Ухвала суду № 62758275, 14.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 листопада 2016 року м. Київ К/800/27805/16

Суддя Вищого адміністративного суду України М.М. Заїка, перевіривши можливість розгляду касаційної скарги Генеральної прокуратури України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Житомирської області, Генеральної прокуратури України, третя особа: Державна казначейська служба України про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Прокуратури Житомирської області, Генеральної прокуратури України, третя особа: Державна казначейська служба України про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України № 151к від 26 лютого 2015 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Житомирської області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Житомирської області з 27 лютого 2015 року. Стягнуто з Генеральної прокуратури України середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 182 882 гривні 70 копійок. Зобов'язано Генеральну прокуратуру України вчинити дії щодо відкликання відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади стосовно ОСОБА_1.

Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що позивач обіймав посаду заступника прокурора Львівської області менше ніж один рік, що виключає можливість застосування до нього Генеральною прокуратурою України пункту 8 части 1 статті 3 Закону України «Про очищення влади» при вирішенні питання про звільнення за цим Законом.

У поданій касаційній скарзі Генеральна прокуратура України, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права судами попередніх інстанцій просить скасувати зазначені судові рішення та відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги Генеральна прокуратура України зазначає, що ухвалюючи рішення суди не дали відповідної оцінки тому, що постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2014 року про поновлення позивача на посаді заступника прокурора Львівської області з 26 січня 2011 року є фактом юридичного значення та підтверджує перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з Генеральною прокуратурою та дає підстави вважати, що останній понад один рік обіймав посаду, віднесену до категорії «заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України», у зв'язку з чим до позивача застосовано заборони визначені Законом України «Про очищення влади» та прийнято рішення про звільнення позивача.

Вважає, що вказані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про відмову в позові.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Обставини, що зазначені Генеральною прокуратурою України у касаційній скарзі, судами попередніх інстанцій досліджувалися та перевірялися з наданням їм належної правової оцінки. Встановлено, що поновлення позивача на посаді заступника прокурора Львівської області з 26 січня 2011 року на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2014 року, має юридичне значення саме в частині відновлення трудових прав позивача (обчислення трудового стажу, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та соціальних гарантій), але не може бути взято до уваги при прийнятті рішення щодо застосування заборон в розумінні вимог Закону України «Про очищення влади». Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки відповідач не наводить підстав, які б дозволили вважати, що судами неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 211, 214 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Генеральної прокуратури України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Житомирської області, Генеральної прокуратури України, третя особа: Державна казначейська служба України про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити Генеральній прокуратурі України.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя М.М. Заїка