Ухвала суду № 62761773, 16.11.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/7892/15-ц 16.11.2016 16.11.2016 16.11.2016

Справа № 487/7892/15-ц

Провадження №22ц/784/2296/16 Головуюча в першій інстанції Павлова Ж.П.

Категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції Довжук Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої - Довжук Т.С.,

суддів: Колосовського С.Ю., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання Шагаєм О.А.,

за участю представника позивачки ОСОБА_3,

представника відповідача Луцишина Я.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ»

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 березня 2016 року по справі за позовом

ОСОБА_5

до

товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ»

(далі - ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ»)

про визнання договору іпотеки припиненим та скасування заборони відчуження майна,

ВСТАНОВИЛА:

09 жовтня 2015 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом, який в подальшому уточнила, до ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» про визнання договору іпотеки припиненим та скасування заборони відчуження майна.

Позивачка зазначала, що 13 квітня 2007 року між ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк») було укладено договір про надання споживчого кредиту №11209187000 в розмірі 61 000 доларів США та цього ж числа між тими ж сторонами було укладено кредитний договір № 11209188000 у формі кредитної лінії, що надається траншами, з лімітом 1577 грн. 58 коп. на страхові платежі. В забезпечення виконання зобов'язань за вказаними кредитними договорами між нею - ОСОБА_5 та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено договір іпотеки належної їй на праві власності квартири АДРЕСА_1.

04 вернесня 2008 року від АКІБ «УкрСиббанк» вона отримала вимогу про дострокове повернення кредиту, нарахованих процентів та комісії. В зв'язку з тим, що вона та ОСОБА_3 не виконали вимогу Банку, останній звернувся до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором №11209187000. Заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 грудня 2010 року позов було задоволено в повному обсязі та стягнуто з неї та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11209187000 в розмірі 303 827 грн., по 850 грн. судового збору з кожного та по 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного. Під час виконання вказаного рішення суду, а саме 01 липня 2015 року, вона здійснила на користь Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції платіж на загальну суму 371 740 грн. 39 коп., до якої також входить і сума заборгованості перед АКІБ «УкрСиббанк» у розмірі 335 361 грн. 20 коп, що підтверджується платіжним дорученням та постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження. Крім того, згідно довідки № 23 від 05 жовтня 2015 року виданою відділенням № 267 АТ «УкрСиббанк», заборгованість ОСОБА_6 за кредитним договором № 11209188000 станом на 05 жовтня 2015 року погашена повністю. Вважає, що у зв'язку з повним виконанням основного зобов'язання договір іпотеки припинився.

Посилаючись на вищезазначене та вимоги ст. ст. 598, 599 ЦК України та ст. 17 закону України «Про іпотеку» позивачка просила визнати припиненою з 01 липня 2015 року іпотеку квартири АДРЕСА_1, визнати припиненим договір іпотеки, укладений між нею та АКІБ «УкрСиббанк» та скасувати заборону відчуження вищезазначеного нерухомого майна.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 30 листопада 2015 року замінено первісного відповідача по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання припиненою іпотеки нерухомого майна та скасування заборони відчуження на ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ».

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 березня 2016 року позов задоволено частково. Визнано припиненим договір іпотеки від 13 липня 2007 року, укладений між ОСОБА_5 та АКІБ «УкрСиббанк», посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за яким ОСОБА_5 передала в іпотеку банку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 у зв'язку з виконанням основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою. Зобов'язано ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» здійснити дії у строк та в порядку, передбаченому чинним законодавством на момент їх вчинення щодо скасування заборони відчуження вказаної вищезазначеної квартири, встановленої приватним нотаріусом ОСОБА_7, при посвідченні договору іпотеки від 13 липня 2007 року, укладеного між ОСОБА_5 та АКІБ «УкрСиббанк» та виключення відповідних даних про заборону відчуження зазначеної квартири з реєстру іпотек та з реєстру заборон відчуження нерухомого майна.

В апеляційній скарзі (прийнята до розгляду відповідно до положень ч. 1 ст. 294, ч. 3 ст. 297 ЦПК України, ст. ст. 55, 129 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд) ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. На думку апелянта рішення суду є незаконним, необґрунтованим та ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивачки та представника відповідача, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 вересня 2007 року між ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено договір про надання споживчого кредиту №11209187000 в розмірі 61 000 доларів США, з процентною ставкою 11,6% річних та терміном повернення до 13 вересня 2017 року (а.с. 9-12).

Крім того, в цей же день між ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено договір про надання споживчого кредиту №11209188000 у формі кредитної лінії, що надається траншами, ліміт якої є рівним 1577 грн. 58 коп. строком до 13 вересня 2017 року (а.с. 20-22).

13 вересня 2007 року, в забезпечення виконання зобов'язань за вказаними кредитними договорами, між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки належної останній на праві власності квартири АДРЕСА_2 (а.с. 13-14).

Даний договір 13 вересня 2007 року було посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим номером 2340 та на вказане майно накладено заборону, зареєстровану в реєстрі на № 937.

Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_3 грошових зобов'язань щодо своєчасного й повного погашення кредиту виникла заборгованість, в зв'язку з чим АКІБ «УкрСиббанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про дострокове стягнення суми заборгованості за кредитним договором №11209187000.

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 грудня 2010 року стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11209187000 в розмірі 303 827 грн., яка складалась з заборгованості по кредиту - 299 806 грн. 85 коп.; відсотків за користування кредитом - 2 966 грн. 30 коп. та пені - 1 053 грн. 85 коп. Також стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 по 850 грн. судового збору з кожного та по 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного (а.с. 16).

13 лютого 2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» уклали договір факторингу № 2 та договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки (а.с. 33-37).

При цьому, ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» не надано суду додатку № 1 до останього вищезаначеного договору, яким би підтверджувалось право вимоги за договором іпотеки, іпотекодавцем якого є ОСОБА_8 та не надано повного тексту договору факторингу.

Згідно постанови державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 29 січня 2013 року відкрито виконавче провадження №36226837 з виконання виконавчого листа № 2-9288/2010 виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 12 лютого 2012 року по примусовому виконанню вищезазначеного заочного рішення суду (а.с. 17).

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 червня 2013 року заява ТОВ «КЕЙ -КОЛЕКТ» про заміну сторони виконавчого провадження задоволена. Постановлено замінити сторону виконавчого провадження, відкритого постановою державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції 29 січня 2013 року на підставі виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 303 827 грн., а саме стягувача АКІБ «УкрСиббанк» на його правонаступника ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ».

З платежу на користь Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції вбачається, що 01 липня 2015 року ОСОБА_5 сплачено 371 240 грн. 39 коп., з яких: борг Ощадбанку - 13 924 грн. 49 коп.; УкрСиббанку - 335 361 грн. 20 коп.; Банку «Хрещатик» - 15 709 грн. 58 коп.; Облтеплоенерго - 6245 грн. 12 коп. (а.с. 18).

Постановою державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 04 вересня 2015 року вказане виконавче провадження закінчено на підставі фактичного виконання рішення суду (а.с. 19).

Відповідно до довідки відділення № 267 АТ «УкрСиббанк» від 05 жовтня 2015 року, заборгованість ОСОБА_3 по кредитному договору №11209188000 станом на 05 жовтня 2015 року також відсутня, а кредитна заборгованість повністю погашена (а.с. 23).

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтвердив факт отримання 335 361 грн. 20 коп. заборгованості за кредитним договором та пояснив, що з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, яка на його думку існує на даний час, не звертався.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Основне зобов'язання - це зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» та ст. 593 Цивільного кодексу України іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

У п. 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст. ст. 599-601, 604-609 ЦК.

Відповідно до вимог ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Отже, у випадку пред'явлення вимоги про дострокове повне повернення позики та належних кредитору процентів вважається, що строк договору настав і позичальник повинен повернути кредитору позику у повному обсязі та нараховані на час повернення проценти.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України грошова позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалась, на банківський рахунок позикодавця.

При зарахуванні грошової суми, стягнутої за рішенням суду, на банківський рахунок позикодавця грошова позика вважається повернутою.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України у сапаві № 6-118цс16 від 06 липня 2016 року.

За таких обставин, суд першої інстанції, дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, дійшов вірного висновку про задоволення позову ОСОБА_5, оскільки заборгованість за кредитними договорами є виплаченою, а тому виконане основне зобов'язання, що призвело до припинення договору іпотеки, як похідного зобов'язання відповідно до ст. ст. 3, 17 Закону України «Про іпотеку», ст. 593 Цивільного кодексу України.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора не припиняє правовідносини сторін договору, а тому наявна заборгованість за кредитними договорами, є помилковими та спростовуються вищезазначеним.

Доводи апеляційної скарги, що довідка відділення № 267 АТ «УкрСиббанк» від 05 жовтня 2015 року про відсутність кредитної заборгованості є неналежним доказом, так як банк не є стороною кредитних зобов'язальних правовідносин, також не заслуговують на увагу.

Так, як вбачається з договору відступлення прав вимоги від 13 лютого 2012 року, ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» прийняв права вимоги за договорами іпотеки (п. 1.1), а не за кредитними договорами, які є основним зобов'язанням. Посилання представника відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції на те, що до ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» прийняв право вимоги і за кредитними договорами, спростовується витягом з договору факторинку та не підтверджені будь-якими доказами.

Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними, не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи і діючими Законом України «Про іпотеку» та Цивільним кодексом України.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанцій правильно встановлено та належно перевірено обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, рішення, яке перевірялось в межах доводів апеляційної скарги, ухвалено із додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його зміни чи скасування немає.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на наступне.

30 листопада 2015 року ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва у цій справі замінено відповідача ПАТ «УкрСиббанк» на належного відповідача ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» (а.с. 42).

Вказана ухвала 01 грудня 2015 року судом надіслана ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» та 21 грудня 2015 отримана ним (а.с. 43-44). Вперше представник ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» з'явився в судове засідання 16 березня 2016 року, хоча раніше належним чином повідомлявся про час і місце слухання справи (а.с.77-78, 87), та за його клопотанням судом першої інстанції було оголошено перерву до 25 березня 2016 року для надання розрахунку заборгованості (а.с. 90-91). Проте, 25 березня 2016 року представник відповідача в судове засідання не з'явився та про причину неявкі суд не повідомив.

До апеляційної скарги представник ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» приєднав розрахунок заборгованості, який на думку відповідача існує на даний час за кредитними договорами, але не оформив його належним чином, а саме: розрахунок заборгованості не підписаний та не завірений печаткою, а тому є неналежним доказом. Крім того, представник відповідача не зазначив поважну причини ненадання цього письмового доказу до суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яуі вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд (ст. 11 ЦПК України).

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що в рішенні Заводського районного суду м. Миколаєва, законність якого перевіряється, невірно зазначена дата укладання договору іпотеку та кредитних договорів, що не позбавляє позивача можливості подати заяву до цього суду для усунення описки в рішенні суду.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча Т.С. Довжук

Судді: С.Ю. Колосовський

О.О. Ямкова