування до неї примусових заходів медичного характеру, якщо так, то яких саме?

- Чи має підсудна ОСОБА_5, які-небудь психічні вади, через які не може брати участь у розгляді кримінального провадження, давати покази та усвідомлювати значення своїх дій, самостійно реалізувати своє право на захист?

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

Для проведення експертизи направити до Львівської обласної психіатричної лікарні в м.Львові матеріали кримінального провадження №12015140310001519 від 24 грудня 2015 року.

Встановити строк проведення судово-психіатричної експертизи до 17 листопада 2016 року.

Оголосити перерву в судовому засіданні до проведення судово-психіатричної експертизи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали вручити обвинуваченій, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Головуючий суддя ОСОБА_6

Судді: