Рішення № 62759470, 07.11.2016, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/5561/15-ц

провадження № 2/361/132/16

07.11.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

07 листопада 2016 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретарів: Павлової О.С., Срібної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и в :

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду з позовом, у якому в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором № 11344729000 від 12 травня 2008 року в розмірі 3949392 грн. 12 коп., з яких: 2141900 грн. 64 коп. - заборгованість за кредитом, 1515361 грн. 82 коп. - заборгованість по процентам, 273125 грн. 30 коп. - пеня, 1181 грн. 28 коп. - 3 % річних від простроченої суми заборгованості по тілу кредиту та 17823 грн. 08 коп. - 3 % річних від простроченої суми заборгованості по процентам, просило звернути стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12 травня 2008 року, шляхом визнання за ПАТ "Дельта Банк" права власності на дану квартиру.

В обґрунтування позову зазначало, що 12 травня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк" або Банк) та відповідачем ОСОБА_4 (далі - Позичальник) було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11344729000 (далі - кредитний договір), за умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти в розмірі 99000,00 доларів США, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних, строком повернення до 11 травня 2029 року.

Також 12 травня 2008 року з метою забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за цим договором АКІБ "УкрСиббанк" і ОСОБА_4 уклали іпотечний договір № 85185, який посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Іваненком О.В., зареєстрований в реєстрі за № 2668.

Предметом іпотеки за даним іпотечним договором є двокімнатна квартира, загальною площею 61,20 м2, житловою площею 30,90 м2, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (далі - предмет іпотеки), яка належить відповідачу ОСОБА_4 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12 травня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Іваненком О.В. одночасно із посвідченням іпотечного договору.

08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк", як правонаступником АКІБ "УкрСиббанк", і ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за умовами якого ПАТ "УкрСиббанк" передало (відступило) ПАТ "Дельта Банк" право вимоги за кредитними і забезпечувальними договорами, внаслідок чого відбулася заміна кредитора у зобов'язанні та до ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_4 повного виконання нею своїх зобов'язань за зазначеними вище кредитним та іпотечним договорами.

У порушення умов кредитного договору ОСОБА_4 взяті на себе зобов'язання за цим договором належним чином не виконує.

Станом на 09 липня 2015 року заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором від 12 травня 2008 року складає 3949392 грн. 12 коп., з яких: 2141900 грн. 64 коп. - заборгованість за кредитом, 1515361 грн. 82 коп. - заборгованість по процентам, 273125 грн. 30 коп. - пеня, 1181 грн. 28 коп. - 3 % річних від простроченої суми заборгованості по тілу кредиту та 17823 грн. 08 коп. - 3 % річних від простроченої суми заборгованості по процентам.

У рахунок виконання основного зобов'язання ПАТ "Дельта Банк" має право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття (передачі) предмета іпотеки у власність згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі у порядку, передбаченому ст. ст. 36, 37 Закону України "Про іпотеку".

Представники позивача Самойлова Є.О. та Сидоренко Н.М. у судовому засіданні позов підтримали та пояснили, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за рішенням суду законом не забороняється та є належним способом захисту порушеного права. Обрання певного способу правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи. Просили суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_8 у суді позов не визнали, посилаючись на те, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту свого порушеного права, оскільки зареєструвати за собою право власності на предмет іпотеки ПАТ "Дельта Банк" ніщо не перешкоджає, однак до нотаріуса з таким питанням позивач не звертався. Умови іпотечного договору та положення Закону України "Про іпотеку" передбачають можливість передачі іпотекодержателюправа власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання виключно в позасудовому порядку. Просили суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

12 травня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" і ОСОБА_4 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11344729000.

Відповідно до п. 1.1 цього договору Банк зобов'язувався надати Позичальнику однією сумою, а Позичальник зобов'язувалася прийняти, належним чином використати і повернути Банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 99000,00 доларів США та сплатити проценти за його користування шляхом внесення ануїтетних платежів у порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 499959 грн. за курсом Національного банку України на день укладання цього договору.

Згідно із п. 1.2.2 кредитного договору Позичальник у будь-якому випадку зобов'язана повернути Банку кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 11 травня 2029 року та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 1115,00 доларів США в день сплати ануїтетних платежів. Розмір ануїтетного платежу може змінитися у випадку зміни процентної ставки згідно із п. п. 1.3.1, 10.2 цього договору.

У п. 1.4 цього кредитного договору визначено, що кредит надається Позичальникові для особистих потреб - придбання квартири.

За змістом п. 2.1 вказаного кредитного договору у забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за даним договором Банком приймається застава нерухомості, а саме: квартира, що складається з двох жилих кімнат, загальною площею 61,20 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та є власністю ОСОБА_4

Відповідно до п. п. 5.3, 12.1 кредитного договору Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів у порядку встановленому розділом 12 цього договору шляхом направлення на адресу Позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту, яке Позичальник повинна виконати протягом 31 календарного дня з дати одержання такого повідомлення від Банку. У разі невиконання Позичальником цієї вимоги вважається, що термін повернення кредиту настав.

Згідно із п. 8.1 кредитного договору за порушення Позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити Банку пеню в порядку, визначеному цим договором.

Також 12 травня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" (далі - також Іпотекодержатель) та ОСОБА_4 (далі - також Іпотекодавець) було укладено іпотечний договір № 85185, посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Іваненком О.В., зареєстрований в реєстрі за № 2668.

У п. п. 1.1, 1.2 іпотечного договору визначено, що Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка є власністю Іпотекодавця на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 12 травня 2008 року приватним нотаріусом Іваненком О.В. за реєстровим № 2655 одночасно з іпотечним договором. Ринкова ціна предмета іпотеки згідно із звітом суб'єкта оціночної діяльності становить 742083 грн. 95 коп.

За змістом п. 4.1 цього іпотечного договору Іпотекодержатель має право стягнення на предмет іпотеки у разі порушення Іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечене іпотекою за цим договором; у всіх інших випадках відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до п. 4.2 іпотечного договору звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; позасудового врегулювання у відповідності до умов цього договору та Закону України "Про іпотеку"; з інших, передбачених законодавством України, підстав.

Згідно із п. 4.3 іпотечного договору право визначення підстави та способу звернення стягнення належить Іпотекодавцю.

У п. 4.4 цього іпотечного договору встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду та/або виконавчим написом нотаріуса здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

За змістом п. п. 4.5, 5.1 іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки із застосуванням позасудового врегулювання здійснюється відповідно до розділу 5 цього договору та Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до п. 5.2 іпотечного договору позасудове врегулювання здійснюється одним із наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки:

1) - передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку" (підпункт п. 5.2.1);

2) - отримання Іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені Іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку" (підпункт 5.2.2).

Згідно із п. 5.3 іпотечного договору позасудове врегулювання може бути застосовано сторонами у будь-який момент звернення стягнення на предмет іпотеки, але в будь-якому разі лише до моменту набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

04 лютого і 03 квітня 2009 року між АКІБ "УкрСиббанк" і ОСОБА_4 було укладено дві додаткові угоди № 1 і № 2 до кредитного договору (щодо зміни умов реструктуризації).

Судом встановлено, що АКІБ "УкрСиббанк" свої зобов'язання за кредитним договором від 12 травня 2008 року виконав, надав відповідачу ОСОБА_4 на придбання зазначеної вище двокімнатної квартири кредит у визначеному договором розмірі в сумі 99000,00 доларів США.

08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк", як правонаступником АКІБ "УкрСиббанк", і ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до умов якого у порядку, обсязі та на умовах визначених цим договором ПАТ "УкрСиббанк" передало (відступило) ПАТ "Дельта Банк" право вимоги за кредитними і забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ "Дельта Банк" замінило ПАТ "УкрСиббанк" як кредитора (стало новим кредитором) у визначених цим договором зобов'язаннях, внаслідок чого відбулася заміна кредитора у зобов'язанні та до ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимагати від відповідача ОСОБА_4 повного виконання нею своїх зобов'язань за кредитним та іпотечним договорами.

Із довідки-розрахунку видно, що станом на 09 липня 2015 року внаслідок неналежного виконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань за кредитним договором її заборгованість за цим договором становить 166452,86 доларів США та 292129,66 грн., з яких: 97484,25 доларів США, що складає 2141900,64 грн., - заборгованість за кредитом; 68968,61 доларів США, що становить 1515361,82 грн., - заборгованість по процентам; 273125 грн. 30 коп. - пеня; 1181 грн. 28 коп. - 3 % річних від простроченої заборгованості по тілу кредиту та 17823 грн. 08 коп. - 3 % річних від простроченої заборгованості по процентам. Всього загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_4 на вказану дату становить 3949392 грн. 12 коп.

14 липня 2015 року у зв'язку із виникненням заборгованості за кредитним договором ПАТ "Дельта Банк" направляло ОСОБА_4 лист-вимогу, у якому вказувало на необхідність погашення наявної простроченої (поточної) заборгованості за кредитним договором у розмірі 41205,15 доларів США та повідомляло відповідача про те, що у разі незадоволення нею даної вимоги ПАТ "Дельта Банк" буде вимушене захищати свої майнові права шляхом позасудового врегулювання спору або зверненням до суду з вимогою про звернення стягнення на майно на зазначену вище суму заборгованості.

Також у цьому листі-вимозі ПАТ "Дельта Банк" звертало увагу відповідача ОСОБА_4 на те, що ст. ст. 33, 35, 36, 37 Закону України "Про іпотеку" та умовами іпотечного договору передбачено передачу Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в позасудовому порядку.

У зв'язку з наведеним, на підставі ст. 35 Закону України "Про іпотеку" ПАТ "Дельта Банк" вимагало від ОСОБА_4 виконати у тридцятиденний строк зобов'язання за кредитним договором та повідомляло її про те, що у разі невиконання нею цієї вимоги розпочне процедуру стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно.

31 липня 2015 року ще до спливу зазначеного строку ПАТ "Дельта Банк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ним права власності на передану в іпотеку двокімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

У ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, яке здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно із ч. 1 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У ч. 3 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" визначено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

За змістом положень ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" в редакції, що діяла на час укладення 12 травня 2008 року іпотечного договору, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Передача Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку", здійснюється в позасудовому порядку, що встановлено сторонами у п. 5.2 іпотечного договору (підпункт 5.2.1).

Відповідно до умов п. 5.3 іпотечного договору позасудове врегулювання може бути застосовано сторонами у будь-який момент звернення стягнення на предмет іпотеки, але в будь-якому разі лише до моменту набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Виходячи з норм ст. ст. 36, 37 Закону України "Про іпотеку", умов розділу 5 іпотечного договору передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки є позасудовим способом врегулювання питання звернення стягнення на предмет іпотеки.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано ст. 39 Закону України "Про іпотеку", якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Виходячи з викладеного, враховуючи, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання є позасудовим способом врегулювання цього питання, що випливає зі змісту ст. ст. 36, 37, 39 Закону України "Про іпотеку" та умов розділу 5 іпотечного договору від 12 травня 2008 року, суд вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки вирішувати питання звернення стягнення на предмет іпотеки таким способом суд законом не наділений.

Наведені вище висновки суду узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними ним у постановах від 30 березня 2016 року у справі № 6-1851цс15 та від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1219цс16, які відповідно до вимог ст. 3607 ЦПК України є обов'язковими для застосування всіма судами України.

Доказів того, що ПАТ "Дельта Банк" зверталося до ОСОБА_4 із пропозицією позасудового врегулювання питання звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпеченого іпотекою основного зобов'язання згідно із умовами розділу 5 іпотечного договору від 12 травня 2008 року, зокрема підпункту 5.2.1, та відповідач з таким способом звернення на предмет іпотеки не погодилася, що може свідчити про порушення прав ПАТ "Дельта Банк", позивачем суду не надано.

Посилання позивача на те, що відповідно до положень ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 3 ст. 33, ст. 36 та ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, не заслуговують на увагу, оскільки зазначений спосіб є позасудовим способом врегулювання сторонами питання звернення на предмет іпотеки.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, суд дійшов висновку, що позов ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки задоволенню не підлягає.

Доводи позивача про те, що обрання певного способу правового захисту, у тому числі й досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, а також те, що право особи на судовий захист не може бути обмежене законом, висновків суду не спростовують, оскільки захистити цивільне право суд може лише у спосіб, встановлений договором або законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57, 60, 209, 212 - 215, 3607 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Дутчак І. М.