Ухвала суду № 62757721, 08.11.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 листопада 2016 рокусправа № 808/2298/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року

у адміністративній справі № 808/2298/16 за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Нікітенко Людмили Олександрівни про скасування рішення,-

в с т а н о в и л а :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року відмовлено у повному обсязі в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 щодо скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Нікітенко Людмили Олександрівни від 08.07.2016 року № 30385323 про відмову у державній реєстрації прав позивачки на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, та про зобов'язання відповідача вчинити дії по проведенню державної реєстрації прав ОСОБА_1 на нерухоме майно за вказаною адресою.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачкою подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте з неповним з'ясуванням обставин справи та порушенням норм матеріального права, і прийняти нову постанову, якою її позов задовольнити.

В своїй скарзі апелянт зазначає про безпідставне визнання судом першої інстанції преюдиціальним рішення Шевченківського райсуду м.Запоріжжя у справі № 336/1503/16-ц, яким було відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог щодо визнання за нею права власності за набувалою давністю з підстав відсутності введення спірного житлового будинку в експлуатацію, а також вказує на незаконність обґрунтування судом свого рішення з посиланням на ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Також, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції до спірних правовідносин безпідставно не враховано, що ОСОБА_1 є володільцем та користувачем будинку АДРЕСА_1 і наданих державному реєстратору документів разом з заявою позивачки для реєстрації права власності на спірний будинок відповідно до визначеного чинним законодавством особливого порядку проведення реєстрації прав на індивідуальні житлові будинки, які закінчені будівництвом до 5.08.1992 року - є достатніми

Заслухавши пояснення сторін по справі, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що 04.07.2016 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок за адресою - АДРЕСА_1.

За результатом розгляду поданої позивачкою 04.07.2016 р. заяви про державну реєстрацію прав приватної власності та їх обтяжень на житловий будинок за адресою: м. Запоріжжі, вулиця Теплохідна 5, і долучених до неї відповідних документів, Державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Нікітенко Л.О. було встановлено, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав ОСОБА_1 на нерухоме майно, а згідно отриманих за запитом відповідно до ст.10 п.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» інформації, було встановлено, що в реєстраційній справі ТОВ "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" за вищевказаною адресою згідно данних технічної інвентаризації від 31.03.1967 року на вищевказаній земельній ділянці було розташовано житловий будинок літ.А, користувачем якого було зазначено ОСОБА_3 та житловий будинок будинок літ.Б користувачем якого було зазначено ОСОБА_4. Відповідно до данних технічної інветаризації від 13.06.1988 року на зазначеній земельній ділянці вже було розташовано тільки житловий будинок літ.Б за тим же користувачем. Крім того в матеріалах справи містяться свідоцтво про смерть ОСОБА_4 та довідка голови квартального комітету № 111,в якій і означено що ОСОБА_5 прийняла спадщину після померлого ОСОБА_6. Також державним реєстратором було встановлено, що в матеріалах справи містится договір купівлі-продажу від 01.02.2006 року укладений в простій рукописній формі між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 засвідчений головою квартального комітету №111 ОСОБА_8 в присутності свідків, і за матеріалами технічної інвентаризації від 20.02.2006 року і від 25.12.2006 року користувачем вищезазначеного будинку вказана ОСОБА_7. Крім того, в матеріалах справи міститься лист ТОВ "Запорізького міжміського бюро технічної інветаризації" з рекомендацією про присвоєння поштової адреси житловому будинку за адресою Теплохідна, 15 користувачем якого теж зазначена ОСОБА_7, а в Державному Реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься сканкопія розпорядження голови Районної адміністрації по Шевченківькому району від 16.02.2016 року №146р про присвоєння поштової адреси житловому будинку літ.Б користувачем якого теж зазначена ОСОБА_7. При цьому, в матеріалах справи ТОВ Запорізьке міжміське бюро технічної інветаризації взагалі відсутні будь які відомості про ОСОБА_9.

За вказаних обставин, відповідач зазначив, що всупереч приписів п.42 Постанови, якою передбачено, що для державної реєстрації прав власності на індивідуальні житлові будинки які закінчені будівництвом до 1992 року подаються: документи що посвідчують речове право на земельну ділянку на якій розташовано житловий будинок, заявник ОСОБА_1 надала лише архівну копію Протоколу № 46 засідання виконавчого комітету Запорізької міської ради детутатів трудящих від 15.10.1953 року, в якому користувачам перерахованих земельних ділянок було запропоновано на протязі 1953 року оформити свої права власності на право користування присадибною земельною ділянкою, і у той же час не подала документ на підставі якого посвідчено речове право на земельну ділянку за ОСОБА_1, у звязку з чим на підставі ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 18 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, відповідачем по справі 08.07.2016 року було вирішено (рішення № 30385323) відмовити у державній реєстрації права власності, форма власності: приватна на житловий будинок що розташований у м. Запоріжжя, вулиця Теплохідна, будинок 15, за суб'єктом: ОСОБА_1.

Відмовляючи у задоволені вимог позивачки по цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що державним реєстратором було прийнято вмотивоване рішення про відмову позивачці в державній реєстрації права власності на нерухоме майно, оскільки нею не було надано документів, за якими можна встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Судова колегія в повному обсязі погоджується з висновками суду першої інстанції у цій справі, оскілки відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до положень ст.16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі виникнення, переходу або припинення права власності на житловий будинок, будівлю або споруду з одночасним виникненням, переходом або припиненням речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, подається одна заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на такі об'єкти. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку. У разі подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подаються оригінали електронних документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, або електронні копії оригіналів документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, виготовлені шляхом сканування таких документів у паперовій формі.

Пи цьому, ч.7 ст.16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" чітко визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ст.15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. При цьому, в ч.4 цієї норми вказується, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Згідно п.36, п.37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013р. №868, для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком. Документами, які підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, зокрема, є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат.

Тобто, чинним законодавством прямо передбачено обовязок ОСОБА_1 при зверненні до державного реєстратора з заявою про державну реєстрацію прав приватної власності на житловий будинок за адресою: м. Запоріжжі, вулиця Теплохідна 5, надати документи, що підтверджують виникнення у неї права власності на вказане нерухоме майно, а обовязок державного реєстратора є перевірка наданих документів на їх відповідність до заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (ч.1 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"), та прийняти рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації (ч.4 ст.9 цього Закону).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.24 Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Приймаючи до уваги, що позивачкою по цій справі не було подано державному реєстратору документи, які посвідчують її права на житловий будинок за адресою: м. Запоріжжі, вулиця Теплохідна 5, у відповідача були підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації таких прав позивачки.

Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги позивачки не спростовують висновків суду першої інстанції, відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, судова колегія -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року - залишити без змін

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов