Ухвала суду № 62758206, 15.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

15 листопада 2016 року м. Київ К/800/30870/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Приходько І.В.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2015 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2016 р.

у справі № 804/9424/15

за позовом Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсервіс-постач», Закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Орбіта»

про застосування наслідків недійсного зобов'язання та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, направила поштою до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо справа не переглядалася в апеляційному порядку.

Прохальна частина касаційної скарги містить вимогу про скасування ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2015 р. та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2016 р.

З огляду на те, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2015 р. не була переглянута в апеляційному порядку, суд касаційної інстанції вважає за доцільне відмовити в частині касаційних вимог щодо перегляду в касаційному порядку ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2015 р.

Щодо вимог касаційної скарги в частині оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2016 р. суддя-доповідач зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Частиною 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Скаржник звернувся до суду касаційної інстанції з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовує несвоєчасністю отримання копії рішення суду апеляційної інстанції, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції. Однак, штамп вхідної кореспонденції не є належним доказом на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки не підтверджує дату отримання копії рішення суду апеляційної інстанції, а лише фіксує факт реєстрації кореспонденції в канцелярії податкового органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, скаржнику слід надати суду касаційної інстанції належні докази, якими за даних обставин можуть бути: розписка про отримання оскаржуваного судового рішення (у разі його нарочного одержання), оригінал поштового конверту, в якому рішення суду було надіслано на адресу скаржника (у разі отримання копії рішення поштою), а також будь-які інші фактичні дані, що засвідчили б дату ознайомлення скаржника з повним текстом ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2016 р., з огляду на яку скаржником дотримано строк на касаційне оскарження, визначений ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 цього Кодексу, або ж докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Виходячи з наведеного та відповідно до приписів ч. 4 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення вказаних недоліків у строк протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Керуючись ст.ст. 108, 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2015 р.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2016 р. залишити без руху.

3. Встановити Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області строк для усунення недоліків касаційної скарги - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України (підпис) І.В. Приходько