Рішення № 62772640, 15.11.2016, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3955/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2016 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова в складі:

головуючого-судді - Романюка В.Ф.

з участю секретаря судового засідання - Сидорак М.А.

прокурора Поліщука Р.А.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

представника третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом Золочівської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави, в особі позивача Львівської міської ради до ОСОБА_5, з участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунального закладу Львівської міської ради «Комунальна міська дитяча клінічна лікарня» про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (злочином) - витрат на лікування, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинних дій, -

в с т а н о в и в:

Золочівська місцева прокуратура Львівської області в інтересах держави, в особі позивача Львівської міської ради звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_5, з участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунального закладу Львівської міської ради «Комунальна міська дитяча клінічна лікарня», з врахуванням уточненої позовної заяви, шляхом зменшення позовних вимог /а.с.100-101/, просить суд стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 в користь держави в особі Львівської міської ради, витрати на лікування потерпілого ОСОБА_6 у сумі 7952,56 грн. Зазначену шкоду з ОСОБА_5 стягнути на відповідні рахунки місцевого бюджету, зокрема, отримувач - УК у Галицькому районі м.Львова, код отримувача (ЄДРПОУ) - 38007573, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Львівській області, код банку (МФО) - 825014, номер рахунку - 31413544700004, код платежу - 24060300 - інші надходження.

В обгрунтування внесеного позову, а також поданої заяви про уточнення позовної заяви, шляхом зменшення позовних вимог покликається на те, що Миколаївським районним судом Львівської області розглянуто матеріали кримінального провадження №12014140250000868 від 23.07.2014 про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.1 ст.286 КК України.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області (суддя Березюк Г.М.) від 03.02.2015 у справі №447/3871/14-к обвинуваченого ОСОБА_5, на підставі ст.46 КК України звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, оскільки обвинувачений і потерпілі примирилися.

Так, в ході судового розгляду вказаного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_5, 23.07.2014 близько 13:30 год., керуючи власним технічно-справним автомобілем типу-пасажирський «В» марки «Фольксваген Кадді», реєстраційний номер НОМЕР_1 по автодорозі «Східниця-Пісочна» в районі 54 км.+830 м. в напрямку м.Львова із швидкістю близько 80 км/год., будучи неуважним до дорожньої обстановки, не застосував такі прийоми і методи керування і не рухався із швидкістю, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, не впорався з керуванням автомашини та з'їхав у кювет, внаслідок чого вищевказаний автомобіль перекинувся.

В результаті даного перекидання автомобіля його пасажири - малолітні ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, отримали тілесні ушкодження, внаслідок чого перебували на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я.

Таким чином, в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 допустив порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, про що судом винесено відповідну ухвалу, яка набрала законної сили.

Відтак, внаслідок неправомірних дій ОСОБА_5, потерпілі від вказаних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_7, змушені були знаходитися на стаціонарному лікуванні у Комунальній міській дитячій клінічній лікарні - комунальний заклад Львівської міської ради.

Так, ОСОБА_6, згідно довідки Комунальної міської дитячої клінічної лікарні знаходився на стаціонарному лікуванні у період з 23.07.2014 по 05.09.2014 (44 ліжко-днів).

Згідно з калькуляцією коштів, проведеною закладом охорони здоров'я, витрати, понесені на лікування ОСОБА_6 становлять 7952 грн. 56 коп.

ОСОБА_7, згідно довідки Комунальної міської дитячої клінічної лікарні також знаходилася на лікуванні у період з 23.07.2014 по 31.07.2014 (8 ліжко-днів).

Згідно з калькуляцією коштів, проведеною закладом охорони здоров'я, витрати, понесені на лікування ОСОБА_7 становлять 1746 грн. 94 коп.

Однак, враховуючи той факт, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, у вказаному кримінальному провадженні не була, у встановленому Законом порядку, визнана потерпілою, відтак, у даному випадку, задля постановлення судом законного та обґрунтованого рішення, Золочівською місцевою прокуратурою в порядку ст.31 ЦПК України, подано заяву про зменшення позовних вимог.

Виходячи з викладеного, ОСОБА_5, зобов'язаний у відповідності до вимог ст.1206 ЦК України відшкодувати до місцевого бюджету 7952,56 грн. - витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6 від злочинних дій відповідача.

Вважає, що позовні вимоги є законними та юридично і документально обґрунтованими, а також такими, що підлягають до задоволення з вищевикладених підстав, тому просить суд позовні вимоги задоволити повністю.

У судовому засіданні прокурор Поліщук Р.А. та представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні до них. Просили суд позовні вимоги задоволити повністю.

Відповідач ОСОБА_5 та його представники ОСОБА_8 та ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги заперечили, оскільки вважають їх безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. Просили суд відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, оскільки вважає їх законними та обґрунтованими. Просила суд позовні вимоги задоволити.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 вказав, що працює на посаді головного лікаря у Комунальному закладі Львівської міської ради «Комунальна міська дитяча клінічна лікарня». Пояснив, що малолітні ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, внаслідок ДТП отримали тілесні ушкодження, та перебували деякий час на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я.

Зокрема, ОСОБА_6, згідно довідки Комунальної міської дитячої клінічної лікарні знаходився на стаціонарному лікуванні у період з 23.07.2014 по 05.09.2014 (44 ліжко-днів). Згідно з калькуляцією коштів, проведеною закладом охорони здоров'я, витрати, понесені на лікування ОСОБА_6 становлять 7952 грн. 56 коп.

ОСОБА_7, згідно довідки Комунальної міської дитячої клінічної лікарні також знаходилася на лікуванні у період з 23.07.2014 по 31.07.2014 (8 ліжко-днів). Згідно з калькуляцією коштів, проведеною закладом охорони здоров'я, витрати, понесені на лікування ОСОБА_7 становлять 1746 грн. 94 коп. Усі вказані нарахування здійснювалися на підставі постанови КМУ від №545 від 16.07.1993 р.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, допитавши свідка ОСОБА_9, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, права та обов'язки сторін, суд доходить висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 121 Конституції України визначено, що прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються функції, серед яких представництво інтересів громадян та держави в суді, у випадках передбачених законом. Статтею 123 Конституції України закріплено, що організація і порядок діяльності прокуратури визначається законом.

Відповідно до ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Однією із форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп 99 визначено, що оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, в чому саме відбулося чи може відбутисяпорушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Суд встановив, що Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 03.02.2015 обвинуваченого ОСОБА_5, на підставі ст.46 КК України звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, оскільки обвинувачений і потерпілі примирилися. /а.с.9/.

Як вбачається із вказаної Ухвали суду від 03.02.2015 р., в ході судового розгляду вказаного кримінального провадження судом встановлено, що ОСОБА_5, 23.07.2014 близько 13:30 год., керуючи власним технічно-справним автомобілем типу-пасажирський «В» марки «Фольксваген Кадді», реєстраційний номер НОМЕР_1 по автодорозі «Східниця-Пісочна» в районі 54 км.+830 м. в напрямку м.Львова із швидкістю близько 80 км/год., будучи неуважним до дорожньої обстановки, не застосував такі прийоми і методи керування і не рухався із швидкістю, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, не впорався з керуванням автомашини та з'їхав у кювет, внасідок чого вищевказаний автомобіль перекинувся. В результаті даного перекидання автомобіля його пасажири - малолітні ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 отримали тілесні ушкодження.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 своїми діями порушив п.п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України.

Ухвала Миколаївського районного суду Львівської області від 03.02.2015 р набрала законної сили 11.02.2015 р.

Відповідно до ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається з п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.92 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Частиною 1 статті 1206 ЦК України встановлено, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Як вбачається із листа головного лікаря Комунального закладу Львівської міської ради «Комунальна міська дитяча клінічна лікарня» ОСОБА_9 № 561 від 12.04.2016 р. та №562 від 12.04.2016 р. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, який проживає за адресою: АДРЕСА_3, знаходився на стаціонарному лікуванні в ортопедо-травматологічному відділенні з 23.07.2014 р. по 05.09.2014 р. (44 ліжко-дні) з діагнозом: Компресійний перелом 12-го грудного хребця без порушення функції спинного мозку. Вартість лікування хворого ОСОБА_6 становить 7952,56 грн. (1-ліжко-день) коштує 180,74 грн. Фінансування лікування хворого проводилося за рахунок коштів міського бюджету /а.с.9/.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, знаходилась на стаціонарному лікуванні у відділенні невідкладної хірургічної допомоги та у нейрохірургічному відділенні з 23.07.2014 р. по 31.07.2014 р. (8 - ліжко днів) з діагнозом: Струс головного мозку. Забій м'яких тканин обличчя волосистої частини голови. Забій правого колінного суглобу. Вартість лікування хворої ОСОБА_7 становить 1746,94 грн., а саме 1 день у відділенні невідкладної хірургії - 336,51 грн. (1 ліжко - день коштує -336,51 грн.), 7 днів у нейрохірургічному відділенні - 1410,43 грн. (1 ліжко - день коштує - 201, 49 грн.). Фінансування лікування хворої проводилося за рахунок коштів міського бюджету. /а.с.10/.

Про те, як з'ясовано у судовому засіданні ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, у вказаному кримінальному провадженні не була визнана потерпілою, оскільки знаходилася на лікуванні 8 - ліжко - днів, а саме з 23.07.2014 р. по 31.07.2014р., у зв'язку із чим, прокурором Поліщуком Р. подано заяву про зменшення позовних вимог, яка судом прийнята до розгляду.

Частиною 3 статті 1206 ЦК України визначено, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до частини 2 статті 1191 Цивільного кодексу України, держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ N868 від 19.09.2012.

Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі. Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003(у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання. Визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини 1 статті 1195 Цивільного кодексу України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відповідно до ст.89 Бюджетного кодексу України видатки на фінансування Комунального закладу Львівської міської ради "Комунальна міська дитяча клінічна лікарня", здійснюються за рахунок коштів обласного бюджету.

Відповідно до ст.ст.10, 60, 61 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (злочином) - витрат на лікування, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 від злочинних дій ОСОБА_5 є обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 16, 60, 61, 88, 214, 215-218 ЦПК України, ст.1166, 1185, 1191, 1195, 1206 ЦК України, Законом України «Про Прокуратуру», суд, -

ухвалив:

позов задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 в користь держави в особі Львівської міської ради, витрати на лікування потерпілого ОСОБА_6 у сумі 7952,56 грн.

Зазначену шкоду з ОСОБА_5 стягнути на відповідні рахунки місцевого бюджету, зокрема, отримувач - УК у Галицькому районі м.Львова, код отримувача (ЄДРПОУ) - 38007573, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Львівській області, код банку (МФО) - 825014, номер рахунку - 31413544700004, код платежу - 24060300 - інші надходження.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 в користь держави судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя В.Ф. Романюк