Постанова № 62757782, 17.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 739/1547/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Іващенко А. І.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Беспалова О.О., суддів: Губської О. А., Грибан І. О., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 05 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 05 жовтня 2016 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 10.04.1998 року перебуває на обліку в Новгород-Сіверському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 82 % від заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

18.08.2016 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідно до постанови КМ України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», до якої додав довідку Новгород - Сіверської міської ради від 18.08.2016 р. № 130 (а. с. 8).

Листом від 22.08.2016 р. № 55/04/Б-11 відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку (а. с. 7).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» з 01.12.2015 року встановлені нові розміри посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (далі - Постанова № 1013).

Згідно ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-XII (в редакції, що була чинна на момент призначення пенсії позивачу) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відмовляючи у здійсненні перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки, відповідач послався на те, що Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VII перерахунок пенсії не передбачено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції визнав доводи відповідача прийнятними.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У справі «Великода В. Н. проти України» від 03.06.2014 року Європейський суд з прав людини визначив, що зменшення пенсії заявниці очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держава. За відсутності будь-яких доказів щодо протилежного та визнаючи, що держава-відповідач має широке поле свободи розсуду щодо досягнення балансу між правами, що є предметом спору, та економічною політикою, Суд не вважає, що таке зменшення було непропорційним переслідуваній легітимній меті або що воно поклало надмірний тягар на заявницю. Суд також не може дійти висновку, що передавши Кабінету Міністрів України право на встановлення розміру соціальних пільг, Парламент України діяв у порушення якихось положень Конвенції.

Вказана справа стосувалася механізму виплати пенсії та її розміру, однак, в ній не йдеться про повне позбавлення особи права, яке вона вже набула одного разу.

Натомість, право на перерахунок пенсії позивач набув у 1998 році і, на думку колегії суддів, з огляду на принцип верховенства права, яким має керуватися суд при ухваленні судового рішення, це право є непорушним.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України» (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine) від 26.09.2014 року, за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.

Тобто, бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо наявності у позивача права на перерахунок пенсії.

В той же час, у відповідності до ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки:

- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

З огляду на дану норму, колегія суддів приходить до висновку про те, що підставою для перерахунку пенсії позивачу, є подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви з усіма необхідними документами.

Зважаючи на те, що заява до відповідача подана позивачем 18.08.2016 р., пенсія позивача підлягає перерахунку з 01.09.2016 р., а не з 01.12.2015 р., як просить позивач.

З огляду на це, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню з 01.09.2016 р.

Крім того, позивачем не заявлено вимогу про визнання протиправною відмови відповідача. Натомість, така відмова є протиправною. Відтак, на підставі ст. 11 КАС України колегія суддів приходить до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги частково спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом приймаються в якості належних.

У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його часткового скасування.

Крім того, у відповідності до ст. 88, 94 КАС України вирішенню підлягає питання розподілу судових витрат.

Так позивачем заявлено одну позовну вимогу: зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2015 р.

Станом на 21 вересня 2016 року (дата подання позову) позивач просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.12.2015 р., натомість, задоволена ця позовна вимога лише з вересня 2016 року).

551, 20 грн./10*1 місяць = 55, 12 грн. (частина задоволених позовних вимог).

606, 32 грн./10*1 місяць = 60, 63 грн. (частина задоволеної апеляційної скарги).

55, 12 грн. + 60, 63 грн. = 115, 75 грн. (сума, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача).

Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 206, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П ОС Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 05 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Постанову Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 05 жовтня 2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 вересня 2016 року скасувати.

В цій частині прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправними дії Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 з 01 вересня 2016 року.

Зобов'язати Новгород-Сіверське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії, виходячи з розміру 82 % заробітної плати, на підставі довідки Новгород - Сіверської міської ради від 18.08.2016 р. № 130 з 01 вересня 2016 року.

В іншій частині постанову Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 05 жовтня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (ЄДРПОУ 40378696) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса проживання: АДРЕСА_1) судові витрати у розмірі 115, 75 грн. (сто п'ятнадцять гривень 75 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії сторонам та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.