Ухвала суду № 62760424, 15.11.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 543/851/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2741/16Головуючий у 1-й інстанції Іващенко Ю. А. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Дорош А.І.

Суддів: Бондаревської С.М., Триголова В.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07 вересня 2016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа ТУ ДСА України в Полтавській області, про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,-

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І.,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2015 року в суд звернувся ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_2, третя особа: ТУ ДСА України в Полтавській області, про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07 вересня 2016 року по справі призначено судову лінгвістичну експертизу, проведення якої доручено експертам ТОВ «Незалежний Інститут Судових Експертиз (04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 21, корпус 3, офіс 7), попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання обов'язку експерта.

На експертизу поставлені питання:

Чи містить текстовий матеріал у двох заявах від 03.08.2015 року (а.с. 10,11) негативну інформацію про ОСОБА_3, на той час керівника Оржицького РВ УМВС Українив Полтавській області, що може завдати шкоди його діловій репутації? Якщо так, то в яких конкретно висловленнях міститься негативна інформація?

Якщо текстовий матеріал у двох заявах від 03.08.2015 року (а.с.10,11) наданий для судової лінгвістичної експертизи, містить негативну інформацію про ОСОБА_3, на той час керівника Оржицького РВ УМВС України в Полтавській області, в якій формі їх виражено: твердження чи оціночного судження?

Чи відповідає моральним нормам спілкування форма висловлювань та виразів з урахуванням характеру використання мовних засобів, які використано у двох заявах від 03.08.2015 року (а.с.10,11)?

Чи містять дві заяви від 03.08.2015 року (а.с.10,11) образливу та/або принизливу лексику?

Чи мають негативне значення слова, словосполучення, фрази в текстах двох заяв від 03.08.2015 року (а.с.10,11)?

Оплату експертизи та забезпечення її проведення покладено на позивача ОСОБА_3

Для проведення дослідження надано експертам матеріали цивільної справи № 543/851/15-ц.

На час проведення експертизи провадження по справі зупинено.

Ухвалу місцевого суду оскаржив ОСОБА_2,який в апеляційній скарзі просить її скасувати, матеріали справи направити до суду першої інстанції для розгляду по суті. Свої доводи аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

У судове засідання апеляційного суду не з»явилися сторони та третя особа, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Позивач подав заяву про відкладення розгляду справи у зв»язку з тим, що 15.11.2016 р. він братиме участь у розгляді справи в Полтавському окружному адміністративному суді у режимі відеоконференції з приміщення Оржицького районного суду Полтавської області, повістка про розгляд якого надійшла йому раніше повістки апеляційного суду.

Згідно ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що причини неявки позивача не є поважними, викладені ним причини не відповідають дійсності, оскільки судову повістку до суду апеляційної інстанції він отримав 03.11.2016 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а судове засідання окружного адмінсуду призначене у режимі відеоконференції ухвалою від 31.10.2016 р., згідно даних відстеження пересилання поштових відправлень позивач отримав судову повістку в адмінсуд пізніше, ніж повістку в апеляційний суд. Отже, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Крім цього, апеляційний суд обмежений процесуальними строками розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду, а саме згідно ч. 1 ст. 303-1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до суду та просив визнати, що поширена ОСОБА_2 інформація у його листах від 06.08.2015 року, адресованих слідчому Оржицького РВ УМВС ОСОБА_4 про те, що «Я знаю, що це зроблено за вказівкою таких злочинців як ОСОБА_3», та в листі адресованому йому, ОСОБА_3, начальнику Оржицького РВ УМВС України в Полтавській області про те, що: « Повідомляю, що я і в подальшому буду законним шляхом перешкоджати вам у здійсненні злочинів (корупція, постановлення незаконних рішень і т. ін..), які ви вчиняєте на території району», не відповідає дійсності та принижує його честь, гідність та ділову репутацію; просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь 50 000 грн. моральної шкоди.

У суді першої інстанції представник позивача ОСОБА_5 заявив клопотання про призначення судової лінгвістичної експертизи, мотивуючи тим, що лінгвістичною експертизою є спеціалізоване мовознавче дослідження текстових матеріалів та інших мовних об'єктів для з'ясування питання, що можуть мати юридичні наслідки. Об'єктами дослідження є тексти усного та писемного мовлення, словесні, літерні, фонетичні та комбіновані позначення. Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач вважає, що викладені відповідачем у двох письмових заявах вислови є твердженнями відповідача, які містять неправдиву негативну для нього інформацію, яка принижує його честь і гідність, ділову репутацію.

Відповідно до ч.1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Згідно п.5 ч.1 ст. 202 ЦПК України суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, задовольняючи клопотання представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 про призначення по справі судової лінгвістичної експертизи, обґрунтовано дійшов висновку, що для повного та всебічного з'ясування обставин, що мають суттєве значення для розгляду справи, необхідно призначити дану експертизу та зупинити провадження у справі, у зв'язку з тривалим перебуванням матеріалів справи у експертній установі.

Згідно п. 13 ч.1 ст. 293 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.

Таким чином, виходячи із вищевказаних норм процесуального права, зупинення місцевим судом провадження у справі у випадку призначення судом експертизи, грунтується на вимогах закону.

Доводи позивача про те, що місцевий суд не встановив наявність та не дослідив оригінали написаних ніби-то заяв, оскільки наявні у справі ксерокопії заяв не свідчать про те, що вони написані ним, крім цього, він стверджує, що він їх не писав, не заслуговують на увагу, оскільки відносяться до питань належності та допустимості доказів, проведення відповідної експертизи, а у даному випадку предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого суду про зупинення провадження у справі.

Доводи позивача про те, що місцевий суд безпідставно зупинив провадження у справі, адже законом не передбачена можливість зупинення провадження у справі, не заслуговують на увагу, оскільки ці доводи суперечать вимогам Цивільного процесуального кодексу України.

Також не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що місцевий суд, призначивши експертизу, не дав йому можливості поставити на вирішення експертизи питання, які він мав намір поставити, чим істотно порушив його процесуальні права, оскільки виходять за предмет апеляційного оскарження.

Позивач, оскаржуючи ухвалу місцевого суду, не навів переконливих доводів порушення його прав зупиненням провадження у справі.

Тому колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

СУДДІ: