Постанова № 62757680, 16.11.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року справа №805/2435/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю секретаря судового засідання Челахової О.О., представника позивача ОСОБА_4, діючого за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року у справі № 805/2435/16-а за позовом Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Октябрь» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках в розмірі 1 575 609,84 грн., -

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2016 року, Маріупольська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, звернулась до суду із позовом про стягнення з розрахункових рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Октябрь» податкових борг у розмірі 1 575 609,84 грн. з орендної плати за земельні ділянки з юридичних осіб (а.с. 4-7).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року у справі № 805/2435/16-а в задоволені адміністративного позову відмовлено (а.с. 52-54).

Не погодившись із судовим рішенням, Маріупольська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області подала апеляційну скаргу, в обґрунтування якої зазначено, що при прийнятті рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме положення Податкового кодексу та ст.7, 8, 9, 159 Кодексу адміністративного судочинства.

Апелянтом зазначено, що у відповідача наявний податковий борг по узгодженому податковому зобовязанню з орендної плати за землю у розмірі 1 575 609,84 грн., який підлягає сплаті Товариством, а в разі відсутності такої сплати, підлягає списанню з рахунків у банках.

Крім того, апелянтом зазначено, що апелянтом не надавався до податкового органу Сертифікату торгово-промислової палати України про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що мали місце на території проведення антитерористичної операції.

При цьому, апелянтом зазначено, що Товариство самостійно, своєчасно та в повному обсязі нараховує та обчислює орендну плату, про що свідчить податкова звітність.

На підставі вищевикладеного, просить суд скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 57-61).

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставину справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне постанову суду першої інстанції скасувати, а позовні вимоги задовольнити, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Завод Октябрь (код ЄДРПОУ 02969490) є юридичною особою, зареєстрованою 15 жовтня 2001 року, місцезнаходження: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Артема, буд. 81 (а.с. 9-10).

Товариством у 2014 року та 2015 року до контролюючого органу подані Податкові декларації з плати за землю.

03 березня 2014 року подана податкова декларація № НОМЕР_1 якою Товариством самостійно визначено суму орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2014 рік у розмірі 1 112 319,01 грн.( помісячно в сумі 92693,25 грн.) (а.с. 17-18).

16 лютого 2015 року подана податкова декларація № НОМЕР_2 якою Товариством самостійно визначено суму орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2015 рік у розмірі 1 389 279,09 грн.( помісячно в сумі 115773,26грн.) (а.с. 19-20).

09 грудня 2014 року Жовтневою обєднаною державною податковою інспекцією м. Маріуполя проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з питання дотримання вимог податкового законодавства по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 30 серпня 2014 року по 08 грудня 2014 року, якою встановлено порушення Товариством граничного терміну сплати узгоджених податкових зобовязань по орендній платі за землю (п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України), про що складено акт № 203/2601/05-81-15-04-11-1/02969490 від 09 грудня 2014 року (а.с. 28-29).

За результатами проведеної перевірки та на підставі вищевказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення рішення форми Ш № НОМЕР_3 від 10 грудня 2014 року, яким застосовано до Товариства штрафні санкції у розмірі 3 984,71 грн. (а.с. 26) та податкове повідомлення рішення форми Ш № НОМЕР_4 від 10 грудня 2014 року, яким застосовано до Товариства штрафні санкції у розмірі 20 876,20 грн. (а.с. 27).

Цього ж, 09 грудня 2014 року Жовтневою обєднаною державною податковою інспекцією м. Маріуполя проведено камеральну перевірку податкової декларації по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності товариства за період з 20 лютого 2014 року по 03 березня 2014 року щодо неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності, якою встановлено порушення товариством терміну подання податкової звітності по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності (пп.49.18.3. пп. 49.18. ст. 49, пп. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України), про що складено акт № 202/2602/05-81-15-04-11-1/02969490 від 09 грудня 2014 року (а.с. 25).

За результатами проведеної перевірки та на підставі вищевказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення рішення форми Р № НОМЕР_5 від 10 грудня 2014 року, щодо застосування штрафної санкції в розмірі 170 грн. (а.с. 24).

15 січня 2015 року контролюючим органом прийнято податкову вимогу форми «Ю» щодо загальної суми податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобовязаннями станом на 14 січня 2015 року у розмірі 238 383,52 грн. (а.с. 34).

24 березня 2015 року Жовтневою обєднаною державною податковою інспекцією м. Маріуполя проведено документальну невиїзну перевірку товариства з питання дотримання вимог податкового законодавства по орендній платі за земельні ділянки за період з 30 жовтня 2014 року по 20 лютого 2015 року, якою встановлено порушення граничного терміну сплати узгоджених податкових зобовязань по орендній платі за землю (п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України), про що складено акт № 441/49/05-81-15-04-11-1/02969490 від 24 березня 2015 року , в якому зазначено про часткове погашення недоїмки(а.с. 32-33).

За результатами проведеної перевірки та на підставі вищевказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення рішення форми Ш № НОМЕР_6 від 24 березня 2015 року, яким застосовано до Товариства штрафні санкції у розмірі 9 980,00 грн. (а.с. 31).

Жовтневою обєднаною державною податковою інспекцією м. Маріуполя 10 вересня 2015 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з питань дотримання вимога податкового законодавства по орендній платі за земельні ділянки за період з 30 жовтня 2014 року по 28 серпня 2015 року, якою встановлено порушення граничного терміну сплати узгоджених податкових зобовязань по орендній платі за землю (п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України), про що складено акт № 280/264/05-81-15-04-11-1/02969490 від 10 вересня 2015 року (а.с. 22-23).

За результатами проведеної перевірки та на підставі вищевказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення рішення форми Ш № НОМЕР_7 від 14 вересня 2015 року, яким на Товариство накладено штраф за порушення граничного строку сплати суми грошового зобовязання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 36 544,45 грн. (а.с. 21).

В матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень або вимоги.

Станом на момент подання адміністративного позову до суду за Товариством обліковується податковий борг у розмірі 1 575 609,84 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки та не спростовується відповідачем(а.с. 13-16).

Спірним питанням у справі, є правомірність вимог позивача щодо стягнення з розрахункових рахунків у банках товариства орендної плати за землю у розмірі 1 575 609,84 грн.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність у населеному пункті, на території яких здійснювалась та здійснюється антитерористична операція, період проведення якої триває, пільги, встановлені ст. 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», поширюються на відповідача як платника орендної плати за землю, при цьому ст. 6, 7 вказаного закону мають пряму дію, у відповідності до чого не вимагають додаткового отримання сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин, відтак, відповідач є звільненим на період проведення антитерористичної операції від сплати орендної плати за користування земельною ділянкою державної та комунальної власності.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (далі -ПК України), Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі Закон № 1669) та іншими нормативно-правовими актами стосовно спірних правовідносин.

Відповідно до п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов'язком визначається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Згідно пп. 16.1.4. п. 16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкова декларація, розрахунок, в силу вимог п. 46.1 ст. ПК України, це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пп. 14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно вимог пп. 14.1.175 цієї статті податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи 15 січня 2015 року контролюючим органом прийнято податкову вимогу форми «Ю» щодо загальної суми податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобовязаннями станом на 14 січня 2015 року у розмірі 238 383,52 грн ., яка отримана ним 15.01.2015 року ( а.с.34).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що несплачена відповідачем сума, визначеного контролюючим органом грошового зобов'язання у розмірі 1 575 609,84 грн., набула статусу податкового боргу.

Отже, з урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання набула статусу податкового боргу та не погашена відповідачем до наступного часу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність законних підстав для стягнення з відповідача заборгованості із орендній платі з юридичних осіб у розмірі 1 575 609,84 грн.

У справах про стягнення боргу предметом доказування мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо. Відтак, якщо рішення, за яким такий борг стягується не було скасовано, а отже є чинним, борг не сплачено самостійно, то він підлягає стягненню у судовому порядку.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені позовних вимог виходив із положень Закону № 1669, як на підставу звільнення Товариства на період проведення антитерористичної операції від сплати орендної плати за користування земельною ділянкою державної та комунальної власності, з чим суд апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України № 1669 « Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», прийнятий Верховною Радою України 02.09.2014 року,набравши чинності 15.10.2014 року,- територія проведення антитерористичної операції це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого належить і м. Маріуполь.

Відповідно до ст. 6 Закону № 1669 під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Разом з тим, ст. 10 вказаного закону закріплено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Згідно з п. 6.2 розділу 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 року № 44(5) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Пункт 6.5 зазначеного Регламенту, встановлює, що тягар доказування настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) покладений на заявника.

Отже, платники земельного податку, які перебувають на обліку у фіскальних органах та знаходяться на територіях, визначених переліком населених пунктів, де проводиться антитерористична операція або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на цей період звільняються від своїх обов'язків, зокрема, щодо сплати орендної плати виключно на підставі сертифікату Торгово-промислової палати України. В свою чергу, для отримання якого, зобов'язані надати докази настання вказаних форс-мажорних обставин та документи, що це підтверджують.

Проте, в матеріалах справи відсутній вказаний сертифікат та будь-які докази звернення скаржника до Торгово-промислової палати України або регіональної торгово-промислової палати з цього приводу.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при вирішенні даного спору, до Товариства не може бути застосована процедура звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, яка встановлена Законом № 1669, оскільки протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Виходячи з аналізу вищевказаних норм права, звертаючи увагу на те, що за Товариством обліковується податковий борг, який відповідачем не спростовано та не оскаржено, та у звязку з відсутністю у Товариства сертифіката Торгово-промислової палати України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення з розрахункових рахунків у банках податкового боргу товариства з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 1 575 609,84 грн.

Відповідно до приписів ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про наявність підстав для скасування постанови суду першої інстанції згідно ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року у справі № 805/2435/16-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Октябрь» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках в розмірі 1 575 609,84 грн. задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Октябрь» (код ЄДРПОУ 02969490) податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 1 575 609 (один мільйон пятсот сімдесят пять тисяч шістсот девять) гривень 84 копійок.

Вступну та резолютивну частини постанови прийнято в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 16 листопада 2016 року.

Повний текст постанови виготовлено 17 листопада 2016 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Судді Т.Г.Арабей

ОСОБА_2

ОСОБА_3