Рішення № 62758801, 15.11.2016, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 листопада 2016 р. Справа № 918/1124/16

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. розглянувши справу за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"

до Кузнецовського міського комунального підприємства

про стягнення в сумі 498 211 грн. 55 коп.

В засіданні приймали участь:

від позивача: не з"явився.

від відповідача: не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (далі Позивач) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до Кузнецовського міського комунального підприємства (далі Відповідач або Підприємство) в якому (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просить стягнути з останнього 1 061 152, 05 грн., з яких: 1 015 961,14 грн. - основного боргу, 28 568,14 грн. - пені, 2 957,02 грн. - 3% річних, 13 665,75 грн. - інфляційних втрат.

Свої вимоги Позивач мотивує тим, що на підставі договору № 3 від 01.10.2002 р. про постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі по тексту -Договір) він постачав Відповідачу теплову енергію в гарячій воді, однак останній не в повній мірі оплатив її вартість.

Представник позивача в судове засідання 15.11.2016 року не з"явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог. Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання 15.11.2016 року не з"явився, надав суду відзив на позов в якому проти вимог Позивача не заперечує, несвоєчасну оплату вартості теплової енергії в гарячій воді пояснює складним фінансовим та матеріальним становищем підприємства, невідповідністю тарифів на постачання теплової енергії для населення.

Крім того Відповідач подав клопотання про зменшення розміру пені на 50% з вищенаведених мотивів та розгляд справи без участі його представника.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

ДП «НАЕК «Енергоатом» від імені якого діє ВП "Рівненська АЕС" з Кузнецовським міським комунальним підприємством укладено договір № 3 від 01.10.2002 р. про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Згідно умов пункту 1 Договору ВП «Рівненська АЕС» бере на себе зобов'язання постачати Кузнецовському міському комунальному підприємству теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Кузнецовське міське комунальне підприємство зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбаченими цим договором.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію здійснюються шляхом перерахування коштів на банківський рахунок ВП "Рівненська АЕС" до 25-го числа місяця наступного за розрахунковим, згідно виставлених рахунків.

Відповідач несвоєчасно оплатив отриману теплову енергію, чим порушив пункт 6.2. Договору. Згідно виставлених та не оплачених рахунків станом на 14.11.2016 року розмір заборгованості становить 1 061 152, 05 грн., з яких: 1 015 961,14 грн. - основного боргу, 28 568,14 грн. - пені, 2 957,02 грн. - 3% річних, 13 665,75 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Така ж норма встановлена і статтею 193 Господарського кодексу України.

Відповідно ж до ст.530 ЦКУ якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст.629 цього ж Кодексу договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На підставі вищенаведеного вимоги Позивача про стягнення основного боргу в сумі 1 015 961 грн. 14 коп. є правомірними.

Пунктом 7.2.2. Договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію передбачено сплату пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

В зв'язку з простроченням Відповідача Позивачем нарахована пеня у розмірі 28 568,14 грн. за період з 25.09.2016р. по 14.11.2016 року.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України:

1. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки.

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Відповідно до статті 549 ЦКУ неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі вищенаведеного вимога Позивача про стягнення пені є провімірною.

Однак господарський суд зазначає, що нараховані Позивачем штрафні санкції (пеня) надмірно великі в порівнянні із збитками Позивача, а відтак останні підлягають зменшенню. Зменшуючи розмір пені, що підлягає до стягнення суд керувався наступним.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

На сьогоднішній день Кузнецовське МКП не має можливості вчасно виконувати взяті на себе договірні зобов'язання у зв'язку з відсутністю коштів, що підтверджується звітами про фінансові результати, який вказує на збитковість підприємства де збиток за 2014 рік склав 12 284 тис. грн., за 2015 p. 11 466 тис.грн., за 9 місяців 2016 року 12 951 тис.грн., а нараховані Позивачем штрафні санкції значно погіршують фінансове становище Відповідача. Також, значною обставиною, що впливає на фінансовий стан підприємства є багаторічна робота підприємства в збиток, оскільки тарифи на житлово-комунальні послуги не відповідали дійсній вартості таких послуг. Підтвердженням субсидування з власних коштів Підприємства споживачів послуг, є Протокол засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу № 63/15 від 18 грудня 2015 року де борг держави перед КМКП складає 7 737 758,00 грн.

Окрім того, Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (далі - НКРЕКП) встановлено тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення, на постачання теплової енергії, послуг з централізованого постачання гарячої води та опалення з нульовим рівнем рентабельності. Це призводить до того, що при різкому зростанні цін в нинішніх умовах встановлені тарифи стають збитковими, так як виплата індексації заробітної плати відповідно до законодавства, зростання плати за енергоносії, реагенти, паливно-мастильні матеріали, купівлю води та ін., що фактично накопичує заборгованість перед постачальником теплової енергії ВП «Рівненська АЕС», при цьому виникають пеня, штрафи та витрати по ПДВ.

Також, за період з листопада 2015 року по червень 2016 року Відповідачем перераховано на рахунок ВП Рівненська АЕС 15 155 973,43 грн. Зазначена сума, це заборгованість попередніх періодів і наявних обігових коштів підприємства.

Тому, на підставі наведеного та п.З ч.І ст. 83 ГПК України, ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України та п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» суд зменшує позовні вимоги в частині нарахованої пені на 50 %.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищенаведеної норми закону Позивач нарахував Відповідачу 3% річних в сумі 2 957,02 грн. та інфляційні в сумі 13 665 грн. 75 коп. за період прострочки в оплаті з 25.09.2016р. по 14.11.2016 року.

Перевіривши поданий Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних суд встановив його арифметичну правильність та правомірність нарахування.

На підставі ст. 49 ГПК України на Відповідача покладаються судові витрати, так як спір виник внаслідок його неправомірних дій.

Керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Кузнецовського міського комунального підприємство (34400, м. Вараш, Рівненська область, майдан Незалежності, 2, ЄДРПОУ 30536302) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, м.Вараш, Рівненська область, ЄДРПОУ 05425046) 1 046 867 грн. 98 коп. з них: 1 015 961,14 грн. - основного боргу станом на 14.11.2016 року, 14 284 грн. 07 коп. - пені, 2 957 грн. 02 коп. - 3% річних, 13 665 грн. 75 коп. - інфляційних втрат.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 14 284 грн. 07 коп..

4.Стягнути з Кузнецовського міського комунального підприємства (34400, м.Вараш, Рівненська область, майдан Незалежності, 2, ЄДРПОУ 30536302) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, м. Вараш, Рівненська область, ЄДРПОУ 05425046) 15 917 грн. 28 коп. судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 17 листопада 2016 року.

Суддя Марач В.В.