Ухвала суду № 62766778, 17.11.2016, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

17.11.2016

227/4336/16-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И.

17.11.2016 року м.Добропілля

Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Корнєєва В.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до Золотоколодязької сільської ради про визнання недійсним рішення Золотоколодязької сільської ради № VII/13-3 від 28.09.2016 та зобов»язання надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом про визнання недійсним рішення Золотоколодязької сільської ради про визнання недійсним рішення Золотоколодязької сільської ради № VII/13-3 від 28.09.2016 щодо відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки,яка розташована на території Золотоколодязької сільської ради в межах населеного пункту с.Новтроїцьке, для ведення селянського господарства та зобов»язання надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Золотоколодязької сільської ради в межах населеного пункту с.Новтроїцьке у розмірі 2 га згідно наданих графічних матеріалів.

Суд вважає, що у відкритті провадження по справі необхідно відмовити за наступними підставами.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України його завданням є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Адміністративний позов є зверненням до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах. Тільки адміністративний позов, поданий відповідно до правил адміністративного судочинства, може бути підставою для відкриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.XI.1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами при розгляді справ як джерело права, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обовязків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно ст. 8 Закону України № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції.

При вирішенні питань, повязаних із компетенцією судів у спорах, що виникають із земельних відносин, слід ураховувати роз"яснення, викладені в пунктах 2 і 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (із змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2), а також Рішення Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів „а, „б, „в, „г статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.п.6, 7 постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» при вирішенні питань, пов'язаних із компетенцією судів у спорах, що виникають із земельних відносин, судам слід ураховувати роз'яснення, викладені в пунктах 2 і 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7"Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (із змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2), а такожРішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частинипершої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17Кодексу адміністративного судочинства України.При цьому суди мають виходити з того, що згідно зістаттями 13і14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30ЦКземля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Отже, суд має з'ясувати, є спір приватно-правовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов'язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин. Земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1ЦК, статті 2, 5Земельного кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15ЦПКрозглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151ЗКта інші), крім спорів, передбачених частиною першою статті 16Закону України від 17 листопада 2009 року № 1559-VI"Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності", про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (стаття 212 ЗК).

Таким чином, зазначений в позовній заяві ОСОБА_1 спір є приватно-правовим і його необхідно розглядати в порядку цивільного судочинства.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України в даному випадку суд повинен відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі, тому що позивачем заявлено вимоги, які належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 109, 159, 160,165 КАС України,

У Х В А Л И В :

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Золотоколодязької сільської ради про визнання недійсним рішення Золотоколодязької сільської ради № VII/13-3 від 28.09.2016 та зобов»язання надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки -відмовити.

Роз»яснити позивачу про можливість звернення до суду в порядку цивільного судочинства для вирішення зазначеного спору.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Управлінню Державної казначейської служби України у місті Добропілля Донецької області (ЄДРПОУ 37755456) повернути ОСОБА_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, сплачений ним судовий збір у розмірі 551грн. 21 коп., згідно квитанції №115 від 09.11.2016 року на р/рахунок № 31216206700035.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя В.В.Корнєєва