Рішення № 62758783, 14.11.2016, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 р. Справа № 918/922/16

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Військова частина А 2798

про стягнення в сумі 65 563 грн. 55 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача : не з'явився;

Від відповідача : ОСОБА_1 (дов. № 118 від 01.03.2016 р.).

ОСБТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Військової частини А 2798 про стягнення в сумі 65 563 грн. 55 коп.

Ухвалою господарського суду від 26 серпня 21016 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/922/16.

05 вересня 2016 року до канцелярії суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

22 вересня 2016 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги заперечує

Ухвалою господарського суду від 22 вересня 2016 року розгляд справи відкладено в судовому засіданні на 04 жовтня 2016 року.

Ухвалою господарського суду від 04 жовтня 2016 року розгляд справи відкладено в судовому засіданні на 24 жовтня 2016 року.

До канцелярії суду 21 жовтня 2016 року від представника відповідача надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву.

24 жовтня 2016 року від позивача надійшли письмові заперечення на відзив на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду від 24 жовтня 2016 року розгляд справи відкладено в судовому засіданні на 07 листопада 2016 року.

В судовому засіданні 07 листопада 2016 року оголошено перерву в судовому засіданні до 14 листопада 2016 року, про що сторони повідомлені під розписку.

В судове засідання 14 листопада 2016 року представник позивача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 14 листопада 2016 року представник відповідача позовні вимоги заперечив з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 14 листопада 2016 року відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2014 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та Військовою частиною А2798 (покупець) укладено Договір № 2765/14-ТЕ(Т)-28 купівлі-продажу природного газу (далі Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору продавець зобовязався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, а покупець зобовязався прийняти та оплатити газ на умовах Договору.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

За умовами п. 3.3. Договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Відповідно до умов п. 3.4. Договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцеві однин примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.

Пунктом 5.2. Договору ціна за 1 000 куб.м газу становить 1 091 грн. 00 коп. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1 000 куб.м природного газу - 1 091 грн. 00 коп., крім того ПДВ - 20% - 218 грн. 20 коп., всього з ПДВ - 1 309 грн. 20 коп.

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 договору).

За невиконання або неналежного виконання договірних зобовязань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором (п. 7.1. договору).

Відповідно до п. 7.2. Договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. умов цього Договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.

Пунктом 11.1 договору визначено, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 січня 2014 року, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків за газ до їх повного здійснення.

На виконання умов договору позивач в період з січня 2014 року по грудень 2014 року, передав, а Військова частина А 2798 прийняла природний газ на загальну суму 397 563 грн. 48 коп., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу наявними в матеріалах справи.

Однак, як вказує позивач, Військова частина А 2798 належним чином взятих на себе зобовязань щодо своєчасної оплати отриманого природного газу не виконала, розрахунки за поставлений природний газ проводила невчасно.

На підставі ст. 625 ЦК України та п. 7.2. Договору, враховуючи порушення відповідачем термінів виконання грошових зобовязань, позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в розмірі 40 708 грн. 59 коп., 3 % річних в розмірі 2 215 грн. 64 коп. та 22 639 грн. 32 коп. пені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи і давши їм правову оцінку, господарський суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з ст. 173 ГК України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, в тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобовязання, які виникають між субєктами господарювання або між субєктами господарювання і негосподарюючими субєктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобовязаннями.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. В силу статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із вимогами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За своєю правовою природою укладений між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та Військовою частиною А 2798 Договір купівлі продажу природного газу № 2765/14-ТЕ(Т) від 06 лютого 2014 року є договором поставки.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 06 лютого 2014 року Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Військова частина А2798 уклали Договір № 2765/14-ТЕ(Т) від 06 лютого 2014 року на купівлі-продажу природного газу .

На виконання умов договору позивач в період з січня-грудня 2014 року, передав, а Військова частина А 2798 прийняла природний газ на загальну суму 397 563 грн. 48 коп.

Станом на момент подачі позову, відповідач повністю сплатив позивачу вартість отриманого природного газу.

Позивачем в позовній заяві зазначено, що всупереч п. 6.1. Договору, відповідач неодноразово порушував строки оплати поставленого природного газу, виконував зобов'язання неналежним чином, з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У зв'язку з чим нараховано відповідачу інфляційні втрати в розмірі 40 708 грн. 59 коп., 3 % річних в розмірі 2 215 грн. 64 коп. та 22 639 грн. 32 коп. пені. на підставі ст.625 ЦК України та п. 7.2. Договору.

Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п. 3.4. Договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцеві однин примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.

Таким чином, сторони в договорі визначили взаємні права та обов'язки. Обов'язком відповідача було надати підписані та скріплені печаткою акти приймання-передачі природного газу, а обов'язок позивача полягав у поверненні підписаних зі своєї сторони актів, наданих відповідачем, або наданням письмової відмови від підписання акта.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Військова частина А 2798 на виконання п. 3.4. Договору надіслала на адресу позивача підписані уповноваженою особою та скріплені печаткою, акти приймання-передачі природного газу, докази містяться в матеріалах справи.

Однак, до квартирно-експлуатаційної служби військової частини А2798 в 2014 році акти виконаних робіт по Договору надходили без адресації командиру частини, та без оформлення відповідним чином супровідних документів в довільному порядку в наступні періоди:

- акт за січень 2014 року надійшов 10 квітня 2014 року, що підтверджується відміткою вхідної кореспонденції Військової частини А 2798 № 36к від 10 квітня 2014 року;

- акт за лютий 2014 року надійшов 12 травня 2014 року, що підтверджується відміткою вхідної кореспонденції Військової частини А 2798 № 41к від 12 травня 2014 року;

- акт за березень 2014 року надійшов 18 жовтня 2014 року, що підтверджується відміткою вхідної кореспонденції Військової частини А 2798 № 67к від 18 жовтня 2014 року;

- акти за квітень, травень та червень 2014 року надійшли 08 серпня 2014 року, що підтверджується відмітками вхідної кореспонденції Військової частини А 2798 № 53к, 54к та 55к від 08 серпня 2014 року;

- акт за липень 2014 року надійшов 08 вересня 2014 року, що підтверджується відміткою вхідної кореспонденції Військової частини А 2798 № 62к від 08 вересня 2014 року;

- акти за серпень та вересень 2014 року надійшли 03 листопада 2014 року, що підтверджується відмітками вхідної кореспонденції Військової частини А 2798 № 70к та 71к від 03 листопада 2014 року;

- акт за жовтень 2014 року надійшов 11 грудня 2014 року, що підтверджується відміткою вхідної кореспонденції Військової частини А 2798 № 79к від 11 грудня 2014 року;

- акт за листопад 2014 року надійшов 26 грудня 2014 року, що підтверджується відміткою вхідної кореспонденції Військової частини А 2798 № 81 від 26 грудня 2014 року;

- акт за грудень 2014 року надійшов 16 червня 2016 року.

Підписані двома сторонами акти приймання-передачі природного газу долучені позивачем до позовної заяви, що підтверджує факт їх отримання від Військової частини А 2798.

Відповідно до п. 7 ст.2 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Тобто процедура оплати послуг за вище вказаним Договором, розпорядником (одержувачем) бюджетних коштів (в/ч А2798) через уповноважений на законодавчому рівні орган (Державне казначейство) включає в себе порядок виникнення, реєстрації та виконання бюджетного зобовязання відповідно до визначених нормативно-правових актів.

Відповідач зазначає що, оскільки умовами договору не передбачена можливість здійснення попередньої оплати (без актів виконаних робіт, за наявності рахунка-фактури), яка дозволена розпоряднику бюджетних коштів та одержувачу бюджетних коштів відповідно до п. 2 ПКМ України № 117 від 23 квітня 2014 року, то командування військової частини А2798 звернулося до начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області з листом від 05 жовтня 2016 року № 499 з проханням про надання інформації про можливість здійснення оплати за надані послуги без актів виконаних робіт, тільки на підставі договору чи в інший спосіб.

Відповідно до Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобовязань розпорядників коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого в Міністерстві юстиції України від 02 березня 2012 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 березня 2012 року № 419/207320 (далі - Порядок) бюджетне фінансове зобовязання - зобовязання розпорядника бюджетних коштів сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду відповідно до законодавства.

Розділом 2 Порядку пунктами 2.2, та 2.4 визначено, що Розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобовязання та/або з дати прийняття ними до виконання бюджетного фінансового зобовязання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобовязань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 (далі реєстр), та/або реєстр фінансових зобовязань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 2 (далі - реєстр фінансових зобовязань) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобовязання, та/або бюджетного фінансового зобовязання.

Органи Казначейства не реєструють бюджетні та фінансові зобовязання у разі відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного зобовязання та бюджетного фінансового зобовязання (пункт 2.9 Порядку).

Отже, відповідно до вище вказаних обставин, відповідач був позбавлений можливості виконати свої зобов'язання покладені на нього Договором, оскільки органи Казначейства не реєструють бюджетні та фінансові зобов'язання у разі відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання. В даному випадку, факт що підтверджує взяття фінансового зобов'язання Військовою частиною. А 2798 є повернення йому актів приймання-передачі природного газу.

Як зазначено вище, Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Військова частина А 2798 на виконання п. 3.4. Договору надіслала на адресу позивача підписані уповноваженою особою та скріплені печаткою Військової частини А 2798 акти приймання-передачі природного газу. Позивач підписаних актів не повернув. В даному випадку договором та законом передбачено, що обидві сторони повинні підписати акти приймання-передачі природного газу (вчинити двосторонній правочин у відповідній формі).

Обов'язок провести остаточний розрахунок виникає не пізніше 14 числа місяця наступного за звітним за умови, якщо до цього часу Військова частина А 2798 отримає підписані обома сторонами акти приймання-передачі природного газу.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Крім того, ст. 613 ЦК України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

У зв'язку з невиконанням позивачем свого обов'язку за Договором щодо повернення підписаних актів приймання-передачі природного газу, у нього не виникло право вимоги виконання зустрічного зобов'язання - здійснення відповідачем остаточного розрахунку за фактично переданий газ до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, оскільки такий здійснюється на підставі підписаного Сторонами акту приймання-передачі газу, якого позивач не повернув відповідачеві.

Крім того, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, первинний документ у даному випадку акт приймання-передачі природного газу має підтверджувати факт здійснення господарської операції отримання природного газу за місяць. У зв'язку із цим, на актах приймання-передачі природного газу зазначено дату останнього дня місяця, в якому здійснювалось отримання природного газу.

Статтями 33 та 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обовязковим.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Військової частини А 2798 про стягнення 65 563 грн. 55 коп. є необґрунтованим та не підлягає до задоволення.

Судовий збір у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення складено 17 листопада 2016 року.

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6);

3 - відповідачу рекомендованим (33000, Рівненська обл., с. Дуби, в/ч А 2798).