Рішення № 62758438, 10.11.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.11.2016 Справа № 904/8679/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ЗБК", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт", м. Дніпро

про стягнення 689 030 грн. 77 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. від 25.01.2016р. №б/н;

від відповідача: не зявився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 689 030 грн. 77 коп., що складає 593 067 грн. 08 коп. заборгованості за поставлений товар згідно умов договору від 25.06.2015р. №20, 40 645 грн. 28 коп. - пені, 37 299 грн. 17 коп. - інфляційних нарахувань та 18 019 грн. 23 коп. - 3% річних.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не зявився, поштове повідомленням про вручення поштового відправлення було вручено уповноваженому представнику 19.10.2016р. (а.с. 34).

Позивач у клопотанні (вх. №69080/16 від 10.11.2016р) повідомляє, що його представник 10.11.2016. прийматиме участь у засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду по справі №904/7409/16,призначеної на 10 год. 20 хв., у звязку чим просить розглянути справу №904/8679/16 за відсутності представника позивача за наявними документами.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2015р. між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод ЗБК", як постачальником, та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт", як покупцем, було укладено договір поставки №20 (надалі Договір), за умовами пункту 1.1 якого постачальник постачає та зобов'язується постачати товар, а покупець приймає та зобовязується приймати та сплатити наступний товар: металеві вироби в асортименті.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2015р., але в будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по цьому договору (пункт 10.1 Договору).

Згідно пункту 1.2 Договору асортимент, кількість та ціна товару,якщо вони не вказані в п.п. 1.1 або якщо сторони вирішили змінити їх, вказуються рахунку постачальника, який надається покупцеві на підставі поданої ним заявки (в усній чи письмовій формі); сплачений покупцем рахунок на оплату вважається специфікацією до цього договору і є невідємною його частиною; допускається подання заявки та надання рахунку на оплату за допомогою факсимільного звязку.

У відповідності до пункту 2.1 Договору постачальник відвантажує товар окремими партіями, за ціною, вказаною у рахунку на оплат та видаткових накладних, складених відповідно до цього договору, які є його невідємною частиною.

За пунктом 3.2 Договору поставка продукції здійснюється автомобільним транспортом партіями по 10-40 тонн кожна (в залежності від вантажопідйомності та фактичної завантаженості автосамоскиду).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що асортимент, кількість, якість товару, вказані у рахунку та відповідно виписаній видатковій накладній, що складаються до даного договору, вважаються окремою партією товару.

Поставка товару здійснюється протягом десяти робочих днів з моменту перерахування покупцем 100% передоплати за окрему партію товару, згідно виставленого постачальником рахунку (пункт 5.1 Договору).

Відповідно до пункту 5.1 Договору товар приймається по кількості виробів згідно з видатковою накладною, по якості згідно із сертифікатом якості або іншим документом.

На виконання умов Договору позивачем у червні-вересні 2015р. було поставлено у власність відповідача товар на загальну суму 599 172 грн. 48 коп., про що свідчать видаткові накладні:

- від 16.09.2015р. №0-00000578 на суму 109 040 грн. 58 коп.;

- від 21.09.2015р. №0-00000588 на суму 165 213 грн. 00 коп.;

- від 24.09.2015р. №0-00000594 на суму 139 660 грн. 06 коп.;

- від 28.09.2015р. №0-00000597 на суму 185 258 грн. 84 коп. та довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей №001131 на імя ОСОБА_2 (а.с. 11-15).

Пунктами 6.1, 6.2 Договору передбачено, що оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах 100% попередньої оплати, але в будь-якому разі не пізніше наступного банківського дня з моменту поставки (передачі товару); ціна на товар вважається узгодженою з покупцем з моменту оплати ним рахунку постачальника.

У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається поставка товару відбувалася не на умовах 100% попередньої оплати, тому відповідач повинен був оплатити отриманий ним товар не пізніше наступного банківського дня з моменту поставки (передачі товару), а саме:

- за видатковою накладною від 16.09.2015р. №0-00000578 до 17.09.2015р. (включно);

- за видатковою накладною від 21.09.2015р. №0-00000588 до 22.09.2015р. (включно);

- за видатковою накладною від 24.09.2015р. №0-00000594 до 25.09.2015р. (включно);

- за видатковою накладною від 28.09.2015р. №0-00000597 до 29.09.2015р. (включно).

Проте, відповідачем у порушення умов Договору не було здійснено розрахунків за отриманий ним товар, у звязку з чим сума заборгованості перед позивачем, з урахуванням 6 105 грн. 40 коп. переплати товару за попередні поставки, становить 593 067 грн. 08 коп.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості за Договором відповідачем не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пунктом 8.5 Договору передбачено, що покупець у разі несвоєчасної оплати зобовязаний сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення виконання грошового зобовязання..

Отже, після перерахунку пеня складає 40 590 грн. 98 коп. (з 30.09.2015р. по 29.03.2016р.).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, після перерахунку інфляційні нарахування становлять 35 408 грн. 06 коп. (з жовтня 2015р. по серпень 2016р.), а річні 17 982 грн. 88 коп. (з 18.09.2015р. по 29.09.2016р.).

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід розподілити між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" (49027, м. Дніпро, пр-т. ОСОБА_3, буд. 22, кім. 556; ідентифікаційний код 33275862) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ЗБК" (49079, м. Дніпро, вул. Курсантська, 7; ідентифікаційний код 38988348) 593 067 грн. 08 коп. заборгованості, 40 590 грн. 98 коп. - пені, 35 408 грн. 06 коп. - інфляційних нарахувань, 17 982 грн. 88 коп. - річних та 10 305 грн. 74 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

"15" листопада 2016р.