Ухвала суду № 62758581, 04.11.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04 листопада 2016 року Справа № 922/5053/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Картере В.І.,

Самусенко С.С.,

перевіривши

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2016 року

у справі № 922/5053/15

господарського суду Харківської області

за позовом публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни

до дочірнього підприємства "Консалтекс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія-Капітал"

про стягнення 6 997 564,62 грн

ВСТАНОВИВ:

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Однак, скаржником подано касаційну скаргу без доказів сплати судового збору та одночасно заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення за касаційною скаргою з огляду на скрутне фінансове становище скаржника, який перебуває в стадії ліквідації.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

В розділі 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зі змінами і доповненнями, зазначено, що Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/2093/15 від 12 листопада 2015 року "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Розглянувши заяву скаржника про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення, оскільки скаржник не надає жодних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав сплаті ним судового збору у встановлених законом розмірах.

Оскільки відстрочення сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не доведено, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення скаржника від сплати судового збору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, відповідно до ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Оскаржувана позивачем постанова Харківського апеляційного господарського суду винесена 25 квітня 2016 року, а отже, останнім днем строку для подання касаційної скарги було 16 травня 2016 року. Проте, як вбачається з матеріалів касаційної скарги, її було подано лише 29 вересня 2016 року (про що свідчить відбиток календарного штемпелю на конверті, в якому касаційну скаргу надіслано до Харківського апеляційного господарського суду), тобто поза межами строку, визначеного статтею 110 ГПК України.

Одночасно скаржник в касаційній скарзі просить відновити пропущений строк на подання касаційної скарги, посилаючись на зміну кадрів, скорочення посад та значне навантаження в роботі у зв'язку із закриттям великої кількості відділень банку і передачею їх справ до головного офісу Банку.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи зі змісту ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Обставини, на які посилається скаржник, не мають характеру непереборних, оскільки оскаржувана позивачем постанова була своєчасно направлена судом апеляційної інстанції сторонам у справі, без порушення строку, встановленого ст.105 ГПК України, скаржник мав достатньо часу для ознайомлення з її текстом та міг оскаржити вказаний судовий акт у встановлений строк, а нехватка працівників та великий обсяг роботи не є обставинами, які перешкоджають стороні вчиняти процесуальної дії, не є перешкодою для своєчасного звернення з належно оформленою касаційної скаргою, своєчасне подання якої залежить виключно від волевиявлення самого скаржника, який має дотримуватися встановлених законом процесуальних строків.

Таким чином, колегія суддів не вбачає існування жодних перешкод, які б позбавляли скаржника можливості подати своєчасно та належно оформлену касаційну скаргу.

Враховуючи відсутність у матеріалах касаційної скарги доказів в підтвердження поважності причини пропуску встановленого процесуального строку для подання касаційної скарги, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для задоволення поданого клопотання, а касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається скаржнику на підставі п.п. 4, 5 ст. 1113 ГПК України.

Керуючись ст. 86, 111, п. 4, 5 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Відхилити заяву публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2016 року у справі № 922/5053/15.

2. Відхилити клопотання публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни про відновлення строку для подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2016 року у справі № 922/5053/15.

3. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2016 року у справі № 922/5053/15 повернути скаржнику.

Головуючий І.А. Плюшко

Судді В.І. Картере

С.С. Самусенко