Окрема ухвала № 62763100, 16.11.2016, Семенівський районний суд Чернігівської області

16.11.16

Справа № 744/847/16-а

Провадження № 2-а/744/53/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2016 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого судді Смаги С. В.,

при секретарі Фільчаговій Г. В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання відмови протиправною та зобовязання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, Чернігівського обласного військового комісаріату, в якому просить суд: визнати протиправним протокол засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі, каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, від 08 липня 2016 року в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні та нарахуванні одноразової грошової допомоги, як особі, звільненій з військової служби, інвалідність якої настала 29 січня 2014 року після звільнення з військової служби, але внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії; зобов'язати Міністерство оборони України призначити та нарахувати ОСОБА_1 грошову допомогу в зв'язку з настанням 29 січня 2014 року інвалідності внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 25 грудня 2013 року № 975, та надіслати вищевказане рішення до Чернігівського обласного військового комісаріату для видання наказу про виплату одноразової грошової допомоги; зобовязати Міністерство оборони України подати до Семенівського районного суду Чернігівської області звіт про виконання рішення суду.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України « Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» він має право на отримання одноразової грошової допомоги в зв'язку з настанням 29 січня 2014 року інвалідності внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні адміністративний позов підтримав повністю та пояснив про те, що на його погляд, позов підлягає задоволенню за обставин викладених у ньому.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні адміністративний позов підтримав повністю та пояснив про те, що на його погляд, позов підлягає задоволенню за обставин викладених у ньому.

Представник відповідача 1, Міністерства оборони України, старший офіцер Північного територіального юридичного управління ОСОБА_3 у судове засідання не зявився, будучи належним чином повторно повідомлений про час та місце розгляду справи, надав до суду письмове заперечення, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Представник відповідача 2, Чернігівського обласного військового комісаріату, військовий комісар Чернігівського обласного військового комісаріату ОСОБА_4 у судове засідання не зявився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надав до суду письмове заперечення, у якому зазначив, що Чернігівській ОВК позивачу у вчиненні тих чи інших дій дій не відмовляв, більш того, Чернігівський ОВК вчинив усіх дій, які передбачені законодавством України з порушеного позивачем питання, прав та законних інтересів позивача не порушив.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали адміністративної справи, вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити повністю за наступних підстав.

У справі зясовано, що в період з 05 серпня 1979 року по 19 жовтня 2004 року позивач ОСОБА_1 проходив військову службу, в тому числі приймав участь в бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан (ДРА) в період з 22 липня 1985 року по 29 вересня 1987 року.

22 грудня 1986 року він під час бойових дій в ДРА отримав поранення у виді мінно-вибухової травми, множинних вогнепальних осколкових поранень голови, кінцівок, відриву правої ступні на рівні передплесно - плесневого зчленування.

21 січня 1988 року висновком лікарсько-трудової експертної комісії позивачу була встановлена третя група інвалідності безстроково внаслідок поранення, отриманого при виконанні обовязків військової служби, що підтверджується довідкою серії ВТЭ-22 № 060009 від 21 січня 1988 року (копія на а. с. 10).

Згідно протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного звязку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв Міністерства оборони України № 2775 від 12 жовтня 2013 року (копія витягу на а. с. 15) у позивача встановлено поранення, контузія, захворювання повязані з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. В подальшому йому була встановлена друга група інвалідності безстроково, що повязана з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0128275 від 29 січня 2014 року (копія на а. с. 11). З метою вирішення питання по виплаті одноразової грошової допомоги у звязку з настанням інвалідності 2 групи, повязаної з виконанням обовязків військової служби в країнах, де велись бойові дії, він в 2016 році звернувся до Семенівського районного військового комісаріату Чернігівської області з відповідною заявою та надав копії необхідних документів. Семенівський РВК 12 лютого 2016 року надіслав документи позивача для можливості призначення виплати одноразової грошової допомоги до Чернігівського обласного військового комісаріату, який в свою чергу передав документи до Міністерства оборони України.

08 липня 2016 року комісією з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби складено протокол № 54 (затверджений 11 липня 2016 року тимчасово виконуючим обовязки Міністра оборони України), яким позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у звязку із тим, що інвалідність йому встановлено до набуття чинності Закону України від 04 квітня 2006 року № 33597-IV «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обовязок та військову службу», яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги, оскільки згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі (копія витягу з протоколу на а. с. 18).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей (ч. 5 ст. 17 Конституції України).

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011).

Частиною 2 ст.16 Закону № 2011 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. З аналізу наведених норм Закону вбачається, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України 25 грудня 2013 року № 975, набрав чинності 24 січня 2014 року. Оскільки інвалідність 2 групи позивачу встановлена 29 січня 2014 року, тому призначення та виплата йому одноразової грошової допомоги має відбуватися за вказаним Порядком.

Відповідно до підпункту 1 пункту 6 Порядку (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обовязків військової служби або внаслідок захворювання, повязаного з виконанням ним обовязків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин.

Тобто, право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Аналогічний правовий висновок у спорі цієї ж категорії вже був висловлений Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року справа № 21-446а14 та від 21 квітня 2015 року справа № 21-135а15.

Враховуючи, що інвалідність позивача настала в результаті поранення, яке пов'язане з виконанням обовязків військової служби в країнах, де велись бойові дії, то на момент його звернення з відповідною заявою до військового комісаріату він мав право на отримання одноразової грошової допомоги у відповідності до ч. 2 ст.16 Закону № 2011.

Разом з тим, 08 липня 2016 року комісією з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, складено протокол № 54 (затверджений 11 липня 2016 року), яким позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв'язку із тим, що первинну третю групу інвалідності йому встановлено до 04 квітня 2006 року.

Проте, позивачу 29 січня 2014 року позивачу була встановлена 2 група інвалідності безстроково внаслідок поранення, яке пов'язане з виконанням обовязків військової служби в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується довідкою до Акту огляду соціальною експертною комісією серії АВ № 0128275 від 29 січня 2014 року.

На час встановлення йому третьої групи інвалідності (21 січня 1988 року) діюче на той час законодавство не передбачало виплату військовослужбовцям у разі поранення ані страхового годування, ані одноразової грошової допомоги.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» установлено, що допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Також пунктом 6 Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обовязків військової служби або внаслідок захворювання, повязаного з виконанням ним обовязків військової служби, чи становлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин у розмірі: 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобовязаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Позивач не звертався та не отримував одноразову грошову допомогу внаслідок встановлення йому 21 січня 1988 року III групи інвалідності, оскільки це не було передбачено.

Верховний Суд України у постанові від 10 березня 2015 року № 21-563а14 звернув увагу, що «обов'язкове особисте страхування" та "одноразова грошова допомога" є двома рівнозначними компенсаційними механізмами соціального захисту військовослужбовців, які спрямовані на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом. Тому у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов'язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги».

Таким чином, позивач у зв'язку із встановленням йому при повторному огляді 2 групи інвалідності, що настала внаслідок виконання обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії, має право на одноразову грошову допомогу згідно з положеннями ч. 2 ст.16 Закону № 2011, а відтак протокол засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі, каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 08 липня 2016 року в частині відмови йому у призначенні та нарахуванні одноразової грошової допомоги, як особі звільненої з військової служби, інвалідність якої настала 29 січня 2014 року після звільнення з військової служби, але внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, слід визнати протиправним.

Правова позиція з аналогічних правовідносин викладена в судових рішеннях у справі № 825/2188/15-а, яка була предметом перегляду Вищого адміністративного суду України і також підтримана останнім.

На Міністерство оборони України, як на головного розпорядника коштів, покладено обов'язок щодо прийняття рішення про призначення та нарахування йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності 2 групи, та надіслання вищевказаного рішення до Чернігівського обласного військового комісаріату для видання наказу про виплату одноразової грошової допомоги.

Таким чином, позовні вимоги позивач підлягають повному задоволенню.

Також суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України зобовязати Міністерство оборони України подати до Семенівського районного суду Чернігівської області звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 9, 11, 17, 18, 19, 86, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, ч. 1 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання відмови протиправною та зобовязання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним протокол засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі, каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, від 08 липня 2016 року в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні та нарахуванні одноразової грошової допомоги, як особі звільненої з військової служби, інвалідність якої настала 29 січня 2014 року після звільнення з військової служби, але внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та нарахувати ОСОБА_1 грошову допомогу в зв'язку з настанням 29 січня 2014 року інвалідності внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 25 грудня 2013 року № 975, та надіслати вищевказане рішення до Чернігівського обласного військового комісаріату для видання наказу про виплату одноразової грошової допомоги.

Зобовязати Міністерство оборони України подати до Семенівського районного суду Чернігівської області звіт про виконання рішення суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання в цей строк апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Семенівський районний суд Чернігівської області з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя: С. В. Смага