Постанова № 62769320, 16.11.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3171/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фінансової інспекції в Одеській області, головного державного фінансового інспектора відділу контролю в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів Державної фінансової інспекції в Одеській області ОСОБА_2, провідного державного фінансового інспектора відділу контролю в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів Державної фінансової інспекції в Одеській області ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Державної фінансової інспекції в Одеській області, головного державного фінансового інспектора відділу контролю в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів Державної фінансової інспекції в Одеській області ОСОБА_2, провідного державного фінансового інспектора відділу контролю в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів Державної фінансової інспекції в Одеській області ОСОБА_3 про визнання протиправними дій головного державного фінансового інспектора відділу контролю в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів Державної фінансової інспекції в Одеській області ОСОБА_2, провідного державного фінансового інспектора відділу контролю в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів Державної фінансової інспекції в Одеській області ОСОБА_3 щодо неповного вирішення поставлених у зверненні ОСОБА_1 питань, досліджених під час проведення ревізії фінансово-господарського діяльності Державного підприємства «Дослідне господарство «Покровське» Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовиведення та зобовязання Державної фінансової інспекції в Одеській області провести повторну перевірку діяльності Державного підприємства «Дослідне господарство «Покровське» Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовиведення з питань дотримання законодавства про працю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що фахівцями ДФІ в Одеській області у період з 22.09.2015 року по 23.11.2015 року проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Дослідне господарство «Покровське» Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовиведення, за результатами якої складено Акт №07-11/89 від 26.11.2015 року. 18.12.2014 року та в подальшому, 15.10.2015 року - під час проведення перевірки позивач звернувся до ДФІ в Одеській області щодо проведення кваліфікованої перевірки дотримання вказаним підприємством законодавства з питань праці, зокрема, щодо можливості визначення та нарахування самостійно директором державного підприємства розміру заробітної плати працівникам в порушення вимог діючого законодавства України. Листом від 11.11.2015 року позивача було повідомлено про дослідження вказаних позивачем питань в ході триваючої планової перевірки та про встановлення фактів недоотримання ОСОБА_1 заробітної плати. В подальшому позивач звернувся до відповідача із депутатським запитом вх. №11-21-52 від 20.11.2015 року щодо проведення перевірки та вчинення відповідних дій відповідачем для усунення порушень законодавства, на що листом від 30.11.2015 року позивача повідомлено про хід ревізії та знаходження Акту на ознайомленні в ДП ДГ «Покровське». Так після ознайомлення з Актом ревізії, позивачем виявлено відсутність дослідження поставлених у зверненні питань, а відображення в Акті перевірки лише порушень вчинених підприємством щодо позивача, які встановлені рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 29.01.2015 року по справі №496/4060/14-ц, що на думку позивача, є протиправним, оскільки у зверненні позивачем ставились питання щодо порушення законодавства при нарахуванні заробітної плати і іншим особам працівникам підприємства, у звязку з чим ОСОБА_1 звернувся до ДФІ в Одеській області зі скаргами від 26.01.2016 року на дії та бездіяльність в.о. начальника ДФІ в Одеській області ОСОБА_4, в якій послався на неякісне та формальне проведення перевірки посадовими особами відповідача та просив призначити повторну перевірку підприємства. Так, на вказані скарги позивачу надано відповіді ДФІ України від 19.02.2016 року та від 03.03.2016 року, якими запропоновано позивачу звернутись до Державної служби з питань праці, оскільки поставлені у зверненні питання зумовлені можливими порушеннями з питань оплати праці. Також позивача повідомлено про притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, які проводили перевірку. У звязку з не призначенням повторної перевірки відповідачем з огляду на неповне зясування обставин, викладених у зверненнях, позивач звернувся до суду із даним позовом та просить суд визнати протиправними дії головного державного фінансового інспектора відділу контролю в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів Державної фінансової інспекції в Одеській області ОСОБА_2, провідного державного фінансового інспектора відділу контролю в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів Державної фінансової інспекції в Одеській області ОСОБА_3 щодо неповного вирішення поставлених у зверненні ОСОБА_1 питань, досліджених під час проведення ревізії фінансово-господарського діяльності Державного підприємства «Дослідне господарство «Покровське» Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовиведення та зобовязати Державну фінансову інспекцію в Одеській області провести повторну перевірку діяльності Державного підприємства «Дослідне господарство «Покровське» Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовиведення з питань дотримання законодавства про працю.

Представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги відповідно до якої підтримано у повному обсязі.

Відповідачі - головний державний фінансовий інспектор відділу контролю в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів Державної фінансової інспекції в Одеській області ОСОБА_2 та провідний державний фінансовий інспектор відділу контролю в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів Державної фінансової інспекції в Одеській області ОСОБА_3 та представник відповідача - ДФІ в Одеській області проти позову заперечували з підстав, викладених у запереченнях (а.с.64-70), та зазначили, що в тому числі на підставі звернень позивача від 18.12.2014 року та від 13.10.2015 року, відповідно до п.1.2.5.1 Плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ в Одеській області на ІІІ квартал 2015 року, на підставі направлень на проведення перевірки №№1666, 1667 від 21.09.2015 року, інспекторами ДФІ в Одеській області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Дослідне господарство «Покровське» Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовиведення за період з 01.01.2013 року по 31.08.2015 року, в ході якої також було досліджено питання, поставлені позивачем у зверненнях. Так, відповідачем встановлено, що факти, викладені у зверненнях позивача щодо недоотримання заробітної плати ОСОБА_1, підтвердились, а також встановлено, що окремим спеціалістам підприємства встановлювались тарифні ставки заробітної плати без застосування коефіцієнтів між розрядних співвідношень, тобто оклад дорівнював мінімальній заробітній платі, відповідні тарифні ставки затверджено в штатному розписі підприємства на 2013 рік, а виплати та нарахування здійснювались згідно посадового окладу, зазначеного у штатному розписі. В подальшому, за скаргою позивача до ДФІ України щодо протиправності дій посадових осіб ДФІ в Одеській області, на підставі доручення центрального органу було призначено та проведено службове розслідування щодо якості дослідження питань, порушених у зверненнях ОСОБА_1, за результатами якого встановлено факти неналежного виконання посадових обовязків працівниками Інспекції та застосовано заходи дисциплінарного впливу до ОСОБА_5 та ОСОБА_2 у вигляді затримки до одного року в призначенні на вищу посаду відповідно до ст.14 ЗУ «Про державну службу, а також вказаним особам та ОСОБА_3 зменшено розмір премії за лютий 2016 року. Відповідачі вважають, що Акт ревізії не рішенням субєкта владних повноважень, у звязку з чим провадження у справі підлягає закриттю. Щодо проведення повторної перевірки підприємства, відповідачі вказують на відсутність підстав для її призначення, оскільки законодавством не передбачено інших підстав для проведення позапланової перевірки, а лише за наявності підстав на її проведення на підставі рішення суду. Крім того, відповідачі зазначили, що наведений у зверненні громадян, депутатів, організацій перелік фактів можливих порушень законодавства про працю здійснювала Державна інспекція України питань праці та згідно Розпорядження КМУ №929-р від 16.09.2015 року повноваження цієї інспекції покладено на Державну службу України з питань праці, у звязку з чим відповідачі вважають позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно із пунктом 10 частини 1 статті 3 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанцій без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У звязку з відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, справу вирішено розглянути в порядку ч.6 ст.128 КАС України.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Як зазначає позивач та не заперечували у судових засіданнях відповідачі по справі , оскільки примірник наданий до суду не містить дати документу та вхідного номеру, 18.12.2014 року позивач звернувся до ДФІ в Одеській області із заявою щодо проведення кваліфікованої перевірки дотримання вказаним підприємством законодавства з питань праці, оскільки діяльність підприємства свідчить про можливі порушення законодавства України, зокрема, щодо можливості визначення та нарахування одноосібно директором державного підприємства розміру заробітної плати працівникам в порушення вимог діючого законодавства України, з наведенням відповідних фактів про порушення (а.с.9).

Відповіді на вказану заяву або вжиття заходів реагування на звернення відповідачем до суду не надано.

Судом встановлено, що відповідно до п.1.2.5.1 Плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ в Одеській області на ІІІ квартал 2015 року та відповідно до Програми ревізії, затвердженої 18.09.2015 року начальником ДФІ в Одеській області ОСОБА_6, на підставі направлень на проведення перевірки №1666 та №1667 від 21.09.2015 року, головним державним фінансовим інспектором відділу контролю в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів Державної фінансової інспекції в Одеській області ОСОБА_2 та провідним державним фінансовим інспектором відділу контролю в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів Державної фінансової інспекції в Одеській області ОСОБА_3 проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Дослідне господарство «Покровське» Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовиведення за період з 01.01.2013 року по 31.08.2015 року, за результатами якої складено акт №07-11/89 від 26.11.2015 року (а.с. 79-91).

Поряд з цим, 15.10.2015 року - під час проведення перевірки вказаного підприємства, позивач звернувся (вдруге) до відповідача - ДФІ в Одеській області із заявою щодо проведення перевірки Державного підприємства «Дослідне господарство «Покровське» Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовиведення, при цьому долучивши до заяви відповідні рішення суду по справі №496/4060/14-ц, якими встановлено порушення підприємством вимог законодавства України з питань оплати праці (а.с.11, 27-30)

Листом ДФІ в Одеській області від 11.11.2015 року №15-07-23-16/10543 позивача повідомлено про дослідження вказаних позивачем питань в ході триваючої планової перевірки та про встановлення фактів недоотримання ОСОБА_1 заробітної плати, а також про притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності та інформування правоохоронних органів (а.с.13).

В подальшому, позивач звернувся до відповідача із депутатським запитом вх. №11-21-52 від 20.11.2015 року щодо проведення перевірки та вчинення відповідних дій по реагуванню на викладені у заяві порушення законодавства (а.с.159).

Листом від 30.11.2015 року позивача як депутата Біляївської районної ради Одеської області повідомлено про хід ревізії та знаходження Акту на ознайомленні в ДП ДГ «Покровське» (а.с.12).

Ознайомившись зі змістом Акту ревізії, позивач виявив відсутність дослідження поставлених у зверненнях питань, а відображення в Акті перевірки лише порушень вчинених підприємством щодо позивача, які встановлені рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 29.01.2015 року по справі №496/4060/14-ц, що на думку позивача, є протиправним, оскільки у зверненні позивачем ставились питання щодо порушення законодавства при нарахуванні заробітної плати і іншим особам працівникам підприємства, у звязку з чим ОСОБА_1 звернувся до ДФІ в Одеській області зі скаргами від 26.01.2016 року на дії та бездіяльність в.о. начальника ДФІ в Одеській області ОСОБА_4, в якій послався на неякісне та формальне проведення перевірки посадовими особами відповідача та просив призначити повторну перевірку підприємства (а.с.31-32, 33-34).

Так, згідно листів ДФІ України від 19.02.2016 року та від 03.03.2016 року, на вказані скарги позивачу надано відповіді, якими запропоновано позивачу звернутись до Державної служби з питань праці, оскільки поставлені у зверненні питання зумовлені можливими порушеннями з питань оплати праці. Також позивача повідомлено про притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, які проводили перевірку за результатами призначеного та проведеного службового розслідування (а.с35-36, 37).

Оскільки повторної перевірки відповідачем не призначено, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до п. 1,3,4 Положення «Про Державну фінансову інспекцію України», затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі Положення), Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Основними завданнями Держфінінспекції України є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю, а також внесення пропозицій щодо її формування.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний фінансовий контроль, зокрема, за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів.

Згідно п.п.5 п.6 Положення, Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку здійснювати державний фінансовий контроль, зокрема, шляхом проведення інспектування у формі планових та позапланових ревізій певного комплексу чи окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємств, установ та організацій, визначених у підпункті 1 пункту 4 цього Положення.

Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні.

Статтею 2 вказаного Закону визначено головні завдання органу державного фінансового контролю, а саме такими є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.4 Закону, інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Так, згідно висновків розділу 7.5 Акту ревізії «Ревізія витрат на оплату праці» встановлено зайве перерахування до державних цільових фондів на загальну суму 32411,57 грн.(а.с.21), а також в ході ревізії розглянуто звернення ОСОБА_1 стосовно недоотримання ним заробітної плати на посаді головного економіста, перевіркою правильності нарахування та виплати заробітної плати якому встановлено факти викладені у зверненні щодо позивача, проте підприємством в липні 2015 року на підставі рішення Біляївського районного суду Одеської області від 29.01.2015 року та ухвали Апеляційного суду Одеської області від 14.04.2015 року по справі №496/4060/14-ц, позивачу відшкодовану недоотриману заробітну плату у розмірі 35933,64 грн. та 3279,83 грн. за час вимушеного прогулу.

Жодних інших посилань щодо розгляду поставлених позивачем у зверненнях питань в Акті ревізії не відображено.

Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550 (далі Порядок №550)визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання.

Так, згідно п.2 Порядку №550, інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Пунктом 3 Порядку №550 визначено, що планова виїзна ревізія - ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані контрольно-ревізійної роботи контролюючого органу і проводиться за місцезнаходженням такої підконтрольної установи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться ревізія, не частіше ніж один раз на календарний рік.

Позапланова виїзна ревізія - ревізія, яка не передбачена в планах контрольно-ревізійної роботи контролюючого органу і проводиться за наявності обставин, визначених Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон).

Згідно п.п.4-5 Порядку №550, планові та позапланові виїзні ревізії проводяться контролюючими органами відповідно до Закону та цього Порядку.

Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.

Відповідно до п.7 Порядку №550, у ході підготовки до ревізії посадовими особами контролюючого органу складається в двох примірниках програма ревізії, в якій визначаються найменування об'єкта контролю, тема, період та питання, що підлягають ревізії відповідно до компетенції контролюючого органу. Програма затверджується керівником контролюючого органу чи його заступником.

Під час проведення ревізії посадовими особами контролюючого органу можуть вноситися за письмовим погодженням з керівником контролюючого органу чи його заступником зміни до програми ревізії.

Один примірник програми ревізії видається керівнику об'єкта контролю чи його заступнику під розписку на примірнику контролюючого органу для ознайомлення. Якщо керівник об'єкта контролю чи його заступник відмовляється від підпису, але не заперечує проти проведення ревізії, це зазначається у вступній частині акта ревізії.

Судом встановлено, що відповідно до п.1.2.5.1 Плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ в Одеській області на ІІІ квартал 2015 року, Програма ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Дослідне господарство «Покровське» Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовиведення за період з 01.01.2013 року по 31.08.2015 року затверджена начальником ДФІ в Одеській області ОСОБА_6 18.09.2015 року, з якою ознайомлено директора підприємства ОСОБА_7 22.09.2015 року під розпис, при цьому, вказана Програма складається із 13 пунктів, до яких звернення позивача не включено (а.с.118), хоча Листом ДФІ в Одеській області від 11.11.2015 року №15-07-23-16/10543 позивача повідомлено про дослідження вказаних позивачем питань в ході триваючої планової перевірки.

Отже, оскільки Програма планової перевірки підприємства не містить питань, поставлених позивачем у зверненнях, можливість їх перевірки з власної ініціативи без законних на то підстав, а саме: без письмового погодження з керівником контролюючого органу чи його заступником змін до програми ревізії, суд вважає протиправним.

Пунктом 3 Порядку №550 визначено, що позапланова виїзна ревізія - ревізія, яка не передбачена в планах контрольно-ревізійної роботи контролюючого органу і проводиться за наявності обставин, визначених Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон).

Так, відповідно до ст.11 вказаного Закону, позаплановою виїзною ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) пункт 1 частини п'ятої статті 11 виключено

2) підконтрольною установою подано у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державного фінансового контролю під час проведення планової чи позапланової виїзної ревізії, в якій міститься вимога про повне або часткове скасування результатів відповідної ревізії;

3) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з підконтрольною установою, якщо підконтрольна установа не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державного фінансового контролю протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

4) проводиться реорганізація (ліквідація) підконтрольної установи;

5) у разі надходження доручення щодо проведення ревізій у підконтрольних установах від Кабінету Міністрів України, органів прокуратури, органів доходів і зборів, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, в якому містяться факти, що свідчать про порушення підконтрольними установами законів України, перевірку додержання яких віднесено законом до компетенції органів державного фінансового контролю;

6) у разі, коли вищестоящий орган державного фінансового контролю в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державного фінансового контролю здійснив перевірку актів ревізії, складених нижчестоящим органом державного фінансового контролю, та виявив їх невідповідність вимогам законів. Позапланова виїзна ревізія в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державного фінансового контролю лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державного фінансового контролю, які проводили планову або позапланову виїзну ревізію зазначеної підконтрольної установи, розпочато службове розслідування або у випадку повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Отже, Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" чітко передбачає підстави для проведення позапланової перевірки.

Як не заперечувалось представником відповідача, звернення ОСОБА_1 надійшло до ДФІ в Одеській області 18.12.2014 року, проте жодних дій відповідачем щодо перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з підконтрольною установою, а саме - надсилання обов'язкового письмового запиту підконтрольній установі, та, у разі не надання таких пояснень та їх документального підтвердження до органу державного фінансового контролю протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту, призначення позапланової перевірки підприємства за зверненням такої особи не призначено, що є порушенням вимог п.3 ч.5 ст.11 Закону.

Поряд з цим, суд зазначає, що вищестоящий орган державного фінансового контролю в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державного фінансового контролю здійснив перевірку актів ревізії, складених нижчестоящим органом державного фінансового контролю, та виявив їх невідповідність вимогам законів (а.с.37).

Проте, позапланова виїзна ревізія в цьому випадку також не ініціювалась вищестоящим органом державного фінансового контролю, хоча стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державного фінансового контролю, які проводили планову або позапланову виїзну ревізію зазначеної підконтрольної установи, було розпочато та проведено службове розслідування, за наслідком якого останніх притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Згідно п.19 Порядку №550 встановлено, якщо під час ревізії виявлено факти порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції контролюючого органу (зокрема, з питань обігу готівки, валютних операцій, формування об'єкта та/або бази оподаткування, ціноутворення, дотримання антимонопольного законодавства та інших), посадові особи контролюючого органу невідкладно письмово повідомляють про це керівнику контролюючого органу чи його заступнику, які забезпечують інформування відповідних державних органів про такі факти.

При цьому, судом встановлено, що посадовими особами контролюючого органу не здійснено невідкладного письмового повідомлення про виявлення під час ревізії фактів порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції контролюючого органу керівника контролюючого органу чи його заступника, які забезпечують інформування відповідних державних органів про такі факти, хоча у розділі 7.5 Акту ревізії «Ревізія витрат на оплату праці» встановлено недоотримання ОСОБА_1 заробітної плати на посаді головного економіста, перевіркою правильності нарахування та виплати заробітної плати якому встановлено факти викладені у його зверненнях, у звязку з чим судом не приймаються до уваги посилання відповідачів на необхідність звернення позивача із деякими поставленими у зверненнях фактів про порушення законодавства про працю до компетентних органів Державної служби України з питань праці, оскільки саме відповідач зобовязаний був забезпечити інформування відповідних державних органів про такі факти в разі виявлення порушень законодавства.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій головного державного фінансового інспектора відділу контролю в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів Державної фінансової інспекції в Одеській області ОСОБА_2, провідного державного фінансового інспектора відділу контролю в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів Державної фінансової інспекції в Одеській області ОСОБА_3 щодо неповного вирішення поставлених у зверненні ОСОБА_1 питань, досліджених під час проведення ревізії фінансово-господарського діяльності Державного підприємства «Дослідне господарство «Покровське» Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовиведення задоволенню не підлягають, оскільки судом встановлено, що відповідно до наявної Програми ревізії не включались питання, поставлені позивачем у зверненнях.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає за необхідне для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 шляхом зобовязання відповідача вчинти дії, передбачені п.3 ч.6 ст.11 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII, на підставі звернень ОСОБА_1 від 18.12.2014 року та від 15.10.2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом зобовязання відповідача провести позапланову виїзну ревізію Державного підприємства «Дослідне господарство «Покровське» Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовиведення на підставі звернень ОСОБА_1 від 18.12.2014 року та від 15.10.2016 року відповідно до п.3 ч.6 ст.11 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII.

Судові витрати розподілити згідно ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2,4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної фінансової інспекції в Одеській області, головного державного фінансового інспектора відділу контролю в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів Державної фінансової інспекції в Одеській області ОСОБА_2, провідного державного фінансового інспектора відділу контролю в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів Державної фінансової інспекції в Одеській області ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобовязати Державну фінансову інспекцію в Одеській області вчинти дії, передбачені п.3 ч.6 ст.11 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII, на підставі звернень ОСОБА_1 від 18.12.2014 року та від 15.10.2016 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя /підпис/ ОСОБА_8