Рішення № 62771192, 11.11.2016, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2992/13-ц

Провадження № 2/352/19/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2016 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

Головуючого - судді СтрутинськогоР.Р.,

секретаря Бардюк-Кавецької Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тисменицького районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про виселення. Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07 жовтня 2013 року, посвідченого державним нотаріусом Тисменицької районної державної нотаріальної контори, він є власником житлового будинку по вул. Надрічна, 7-а в с. Підлісся Тисменицького району Івано-Франківської області. В житловому будинку за даною адресою зі згоди колишнього власника, їхньої мами ОСОБА_3, яка померла 12.08.2012 року, проживає відповідач. Договір найму житлового приміщення між ним та відповідачем не укладався. Фактичне проживання останнього у житловому будинку порушує його права, як власника. Також на даний час відповідачем продаються будівельні матеріали, які є у його власності та знаходяться на подвір»ї його власного будинку, а виручені кошти витрачаються на власні потреби. 25 грудня 2014 року ним, через приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу, було передано відповідачу заяву з пропозицією добровільно виселитися з належного йому будинку протягом трьох місяців з дня одержання цієї заяви, в добровільному порядку. Проте, до вказаної дати останній не звільнив даний будинок та в добровільному порядку виселятись відмовляється, у звязку з чим вимушений звернутися до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його зщадоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та суду пояснила, відповідач жодним чином не чинить перешкоди у користуванні житловим будинком позивача. Крім того, останній не надав суду доказів того, що останній розкрадає будівельні матеріали. Просила відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07 жовтня 2013 року, посвідченого державним нотаріусом Тисменицької районної державної нотаріальної контори, позивач є власником житлового будинку по вул. Надрічна, 7-а в с. Підлісся Тисменицького району Івано-Франківської області. В даному будинку проживає відповідач зі згоди попереднього власника, що підтверджується довідкою Підліської сільської ради № 906 від 09.10.2013 року. Договір найму житлового приміщення між позивачем та відповідачем не укладався.

25 грудня 2014 року позивачем, через приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу, було передано відповідачу заяву з пропозицією добровільно виселитися з належного йому будинку протягом трьох місяців з дня одержання цієї заяви, в добровільному порядку. Проте, до вказаної дати останній не звільнив даний будинок та в добровільному порядку виселятись відмовляється.ю (а.с.108-111).

Фактичне проживання відповідача у житловому будинку порушує права позивача, як власника.

Відповідно до статті 41 Конституції України та пункту 2 частини 1 статті 3, статті 321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Згідно ч.2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Права власника житлового будинку, квартири визначеніст. 383 ЦК Українитаст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними і обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 321, 383, 386, 391 ЦК України, ст. 150 ЖК України, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Виселити без надання іншого житлового приміщення ОСОБА_2 з житлового будинку по вул. Надрічна, 7-а с. Підлісся Тисменицького району Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий Р.Р.Струтинський