Ухвала суду № 62757755, 10.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 760/2843/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Кушнір С.І. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Желтобрюх І.Л. та Мамчура Я.С.,

за участю секретаря - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 01 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ніжинського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернігівській області, Комісії з ліквідації Ніжинського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність Ніжинського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернігівській області в частині не направлення до підрозділів Державтоінспекції матеріалів, зібраних під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014270180000067, після його закриття 31 березня 2015 року.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 01 липня 2016 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що повноваженнями щодо вирішення питання про наявність підстав для складення протоколу про адміністративне правопорушення наділені органи Державтоінспекції. У зв'язку з цим позивач вважає, що після закриття кримінального провадження, відповідні матеріали підлягали направленню до органів Державтоінспекції.

Під час судового засідання позивач підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній та у додаткових обґрунтуваннях, викладених у письмовому вигляді.

Представник відповідача - Ніжинського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернігівській області у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити у її задоволенні посилаючись на те, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Комісія з ліквідації Ніжинського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернігівській області явку свого представника у судове засідання не забезпечила. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представника зазначеного відповідача у судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника Ніжинського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернігівській області, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 01 липня 2016 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що підстави для направлення матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014270180000067, після його закриття 31 березня 2015 року до органів Державтоінспекції для складання протоколу про адміністративне правопорушення були відсутні.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Суд встановив, що 10 жовтня 2009 року близько 08 год. на 40-му кілометрі автодороги «Кіпті-Глухів-Бачівськ» в умовах недостатньої видимості відбулося зіткнення чотирьох автомобілів. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажирка ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження. За фактом дорожньо-транспортної пригоди 19 жовтня 2009 року було розпочато кримінальну справу за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Постановою старшого слідчого слідчого відділу Ніжинського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернігівській області Лазоренко О.В. від 31 березня 2015 року вказане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014270180000067 було закрите у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

ОСОБА_2 28 березня 2015 року звернувся до Ніжинського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернігівській області із заявою, у якій просив повідомити чи направлялися матеріали, зібрані під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, на підставі яких винесено постанову від 31 березня 20015 року про закриття кримінального провадження, до органів Державтоінспекції. У разі, якщо вказані матеріали не були направлені до органів Державтоінспекції для складення протоколу про адміністративне правопорушення, позивач просив вчинити відповідні дії.

Листом від 07 вересня 2015 року № 25256 позивача було повідомлено про те, що вказані матеріали до органів Державтоінспекції не направлялися.

У подальшому постановою заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області від 22 березня 2016 року було скасовано постанову від 31 березня 2015 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014270180000067.

Позивач вважає, що Ніжинський міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернігівській області допустив бездіяльність, яка полягала у не направленні матеріалів, зібраних під час досудового розслідування, після винесення постанови від 31 березня 20015 року про закриття кримінального провадження, до органів Державтоінспекції, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість доводів ОСОБА_2 про те, що відповідач після закриття кримінального провадження зобов'язаний був передати зібрані матеріали до органів Державтоінспекції для складення протоколу про адміністративне правопорушення, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Кримінальний процесуальний кодекс України не регламентує дії слідчого у разі закриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та не покладає на нього обов'язку щодо передачі зібраних матеріалів до певного органу.

Кодекс України про адміністративні правопорушення також прямо не визначає дії слідчого за вказаних обставин.

Разом з тим, системний аналіз норм Кодексу України про адміністративні правопорушення вказує на те, що підстави для направлення матеріалів, зібраних у ході досудового розслідування, до органів Державтоінспекції для складення протоколу по справі про адміністративне правопорушення - відсутні.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

За змістом ч. 1 ст. 259 КУпАП з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в міліцію або інший орган, уповноважений на складення протоколу.

Зазначені норми права вказують на те, що протокол про адміністративне правопорушення складається на місці його вчинення з метою фіксування суті та обставин правопорушення, особи, яка його вчинила, інших відомостей, необхідних для вирішення справи.

У ході досудового розслідування кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, слідчий збирає та документує відомості, які відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, станом на час закриття кримінального провадження минув момент складення протоколу про адміністративне правопорушення, а відомості, які належить зазначати у ньому, зібрані та містяться у матеріалах кримінального провадження.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що складання протоколу про адміністративне правопорушення після закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - не здійснюється.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що вимога ОСОБА_2 про направлення матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014270180000067, після його закриття 31 березня 2015 року, до органів Державтоінспекції для складання протоколу про адміністративне правопорушення є необґрунтованою.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, передбачена ст. 124 КУпАП.

Згідно зі ст. 221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 КУпАП, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Відтак, після закриття кримінального провадження, проте за наявності у діях порушника ознак адміністративного правопорушення, матеріали, зібрані у ході досудового розслідування, належить передати до відповідного суду.

У даному випадку кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014270180000067, було порушене по факту дорожньо-транспортної пригоди, а не у відношенні конкретної особи.

Крім того, у постанові від 31 березня 2015 року про закриття кримінального провадження зазначено про неможливість встановити наявність чи відсутність в діях водіїв невідповідність Правилам дорожнього руху України та причинного зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, під час досудового розслідування не був встановлений порушник, дії якого призвели до дорожньо-транспортної пригоди, у зв'язку з чим підстави для направлення зібраних матеріалів, після винесення постанови від 31 березня 2015 року, до суду - були відсутні.

Колегія суддів звертає увагу на те, що перевірка законності та обґрунтованості постанови від 31 березня 2015 року, а також достовірності викладених у ній обставин, не належить до юрисдикції адміністративного суду.

У зв'язку з цим під час розгляду та вирішення даної справи колегія суддів надає оцінку діям та бездіяльності Ніжинського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернігівській області виходячи із тих фактичних обставин, які мали місце на час прийняття постанови від 31 березня 2015 року про закриття кримінального провадження.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийняв законне рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2

Позивач 09 листопада 2016 року подав додаткові обґрунтування до апеляційної скарги, у яких зазначив, що суд першої інстанції порушив таємницю нарадчої кімнати, що є безумовною підставою для скасування постанови суду від 01 липня 2016 року. Такий висновок ОСОБА_2 обґрунтував тим, що згідно журналу судового засідання, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у даній справі 01 липня 2016 року, а проголошення судового рішення відбулося 26 липня 2016 року. Також позивач зазначив, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень у період перебування у нарадчій кімнаті з 01 по 26 липня 2016 року суддя Кушнір Є.І. прийняла 192 судових рішення у інших справах.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 160 КАС України суд приймає постанову іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Постанова приймається, складається і підписується в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. У виняткових випадках залежно від складності справи складення постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, однак суд повинен проголосити у тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, вступну та резолютивну частини постанови. Постанова суду, яка містить вступну та резолютивну частини, перед оголошенням має бути підписана всім складом суду і приєднана до справи.

Згідно журналу судового засідання від 01 липня 2016 року суд першої інстанції видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у даній справі 01 липня 2016 року о 15 год. 03 хв. У судовому рішенні, прийнятому за результатами розгляду справи, зазначено, що воно постановлене 01 липня 2016 року.

Разом з тим, до матеріалів справи приєднаний також журнал судового засідання, у якому зазначено, що суд вийшов із нарадчої кімнати о 15 год. 23 хв. та оголосив постанову, роз'яснив її зміст, строк та порядок оскарження. Судове засідання було оголошене закінченим о 15 год. 24 хв. У вказаному журналі судового засідання зазначена дата складення - 26 липня 2016 року.

Оцінивши зазначені матеріали справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, як це передбачено ст. 86 КАС України, колегія суддів дійшла до висновку про те, що постанова суду у даній справі була прийнята, а її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 01 липня 2016 року о 15 год. 23 хв. Натомість, у журналі судового засідання, під час якого проголошено постанову суду від 01 липня 2016 року, була допущена помилка у зазначенні дати його складення.

Таким чином, доводи ОСОБА_2 не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 01 липня 2016 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 01 липня 2016 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 - відмовити.

Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 01 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді І.Л. Желтобрюх

Я.С. Мамчур

Ухвала складена у повному обсязі 15 листопада 2016 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.