Ухвала суду № 62757874, 01.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2016 року м. Київ К/800/10948/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Голяшкіна О.В.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.12.2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограда з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив: визнати дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії при її перерахунку відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 355 з липня 2012 року з 88% до 80 % неправомірними; зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з 01.07.2012 року, з урахуванням основного розміру пенсії з 88 % грошового забезпечення і виплатити не сплачену її частину, починаючи з 01.07.2012 року.

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.12.2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.12.2015 року - без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.12.2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2016 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подано заперечення на касаційну скаргу, в яких воно просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наказу від 03.12.2003 року № 405 о/с ОСОБА_2 звільнено з органів МВС у відставку з 03.12.2003 року. На 03.12.2003 року вислуга років в календарному обчисленні складає 31 рік 02 місяці 02 дні.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позивачу була призначена пенсія за вислугу років в розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення.

Позивач зазначає, що з 01.07.2012 року відповідач почав нараховувати йому пенсію в розмірі 80% від відповідних сум грошового забезпечення, посилаючись на внесення змін до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яким встановлено максимальний розмір пенсії у 80%.

Позивач звернувся до відповідача із скаргою, в якій просив провести перерахунок пенсії.

Листами від 27.06.2014 року № 283/М-2, від 24.03.2015 року № 115/м-11 відповідач повідомляв ОСОБА_2, що пенсія йому призначена та виплачується згідно норм чинного законодавства України.

Відповідно до статті 23-1 Закону України «Про міліцію», на час виникнення правовідносин, здійснення пенсійного забезпечення працівників міліції після звільнення з органів внутрішніх справ регулюється Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно із частиною 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку, якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Згідно із частини 2 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до частини 2 статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Кабінетом Міністрів України 23.04.2012 року прийнято постанову № 335 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою передбачено механізм поетапного підвищення військових пенсій.

Відповідно до вказаної постанови, підвищення до пенсій встановлено у такому порядку: з 01.07.2012 року основні розміри пенсій підвищуються на 11 відсотків, з 01.09.2012 року до 23 відсотків та з 01.01.2013 року до 35 відсотків.

Абзацом 2 пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 355 визначено, що розміри перерахованих пенсій не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 01.04.2012 року.

Перерахунок органами Пенсійного фонду України здійснюється на підставі довідок про грошове забезпечення, виданих уповноваженими органами, станом на 01.04.2012 року.

Крім того, з 01.10.2011 року до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» внесено зміни Законом України «Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Зокрема, встановлено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення. Тобто, на момент виникнення правовідносин щодо перерахунку пенсії діє норма Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка обмежує максимальний розмір пенсії.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що на момент призначення пенсії позивачу та на момент перерахунку пенсії з 01.01.2008 року діяла норма статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою було передбачено, що розмір пенсії не може перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення. З урахуванням зазначеної норми Закону ОСОБА_3 була призначена та перерахована пенсія в розмірі 88 % від грошового забезпечення. Саме в такому розмірі - 88 % грошового забезпечення основного розміру пенсії ОСОБА_2, виплачується пенсія і на даний час. Але розмір максимального підвищення для перерахунку пенсії відповідно до Постанови № 355 за грошовим забезпеченням станом на 01.04.2012 рік обчислюється виходячи із розміру 80% від грошового забезпечення.

Вірним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що основний розмір пенсії ОСОБА_2, є незмінним і становить 88 % грошового забезпечення, а розмір максимальної суми підвищення відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 355 (11%, 23%, 35%) (враховуючи зміни, внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи») обчислюється виходячи з 80% грошового забезпечення.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 17.03.2015 року у справі № 21-641а14 та від 21.04.2015 року у справі № 21-145а15.

Відповідно до статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.12.2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

О.В. Голяшкін

В.Ф. Мороз