Ухвала суду № 62761269, 16.11.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/28853/15-ц Провадження № 22-ц/772/3345/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 53Доповідач Голота Л. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого Голоти Л.О.,

суддів: Рибчинського В.П., Шемети Т.М.,

з участю секретаря Топольська В.О.

та з участю: представника апелянта ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 Т.О. на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 16 вересня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_3 про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати з державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі виробничої філії «Вінницька картографічна фабрика» Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»,

встановила:

ОСОБА_3 01 вересня 2016 року звернувся в суд із завою про виправлення помилки у виконавчому документі. Вважає, що у виконавчому документі було помилково вказано найменування боржника «Вінницька картографічна фабрика» Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» замість «Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» місцезнаходження боржника м. Київ, вул. Народного ополчення, буд.3 код ЄДРПОУ 21616582.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 вересня 2016 року в задоволенні заяви ОСОБА_3 про виправлення помилки у виконавчому документі відмовлено.

В апеляційній скарзі заявник просить вказану ухвалу суду скасувати й постановити нову про задоволення заяви, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи та підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких міркувань.

З матеріалів справи вбачається, що судовим наказом Вінницького міського суду Вінницької області від 12.01.2016 року стягнуто з державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі виробничої філії «Вінницька картографічна Фабрика» Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця) на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 40 247, 49 грн. (а.с.23).

Крім того, у прохальній частині заяви ОСОБА_3 про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, боржником ОСОБА_3 зазначив саме державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» в особі виробничої філії «Вінницька картографічна фабрика» Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».(а.с. 1,2)

Таким чином, судовий наказ видано на підставі заяви ОСОБА_3

Крім того, згідно вимог ст. 106 ЦПК України - у разі ненадходження від боржника заяви про скасування судового наказу протягом трьох днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачеві для пред'явлення до виконання.

Тому, судом першої інстанції виконано усі вимоги цивільного процесуального закону та вказано боржником особу, яку зазначив сам заявник.

Згідно вимог ст.369 ЦПК України - суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_3 вибрав помилковий спосіб виконання судового наказу в розумінні вимог ст.ст. 369, 370 ЦПК України, оскільки помилок у виконавчому документі судом допущено не було.

Разом з тим, заявник не позбавлений права звернутися в суд першої інстанції за захистом своїх прав відповідно вимог 378 ЦПК України.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 219, 303, 304, 307, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_6 відхилити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 16 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Голота Л.О.

Суддів: Рибчинський В.П.

ОСОБА_7

/підписи/

Згідно з оригіналом: