Ухвала суду № 62759917, 17.11.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 358/1889/15-к Головуючий у І інстанції Якутюк В. С.Провадження № 11-кп/780/1334/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 39 17.11.2016

УХВАЛА

Іменем України

17 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді: - ОСОБА_1,

суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

при секретарі - Олійнику О.Л.,

за участю:

прокурора - Лісовського Б.Ф.,

засудженого - ОСОБА_4,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Богуславського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 16 вересня 2016 року щодо ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Богуславського районного суду Київської області від 15 грудня 2015 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309 КК України та ч. 2 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, відповідно до ст.ст. 75, 104 КК України.

До Богуславського районного суду Київської області звернувся начальник Богуславського районного відділу кримінально виконавчої інспекції УДПтСУ в м. Києві та Київській області ОСОБА_7, з поданням про скасування покарання з випробуванням та направленням засудженого ОСОБА_4 для відбування покарання, призначеного вироком Богуславського районного суду від 15 грудня 2015 року, у звязку з тим, що під час іспитового строку засуджений систематично порушував обовязки, покладені на нього вищевказаним вироком суду та неодноразово вчиняв адміністративні правопорушення, за які був притягнутий до адміністративної відповідальності. Не дивлячись на письмові попередження про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням, засуджений ОСОБА_4 належних висновків не зробив, що свідчить про його небажання вставати на шлях виправлення.

Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 16 вересня 2016 року, подання начальника Богуславського районного відділу кримінально виконавчої інспекції УДПтСУ в м. Києві та Київській області ОСОБА_7, про скасування ОСОБА_4 звільнення від відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком Богуславського районного суду Київської області від 15 грудня 2015 року відповідно до ст.ст.75, 104 КК України, залишено без задоволення.

Не погоджуючись з ухвалою суду прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою подання начальника Богуславського районного відділу кримінально виконавчої інспекції УДПтСУ в м. Києві та Київській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо ОСОБА_4 та направлення засудженого для відбування призначеного покарання задовольнити.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвала суду є незаконною через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що під час іспитового строку ОСОБА_4 пять разів без поважних причин не зявився на реєстрацію у встановлені дні, визначені постановою. Крім цього, ОСОБА_4 в період іспитового строку притягувався до адміністративної відповідальності. Вважає, що ОСОБА_4 на шлях виправлення не став та належних висновків не зробив.

15.11.2016 року до Апеляційного суду Київської області надійшла заява начальника служби у справах дітей Богуславської райдержадміністрації, в якій він просить проводити розгляд справи щодо ОСОБА_4 без участі представника служби у справах дітей та просив апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 16 вересня 2016 року без зміни.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, думки засудженого та його захисника, які проти задоволення апеляційної скарги заперечували, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України та розяснень п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 під час іспитового строку допустив порушення, які були покладені на нього судом, а саме 04.03.2016 року, 18.03.2016 року, 01.04.2016 року, 15.04.2016 року та 06.05.2016 року не зявився на реєстрацію у встановлені дні, визначені постановою кримінально-виконавчої інспекції.

Проте, відповідно до ч. 5 ст. 166 КВК України, поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені.

Посилання прокурора в апеляційній скарзі про те, що ухвала суду є незаконною через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, є безпідставними.

З матеріалів справи та наданих засудженим пояснень вбачається, що причиною неявки ОСОБА_4 до органів кримінально-виконавчої інспекції в визначений час стало те, що в засудженого були відсутні кошти на поїздку до м. Богуслав на відмітку.

Суд відмовляючи в задоволенні подання органів КВІ обґрунтував прийняте рішення тим, що ОСОБА_4 під час іспитового строку інших кримінальних правопорушень не вчиняв, щиро розкаявся у вчиненому, має легку розумову відсталість (олігофренію в ступені легко вираженої дебільності), на даний час не являється особою, яка є суспільно-небезпечною. Також, як вбачається з ухвали суду, законний представник (мати) засудженого в судовому засіданні запевнила суд, що буде особисто контролювати поведінку свого сина ОСОБА_4 щодо виконання ним умов відбування призначеного покарання та своєчасної явки на реєстрацію до органів КВІ.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому відсутні підстави для її скасування, в звязку з чим залишає апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а ухвалу суду без зміни.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Богуславського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 16 вересня 2016 року, якою залишено без задоволення подання начальника КВІ про скасування ОСОБА_8 звільнення від відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком Богуславського районного суду Київської області від 15 грудня 2015 року залишити без зміни.

Головуючий:

Судді: