Рішення № 62769806, 11.10.2016, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 290/149/14-ц

2/296/1306/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

"11" жовтня 2016 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Адамовича О.Й.,

за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,

представника позивача ОСОБА_1, представника відповідачів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ТОВ «Кредитні Ініціативи» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по кредитному договору в розмірі 1073767,73 грн., а також сплачений судовий збір.

Позов обґрунтовано тим, що 17 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» права вимоги по кредитним договорам, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичними особами, в т.ч. з ОСОБА_4 Відповідно до даного договору та чинного законодавства покупець набув усі права вимоги по відступленим кредитним договорам, включаючи сплату суми основного боргу, відсотків, комісій, нарахованих штрафних санкцій.

Зокрема, 11.04.2008 року ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_4 уклали кредитний договір № Ф-282, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 446000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 18% річних з кінцевим терміном повернення 09.04.2018 року.

Також, 11.04.2008 року між ПАТ «АК Промінвестбанк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № ф-283. Відповідно до даного договору поручитель у відповідності до умов договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання позичальником зобовязань за кредитним договором зобовязується виконати зобовязання по погашенню заборгованості за кредитним договором.

Банк свої зобовязання за кредитним договором виконав, надавши ОСОБА_4 кредит в сумі 446000,00 грн., однак основний боржник не виконує належним чином зобовязання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 15.01.2016 року відповідач має прострочену заборгованість, а саме: за кредитом 438566,00 грн., по відсоткам 332129,26 грн. та нарахована пеня за останні 12 місяців 303072,47 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити з підстав викладених в позовній заяві. Після оголошення перерви в судовому засіданні подав заяву в якій просив розгляд справи здійснювати за його відсутності. Позовні вимоги визнає, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги заперечила. Після оголошення перерви в судовому засіданні подала заяву в якій просила розгляд справи здійснювати за її відсутності. При винесенні рішення просила врахувати строк позовної давності та зменшити розмір пені враховуючи, що відповідачі є волонтерами та підтримують збройні сили України.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11.04.2008 року Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_4 був укладений договір про іпотечний кредит № Ф-282 (том 1 , а.с. 5-12). Відповідно до умов даного договору ОСОБА_4 отримала кредит в розмірі 446000,00 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 18% річних з кінцевим терміном повернення кредиту та процентів не пізніше 09.04.2018 року (п.2.1. - п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 3.2 та п. 3.3 кредитного договору нарахування банком процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту і починається з дати його видачі по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. Проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно, в валюті кредиту, в останній робочий день звітного місяця, починаючи з дати видачі кредиту та по день кінцевого терміну повернення кредиту.

У п. 7.1 цього договору передбачено, що кредитний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного повернення позичальником кредиту, сплати у повному обсязі процентів за користування кредитом та до повного погашення будь-яких інших зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов кредитного договору.

З метою забезпечення договору іпотечного кредиту, 11.04.2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № Ф-283 ( том 1, а.с. 16).

Відповідного до даного договору поручитель, у відповідності до умов договору поруки, у випадку невиконання та/або прострочення виконання позичальником зобовязань за кредитним договором зобовязується виконати зобовязання по погашенню заборгованості за кредитним договором (основної суми боргу, процентів, неустойки). У випадку невиконання або прострочення виконання позичальником зобовязань, що випливають із кредитного договору, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що позичальник.

17.12.2012 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено договір відступлення прав вимоги (том 1 а.с. 26-36, том 2 а.с. 47-57). Відповідно до вказаного договору ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи» право вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення, включно з правом вимагати від позичальника належного виконання всіх грошових та інших зобовязань, правом на звернення стягнення за зобовязаннями позичальника на заставне майно, зокрема й права вимоги по кредитному договору № Ф-282, який було укладено 11.04.2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційний банком» та ОСОБА_4 (п. 2.2. договору відступлення прав вимоги; додаток №1 до договору (реєстр позичальників) (том а.с. 93-95 ).

Банк свої зобовязання за кредитним договором виконав належним чином, надавши ОСОБА_4 кредит в сумі 446000,00 грн. Однак ОСОБА_4 не виконує належним чином зобовязання за кредитним договором. 27.01.2014р. позивачем на адресу відповідачів були надіслані листи з вимогою сплатити заборгованість, однак така вимога залишилася без задоволення (а.с. 20-25).

Згідно розрахунку позивача, станом на 15.01.2016 року відповідач має прострочену заборгованість, а саме: за кредитом 438566,00 грн., по відсоткам 332129,26 грн. та нарахована пеня за останні 12 місяців 303072,47 грн.

Разом з тим, під час розгляду справи встановлено, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 11.02.2011 року у цивільній справі № 2-58/11 було стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Житомирі» 655594,61 грн. заборгованості за кредитним договором (том 1, а.с. 72 - 73). Зокрема, стягнуто 330773грн. строкової заборгованості, 107793грн. простроченої заборгованості за кредитом та 177713,72грн. відсотків за період з 01.10.2008р. по 17.12.2010р., а також пеню в сумі 39314,89грн. за період з 01.10.2008р. по 17.12.2010р.

Враховуючи дані обставини, ухвалою суду від 11.10.2016р. провадження у справі було закрито в частині стягнення 438566грн. основного боргу та 177713,72грн. відсотків..

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

За змістом ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 543, ч. 2 ст. 554 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від всіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Договір поруки є видом забезпечення виконання зобов'язання (ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч. 1, ч.4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до п. 17 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Такий висновок відповідає правовій позиції судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 23.09.2015 року за результатом перегляду ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.03.2015 р. у справі за позовом ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит " про стягнення кредитної заборгованості з солідарних боржників.

Отже, враховуючи, що сума основного боргу не погашена, правовідносини за кредитним договором не припинилися, а тому суд доходить висновку про правомірність нарахування позивачем відсотків у період з 18.12.2010 року по 15.01.2016р. , що в сумі становить 154415,54грн. (том. 2 а.с. 26,26, 45, 46).

Разом з тим, представником відповідачів було заявлено про застосування строку позовної давності (том. 2 а.с. 84).

Відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 6.8. договору про іпотечний кредит сторони встановили строк позовної давності тривалістю також у три роки.

Відповідно до кредитного договору кінцевим терміном повернення суми кредиту є 09.04.2018р., зі сплатою щомісячних платежі з погашення процентів.

Сплив позовної давності, про застосування якого заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4. ст. 267 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи, що згідно з відбитку штемпеля на поштовому конверті (том 1 а.с. 52) позивачем було подано позовну заяву до суду 04.02.2014р., тому проценти за період з 18.12.2010 року по 03.02.2011р. нараховані за межами строку позовної давності, що в сумі становить 10381,39грн.

Отже, керуючись ст. 267 ЦК України суд вважає за можливе застосувати позовну давність та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за відсотками в межах строку позовної давності в сумі 144034,15грн. У стягненні решти боргу по відсотках слід відмовити, у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Суд вважає також обґрунтованими доводи позивача щодо можливості нарахування пені, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань.

При цьому, представником відповідачів було подано клопотання суду про зменшення розміру пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 3 статі 551 ЦК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Тому, виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги те, що відповідач робила проплати за наданим кредитом, перевищення суми пені над обґрунтовано заявленими відсотками, стягнення пені за судовим рішенням раніше, строк невиконання зобов'язання, відсутність прямих збитків у позивача через порушення відповідачем своїх зобов'язань, а також те, що відповідачі є волонтерами та підтримують Збройні сили України, суд вважає за можливе застосувати положення ч. 3 ст. 551 ЦПК України та зменшити пеню до 70000 грн.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Суд не бере до уваги доводи представника відповідачів щодо неповідомлення про відступлення права вимоги, оскільки дана обставина не звільняє від виконання зобов'язання за договором на користь первісного або нового кредитора. Також, суд відхиляє доводи представника відповідачів щодо безпідставності нарахування відсотків через укладання договору цесії, а не факторингу між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», оскільки вбачається правомірність відступлення права вимоги за кредитним договором та перехід всіх прав кредитора від первісного до нового кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки сума пені зменшена судом самостійно, судовий збір підлягає стягненню з відповідача з урахуванням обґрунтовано нарахованої суми пені.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57 61, 88, 208, 209, 212 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ід.номер НОМЕР_1) та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ід.номер НОМЕР_2) на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» ( код ЄДРПОУ 35326253) заборгованість за відсотками в сумі 144034 (сто сорок чотири тисячі тридцять чотири) грн. 15 коп. та пеню в розмірі 70000 (сімдесят тисяч) грн.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ід.номер НОМЕР_1) користь ТОВ «Кредитні ініціативи» - 1827 грн. сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ід.номер НОМЕР_2) користь ТОВ «Кредитні ініціативи» 1827 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О. Й. Адамович