Рішення № 62765342, 16.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 22-13599 Головуючий у 1-й інстанції - Батрин О.В.

Доповідач - Пікуль А.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2016 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Пікуль А.А.

суддів Гаращенка Д.Р.

НевідомоїТ.О.

секретар Ільченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 вересня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк національний кредит" до ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 13 вересня 2016 року задоволено позовні вимоги ПАТ "Банк національний кредит" до ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії.

Суд стягнув з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Банк національний кредит" кошти у розмірі 1 925 625 грн. 74 коп., одержані за договором про внесення змін № 1 від 5 червня 2015 року до договору № DF1433/2013-1 від 10 січня 2014 року.

Судом вирішено питання розподілу судових витрат між сторонами

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 через свого представника, ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.150-152).

Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення учасників судового розгляду: представника відповідача, ОСОБА_5, який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, представника позивача, Недотопу М.М., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

При ухваленні рішення суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.

10 січня 2014 року між сторонами ПАТ "Банк національний кредит" та ОСОБА_4 укладено договір № DF1433/2013-1 банківського вкладу "Стандартний", відповідно до якого ОСОБА_4 передав, а ПАТ "Банк національний кредит" прийняв на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 10 000 000 грн. з щомісячним нарахуванням процентів на суму вкладу в розмірі 17 % річних з правом дострокового розірвання договору зі сплатою відсотків у розмірі 2% річних. Строк дії договору до 12 січня 2015 року, а відповідно до договору про внесення змін №2 від 12 січня 2015 року строку строк дії договору визначено до 12 січня 2016 року з нарахуванням відсотків у розмірі 12% річних (а.с.6-9).

5 червня 2015 року відповідач звернувся до позивача із заявою про дострокове розірвання договору (а.с. 11).

Крім того, 5 червня 2015 року між сторонами укладено договір про внесення змін №1 до депозитного договору, відповідно до якого при достроковому розірванні договору проценти нараховуються та сплачуються у розмірі 12% (а.с.10).

Постановою Правління Національного банку України від 5 червня 2015 року № 358 ПАТ "Банк національний кредит" віднесено до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 5 червня 2015 року прийнято рішення №114 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк національний кредит" (а.с.19-21).

З 28 серпня 2015 року розпочата процедура ліквідації ПAT "Банк національний кредит" (а.с.22-24).

4 грудня 2015 року позивачем засобами поштового зв'язку на адресу відповідача було направлено повідомлення про нікчемність договору від 5 червня 2015 року про внесення змін №1 до депозитного договору, який вручений відповідачу (а.с.43-45).

Різниця між сумою процентів по вкладу, які були виплачені за договором від 5 червня 2015 року (за нікчемним правочином) та нарахованих процентів, які мали б нараховуватись за договором за звичайних умов, складає 1 925 625 грн. 74 коп. за розрахунком позивача (а.с.13-14).

За встановлених обставин, виходячи з нікчемності договору про внесення змін №1 до депозитного договору, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом стягнення з ОСОБА_4 на користь ПAT "Банк національний кредит коштів у розмірі 1 925 625 грн. 74 коп.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що висновки районного суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Апеляційним судом відхиляються як безпідставні доводи апеляційної скарги відповідача про те, що районним судом порушені вимоги процесуального закону, які призвели до неправильного вирішення спору, оскільки суд розглядав справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит» в той час як позов був поданий не Банком, а фізичною особою - Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит», Паламарчуком Віталієм Віталійовичем, оскільки позов подано в реституційному порядку стороною правочину, а з урахуванням положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від імені сторони виступає уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит», яка відповідно до п.1, 5 ч.2 ст. 37 цього Закону має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління; заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду. Зі змісту позовної заяви чітко і однозначно вбачається, що даний позов поданий Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит», Паламарчуком Віталієм Віталійовичем, саме в інтересах цього Банку, тому районний суд обґрунтовано вважав заявлені вимоги вимогами публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит».

Посилання у апеляційній скарзі на порушення судом положень ст. ст. 663, 1058, 1061, 1070 ЦК України правового значення для вирішення даного спору не мають, оскільки дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит», Паламарчука ВіталіяВіталійовича, пов'язані із встановленням факту нікчемності правочину - Договору про внесення змін №1 від 05.06.2015 до договору № DF1433/2013-1 від 10.01.2014 (а.с.43), в рамках даної справи не оспорюються.

Доводи апеляційної скарги про те, що районним судом при вирішенні справи не враховано «Роз'яснення щодо визначення договорів банківського вкладу або банківського рахунку нікчемними» від 27 січня 2015 року також відхиляються апеляційним судом як безпідставні з огляду на таке.

По-перше, роз'яснення не мають вищої юридичної сили ніж положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому не можуть суперечити цьому Закону.

По-друге, наведені стороною відповідача роз'яснення (а.с.139) за своїм змістом не є роз'ясненнями положень указаного Закону у буквальному сенсі, а є прес-релізом офіційної позиції Фонду, яка, ураховуючи положення ч.2 ст. 212 ЦПК України, не має для суду наперед встановленого значення.

Водночас, доводи апеляційної скарги про порушення районним судом норм процесуального права при вирішенні спору можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції у якості підстав для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до встановленого ст. 11 ЦПК принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У даному конкретному випадку з позовної заяви убачається, що до ОСОБА_4 пред'явлені вимоги про зобов'язання вчинити дії. Відповідно до прохальної частини позивач просив суд зобов'язати ОСОБА_4 повернути Публічному акціонерному товариству «Банк національний кредит» грошові кошти в сумі 1 925 625 грн. 74 коп, одержані за Договором про внесення змін №1 від 05.06.2015 до договору № DF1433/2013-1 від 10.01.2014 (а.с.2-5).

Під час апеляційного розгляду представник позивача, Недотопа М.М., підтвердив, що в ході розгляду справи предмет позову позивачем не змінювався, будь-які письмові заяви з цього приводу у матеріалах справи відсутні.

З огляду на ці обставини районний суд прийшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, однак, задовольняючи позовні вимоги про зобов'язання вчинити дії, вийшов за їх межі, оскільки вимога про стягнення суми заявлена не була.

Враховуючи викладене у сукупності з положеннями ст. 309 ЦПК України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про задоволення заявленого позову.

Керуючись ст.303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 вересня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Зобов'язати ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) повернути Публічному акціонерному товариству «Банк національний кредит» (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 52/58; код ЄДРПОУ 20057663) грошові кошти в сумі 1 925 625 грн. 74 коп. (Один мільйон дев'ятсот двадцять п'ять тисяч шістсот двадцять п'ять грн. 74 коп.), одержані за Договором про внесення змін №1 від 05.06.2015 до договору № DF1433/2013-1 від 10.01.2014.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: А.А. Пікуль

Судді: Д.Р. Гаращенко

Т.О. Невідома