Ухвала суду № 62759878, 16.11.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 358/1009/16-ц Головуючий у І інстанції Якутюк В. С.Провадження № 22-ц/780/5377/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 16.11.2016

УХВАЛА

Іменем України

16 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді : Ігнатченко Н.В.,

суддів : Кулішенка Ю.М., Сушко Л.П.,

за участю секретаря : Волинець Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 19 серпня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и л а:

У липні 2016 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулися до суду вищевказаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просили стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 12 березня 2007 року № 09-278/07/-А у розмірі 216383,12 грн.

Під час розгляду справи відповідачі заявили клопотання про зупинення провадження у справі, мотивуючи його тим, що 10 лютого 2016 року Конституційним Судом України відкрито конституційне провадження у справі за конституційним поданням Верховного ОСОБА_4 України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року. Оскільки уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» ОСОБА_5 діє виключно на підставі цього закону, є усі правові підстави для зупинення провадження. Крім того, відповідачі вказали, що в провадження Богуславського районного суду Київської області перебуває цивільна справи за їх позовом до банку про визнання кредитного договору недійсним і в ній можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог.

Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 19 серпня 2016 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішення Конституційного ОСОБА_4 України за результатом розгляду справи № 1-26/2016 (№ 2-4/2016) за конституційним поданням Верховного ОСОБА_4 України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» зазначили, що судом першої інстанції належним чином не мотивовано в чому саме полягає передбачена законом неможливість розгляду даної справи з огляду на те, що предметом позову є солідарне стягнення заборгованості з підстав порушення відповідачами умов кредитного договору та положень цивільного закону.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції керувався вимогами п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України та виходив з неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного судочинства, оскільки наслідком її розгляду може бути визнання Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» таким, що не відповідає положенням Конституції України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобовязаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст.203 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 4 ч. 1 ст. 201 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обовязковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено в п. 4 ч. 1 цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується в тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Підставою для зупинення провадження за п. 4 ч. 1першої статті 201 ЦПК може бути також відкриття Конституційним Судом України провадження за зверненням відповідно до ст. 43 Закону України від 16 жовтня 1996 року «Про Конституційний Суд України» про офіційне тлумачення положень Конституції України чи закону, що мають застосовуватися при вирішенні справи, яка перебуває у провадженні суду (п. 33 постанови Пленуму Верховного ОСОБА_4 України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).

Отже, така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 17 грудня 2015 року № 898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18 грудня 2015 року № 203, згідно якого розпочато процедуру ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делеговано усі повноваження ліквідатора банку, які визначені, зокрема, в ст. ст. 37, 38, 47-51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ОСОБА_5 до 17 грудня 2017 року включно.

Таким чином, при вирішенні позову про стягнення заборгованості, який предявлений уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку підлягають до застосування положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», якими визначено повноваження такої особи.

Поруч з цим, 10 лютого 2016 року Конституційним Судом України відкрито конституційне провадження у справі за конституційним поданням Верховного ОСОБА_4 України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року.

Оскільки уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» ОСОБА_5 при зверненні до суду діяла виключно на підставі вищевказаного закону, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення Конституційного ОСОБА_4 України за результатом розгляду справи № 1-26/2016 (№ 2-4/2016).

Тобто, в даному випадку між справами, що розглядаються, існує тісний матеріально-правовий звязок, який виражається в тому, що факти, встановлені у справі за конституційним поданням Верховного ОСОБА_4 України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року, будуть мати преюдиціальне значення для справи за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У відповідності п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, ухвала суду першої інстанції постановлена відповідно до вимог процесуального законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відхилити.

Ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 19 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Н.В. Ігнатченко

Судді: Ю.М. Кулішенко

ОСОБА_4