Ухвала суду № 62758171, 16.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2016 року м. Київ К/800/1115/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого Приходько І.В.

суддів Бухтіярової І.О.

Веденяпіна О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2012 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 р.

у справі № 1570/1218/2012

за позовом Фірма «Автодеталь» у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області ДПС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2012 року Фірмою «Автодеталь» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - позивач, Фірма «Автодеталь» у формі ТОВ) подано до суду позов до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області ДПС (далі - відповідач, ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області), з врахуванням уточнених позовних вимог, про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002072301 від 06.02.2012 р., визнання протиправними та незаконними дій ДПІ в Комінтернівському районі Одеської області щодо проведення позапланової невиїзної перевірки фірми «Автодеталь» у формі ТОВ в результаті якої було складено акт № 54/23/23862773 від 25.01.2012 р. про результати документальної невиїзної перевірки стосовно достовірності бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, визнання бездіяльності ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області протиправною щодо своєчасного ненадання висновку Головному управлінню Державної Казначейської служби України із зазначенням сум ПДВ відповідно за травень, серпень та вересень 2010 року, що підлягають відшкодуванню з державного бюджету України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2012 р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 р., позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Комінтерновському районі Одеської області щодо своєчасного надання висновку Головному управлінню Державної казначейської служби України із зазначенням сум ПДВ за травень, серпень, вересень 2010 року. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтерновському районі Одеської області від 06.02.2012 р. № 0002072301.

Ухвалою суду від 30.03.2012 р. позовні вимоги фірми «Автодеталь» у формі ТОВ до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС в частині визнання протиправними та незаконними дій ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області щодо проведення позапланової невиїзної перевірки фірми «Автодеталь» у формі ТОВ, в результаті якої було складено акт № 54/23/23862773 від 25.01.2012 р. про результати документальної невиїзної перевірки стосовно достовірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість залишені без розгляду.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Позивач своїм процесуальним правом не скористався, заперечень на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає розгляду її по суті.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з нступного.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності нарахування позивачем сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування на розрахунковий рахунок платника у банку за травень, серпень, вересень 2010 року, за результатами якої складено акт № 54/23-23862773 від 25.01.2012.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування за травень 2010 року на суму 29 805 грн., серпень 2010 року на суму 106 112 грн., за вересень 2010 року на суму 99 364 грн., з огляду на не підтвердження зустрічними перевірками факту придбання ТМЦ постачальниками позивача, а також факту того, що кінцевий виробник сплатив податок на додану вартість до бюджету.

На підставі акта перевірки прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення від 06.02.2012 р. №0002072301, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 235281 грн та засновано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 58820 грн.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем, всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, не доведено правомірності прийнятого рішення, а також допущено протиправну бездіяльність щодо своєчасного надання висновку до органу казначейської служби для проведення бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій правильними, заснованими на повно встановлених обставинах справи, за правильного застосування норм матеріального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 18.06.2010 р. подано до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року, у якій, у рядку 25 зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 123964 грн., яка є залишком від?ємного значення попереднього податкового періоду, що зазначена у рядку 21 податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 року. До декларації був доданий додаток № 3 з розрахунком суми бюджетного відшкодування за травень 2010 року та заява про повернення бюджетного відшкодування за травень 2010 року в сумі 123964 грн.

20.09.2010 р. позивачем до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області подана декларація з податку на додану вартість за серпень 2010 року, в якій, у рядку 25 зазначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 256949 грн., яка є залишком від?ємного значення попереднього податкового періоду, що зазначена у рядку 21 податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року, а також розрахунок суми бюджетного відшкодування за серпень 2010 року, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 256949 грн. та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за серпень 2010 року у сумі 256949 грн.

18.10.2010 р. позивачем до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області подана декларація з податку на додану вартість за вересень 2010 року, в якій, у рядку 25 зазначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 258912 грн., яка є залишком від?ємного значення попереднього податкового періоду, що зазначена у рядку 21 податкової декларації з ПДВ за серпень 2010 року, а також розрахунок суми бюджетного відшкодування за вересень 2010 року, згідно якого сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 258912 грн., та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за вересень 2010 року у розмірі 258912 грн.

Достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень, серпень, вересень 2010 року була предметом позапланових виїзних перевірок, проведених відповідачем, за результатами яких складено довідки від 21.08.2010 р.№ 1882/23/23862773 та від 31.12.2010 р. № 2875/23/23862773, якими підтверджено заявлені позивачем до відшкодування суми.

Разом з тим у встановлені законом строки відповідачем висновки із зазначенням сум бюджетного відшкодування за травень, серпень та вересень 2010 року до державного казначейства не направлені.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, на час виникнення спірних правовідносин було врегульовано п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пп. 7.7.1 п.7.7. ст.7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 наведеного Закону (в редакції, чинною у спірний період) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із цим Законом, яким визначено ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обов'язок щодо визначення об'єкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку - продавця товару.

Обов'язок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку - покупця.

Закон України «Про податок на додану вартість» не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку - покупця товару (послуг) за правильність визначення платником податку - продавцем об'єктів оподаткування, правильність відображення їх у податковому обліку та інше.

Із змісту пункту 1.8 ст. 1 наведеного Закону вбачається, що «бюджетне відшкодування» - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом. Нормами Закону України «Про податок на додану вартість» не передбачений обов'язок покупця товару - платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару ПДВ безпосередньо до державного бюджету, тому доводи податкового органу щодо обов'язку платника податку - покупця товару доводити надмірну сплату ПДВ саме до державного бюджету, є такими, що не відповідають встановленому законодавчо механізму справляння цього виду податку.

За приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на отримання суми бюджетного відшкодування пов'язано з фактичною сплатою податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (послуг).

Реальність господарських операцій позивача з постачальником ТОВ «Газкопмплект» та сплата сум податку на додану вартість у попередніх податкових періодах була встановлена під час проведення відповідачем позапланових виїзних перевірок, за результатами яких складено довідки, підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами (рахунками-фактур, видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями тощо) та відповідачем не оспорюється.

Доводи податкового органу щодо неможливості проведення перевірки контрагентів постачальника позивача та сплати ними податку до бюджету, правильно не прийняті до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку на отримання суми бюджетного відшкодування не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області - відхилити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2012 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної з моменту оголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239№ КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий суддя І.В.Приходько

Судді І.О.Бухтіярова

О.А.Веденяпін