Постанова № 6276352, 28.11.2008, Рівненський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-5191/08

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«28» листопада 2008 року 14 год. 20 хв. м. Рівне

Колегія суддів Рівненського окружного адміністративного суду у складі: головуючийЖУКОВСЬКА Л.А., судді Шарапа В.М., Боймиструк С.В, за участю секретаря судового засідання Короля О.В. та і інших осіб, які беруть участь у справі від:

позивача: не з'явився;

відповідачів: не з'явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до відповідачів 1.Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Рівненської міської ради,

2. Міністерства фінансів України,

3. Міністерства праці та соціальної політики України

4. Державного казначейства України

про визнання неправомірними дій, та зобовязання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Рівненської міської ради, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про визнання протиправними дій та зобовязання вчинення певних дій провести перерахунок раніше призначеної щомісячної державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у період відпустки по догляду за дитиною з 29 грудня 2006 року з урахуванням фактичного розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно.

Позивач в судове засідання не з'явилася, подала заяву, в якій позов підтримує та просить розглянути справу без її участі.

Відповідач-1Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому в судове засідання не з'явився, подав письмові заперечення, в яких зазначає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку була призначена позивачу у 2007-2008 роках відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Бюджетні асигнування на виплату зазначеної допомоги в розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", відсутні, а відповідно до ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобовязання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, зміни в чинне бюджетне законодавство щодо збільшення бюджетних асигнувань на виплату допомоги не вносились. Просить розглянути справу без участі представника. Також відповідач-1 вказує на пропуск позивачем річного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 99 КАС України, і просить застосувати наслідки, передбачені ст. 100 цього Кодексу.

Відповідач-2Міністерство фінансів України та відповідач-4Державне казначейство України в засідання не з'явилися надали письмові заперечення, в яких позов заперечують, при цьому посилаються на ст. 95 Конституції України, якою встановлено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законом про Державний бюджет України, та на положення ст. 51 Бюджетного кодексу України. У Державному бюджеті України на 2008 рік не передбачено видатків на виконання рішень судів про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку понад розміри, встановлені Законом України Про Державний бюджет на відповідний рік, вважають, що виплата позивачу вказаної допомоги була здійснена правомірно. Оскільки головним розпорядником коштів для виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є Міністерство праці та соціальної політики України, якому на ці цілі в Державному бюджеті України на відповідні роки передбачені кошти, вимоги позивача до Міністерства фінансів України та Державного казначейства України вважають безпідставними. Просять в позові відмовити.

Відповідач-3Міністерство праці та соціальної політики України позов не заперечив, в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Суд не вбачає поважних причин неприбуття представника Міністерства праці та соціальної політики України і розглядає справу в даному судовому засіданні без його участі на підставі наявних у справі доказів згідно ст. 71, ч. 2 ст. 128 КАС України.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження а.с. 7), на даний час є непрацюючою, а тому не є застрахованою в системі загальнообовязкового державного соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, та має право на державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції станом на 09.07.2007р.).

Згідно довідки № 1615 від 07.10.2008 р. (а.с. 11) позивач знаходиться на обліку у Управлінні праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому та за період з лютого по вересень 2008 року отримала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 2247,44 грн., що є значно меншим від розміру допомоги, визначеного ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сімям з дітьми ”.

Згідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-ХІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Розмір зазначеної допомоги було змінено Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Зокрема, ст. 56 закону встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 зазначене положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України» визнано неконституційним та втратило чинність з дня ухвалення рішення.

Отже, розмір допомоги позивачу по догляду за дитиною в 2007 році, починаючи з 09 липня, мав визначатись відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-ХІІ, тобто в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який, відповідно до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року і становив: з 1 квітня 2007 року 463,00 грн, з 1 жовтня 2007 року 470,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України “Про державну допомогу сімям з дітьми”, всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника). Отже, з вказаної статті слідує, що до повноважень Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України та Державного казначейства України не належать нарахування та виплата позивачці щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Таким чином, позовні вимоги до вказаних відповідачів є необґрунтованими та не підлягають до задоволення за їх безпідставністю.

Стосовно ж Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міського виконавчого комітету, то як вбачається із змісту вищенаведеної норми закону, до повноважень вказаного відповідача належить нарахування та виплата позивачу щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сімям з дітьми”. Виплата Управлінням праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Рівненської міської ради допомоги по догляду за дитиною в розмірі, визначеному відповідно до ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яка визнана неконституційною згідно рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, є порушенням прав позивача. А відтак, дії Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому щодо не нарахування та невиплати позивачу щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сімям з дітьми”, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року слід визнати протиправними, оскільки такі дії порушують права позивача, гарантовані названою статтею Закону, ст.ст. 21, 22, 46 Конституції України.

Заперечення відповідача-1 судом не приймаються до уваги, оскільки відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни України мають право на соціальний захист, яке гарантується загальнообовязковим державним соціальним страхуванням. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав.

Що стосується позовних вимог щодо зобовязання відповідача-1 провести перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, призначеної позивачу у 2008 році, то в цій частині слід відмовити, оскільки останньому така допомога була нарахована та виплачена відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сімям з дітьми” було викладено у такій редакції, згідно пп. 7 п. 25 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.». На даний час положення пп. 7 п. 25 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI неконституційним не визнавалось, а відтак є чинним.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову, присуджується останньому з Державного бюджету України відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 160163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, неправомірними.

3. Зобов'язати відповідача Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Рівненської міської ради (33000, м. Рівне, вул. Соборна, 12, код ЄДРПОУ 03195441) нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_2 (33000, АДРЕСА_1) недоплачену щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку в розмірі, що обчислюється згідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь позивача ОСОБА_2 (33000, АДРЕСА_1) сплачений нею судовий збір в сумі 1 (одна) грн. 70 коп.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

6. Постанова може бути оскаржена в порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України. Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справу.

Головуючий Л.А. Жуковська

Судді: В.М. Шарапа

С.В. Боймиструк