Ухвала суду № 62763917, 15.11.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 333/8378/15 Головуючий у 1 інстанції Кулик В.Б.

Номер провадження 22-ц/778/3160/16 Суддя-доповідач Подліянова Г.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого Подліянової Г.С.,

суддів: Маловічко С.В.,

Дашковської А.В.,

за участю секретаря Мельник З.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26 червня 2008 року між сторонами було укладено шлюб. Від шлюбу в них є донька - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з ОСОБА_4 і знаходиться на її утриманні.

Шлюбні відносини між сторонами припинилися з листопада 2009 року. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 квітня 2012 року шлюб між сторонами розірвано.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09.10.20123 року стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_5 в розмірі 486 грн., починаючи з 21.08.2013 року і до повноліття.

27.12.2013 року спільній доньці ОСОБА_5 виповнилося 6 років. Відповідач мешкає у Львівській області і не приїздить та з дитиною не бачиться, усі потреби щодо виховання і культурного розвитку дитини виконує лише позивач, яка працює вчителем української мови та літератури у ЗОШ № 84 у м. Запоріжжі, інших доходів не має. Проживають удвох з дочкою. Комунальні тарифи значно зросли, продукти харчування, ліки, одяг для дитини значно подорожчали. У вересні 2015 року донька ОСОБА_5 пішла до 1 класу гімназії № 8, у зв'язку з цим, у позивача збільшилися витрати на дитину, пов'язані з навчанням доньки: придбання шкільного одягу, зошитів, прописів, канцелярських товарів, створення належного робочого місця вдома для навчання дитини, харчування дитини у школі. Донька 2-й рік займається малюванням при філії КРЦМтаШ «Бурівесник», їй подобається ходити у цирк, дитячий театр та на інші дитячі заходи, що потребує чималих коштів. Влітку 2014 року донька відпочивала у оздоровчому таборі «Маяк» АТ «Мотор-Січ». Дитина часто хворіє, потребує оздоровлення, приймання вітамінів, щорічного літнього відпочинку на морі. У зв'язку з вказаними обставинами, витрати на утримання спільної неповнолітньої доньки значно зросли і на даний час не вистачає аліментів в сумі 486 грн., стягнутих за судовим рішенням. Розмір прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років, згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» збільшився та на час розгляду справи складає 1455 грн., тому уточнивши позовні вимоги просила збільшити аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 у розмірі 730 грн. щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 квітня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Збільшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до суми 730 грн. на місяць, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення ОСОБА_5 повноліття. Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави суму 551 грн. 20 коп. судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

Судом встановлено, що сторони з 26 червня 2008 року по квітень 2012 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 квітня 2012 року шлюб між сторонами розірвано.

Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з ОСОБА_4 і знаходиться на її утриманні.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09.10.20123 року стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_5 в розмірі 486 грн., починаючи з 21.08.2013 року і до повноліття.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_4 і збільшуючи розмір аліментів на неповнолітню дитину до 730 грн., суд першої інстанції виходив з того, що визначений попереднім судовим рішенням розмір аліментів не відповідає на теперішній час прожитковому мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років, а обов"язок батьків надавати утримання дітям щонайменше на рівні прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна, оскільки суд дійшов їх з порушенням норм матеріального і процесуального права, вони не ґрунтуються на зібраних у справі доказах.

Статтею 180 СК України покладено обов'язок на батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" передбачено, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги про збільшення розміру аліментів, ОСОБА_4 зазначала, що комунальні тарифи значно зросли, продукти харчування, ліки, одяг для дитини значно подорожчали, збільшилися витрати на дитину пов"язані з навчанням доньки, харчування дитини у школі, тобто, витрати на утримання доньки значно збільшилися й на даний час не вистачає аліментів в сумі 486.00 грн., розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на час розгляду справи також збільшився і становить 1455 грн.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, жодного допустимого і належного доказу на підтвердження факту погіршення свого матеріального стану або здоров'я, або ж поліпшення матеріального стану відповідача, які за ст. 192 СК України являються підставою для збільшення раніше визначеного розміру аліментів, позивач ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не надала.

Оскільки належними і допустимими доказами не підтверджено, що після ухвалення рішення Комунарським районним судом м. Запоріжжя від 09.10.2013 року відбулися зміни у матеріальному стані сторін, погіршення стану здоров'я дитини, а також того, що майновий стан позивача погіршився, а відповідача поліпшився, та він має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини у більшому розмірі, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дочку сторін.

Крім того, суд першої інстанці не вмотивовано взяв до уваги посилання позивачки на погіршення з часу ухвалення судового рішення про стягнення аліментів економічної ситуації в Україні, значне збільшення витрат на утримання неповнолітньої дитини, підвищення розміру прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, оскільки положеннями ст. 192 СК України визначено вичерпний перелік обставин, які мають стосуватися безпосередньо платника або одержувача аліментів, та можуть бути підставами для зміни розміру стягнутих рішенням суду аліментів.

Зважаючи на те, що сторони по справі на власний розсуд розпорядилися своїми процесуальними правами щодо надання необхідних доказів і участі у судовому засіданні, колегія суддів оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності дійшла висновку, що оскаржуване у справі рішення на підставі ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволення позову ОСОБА_4

Доводи апеляційної скарги є виправданими.

Керуючись ст. ст. 303, 307,309,313,314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 квітня 2016 року у цій справі скасувати. В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: