Ухвала суду № 62757444, 15.11.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у розстроченні виконання постанови суду

15 листопада 2016 року Справа № 805/3021/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Волгіної Н.П.,

при секретарі судового засідання – Маковецькій О.О.,

за участю: прокурора – Буяновського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду заяву Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська” про розстрочення виконання постанови суду від 27 вересня 2016 року у справі № 805/3021/16-а

за позовом Красноармійської місцевої прокуратури

в інтересах держави в особі Красноармійського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області

до Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська”

про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

Красноармійська місцева прокуратура звернулася до суду із позовом в інтересах держави в особі Красноармійського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить суд стягнути з Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська” заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період вересень-грудень 2010 року в сумі 365 129,38 грн.

Постановою суду від 27 вересня 2016 року позовну заяву задоволено. Крім цього, у вказаній постанові судом відмовлено у задоволенні заяви Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська” про встановлення способу і порядку виконання судового рішення шляхом розстрочення.

7 листопада 2016 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська” про розстрочення виконання постанови суду від 27 вересня 2016 року у справі № 805/3021/16-а в порядку ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом розстрочення сплати терміном на 12 місяців з моменту винисення рішення суду по даній справі з щомісячним платежем у сумі 30 427,44 грн (а.с. 148-150).

Зазначена заява вмотивована відсутністю у відповідача грошей на сплату боргу. Крім цього у заяві зазначено, що у випадку примусового виконання даного судового рішення можливим є накладення арешту на майно та кошти відповідача, що унеможливить сплату останнім заборгованості взагалі, оскільки фактично зупинить діяльність підприємства, у тому числі і за основним напрямком діяльності відповідача – з видобування вугілля. При цьому у наступні п’ять років на підприємстві передбачається збільшення обсягів видобутку та реалізації вугілля, плануються роботи з реконструкції збагачувальної фабрики підприємства задля збільшення випуску продуктів збагачення, у зв’язку із чим заявник наполягав на задоволенні судом заяви про розстрочення виконання постанови.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення заяви підприємства заперечував з підстав необґрунтованості заяви. Зазначив, що спірна заборгованість у березні 2011 року вже розстрочувалась, втім, підприємство і досі не виконало умови наданої розстрочення та не сплатило суми боргу в повному обсязі.

Представник Управління Пенсійного фонду до суду не з’явився, 10 листопада 2016 року судом отримано його клопотання про розгляд заяви підприємства за його відсутності, проти задоволення заяви заперечував, обґрунтовуючи тим, що до заяви відповідачем не додано доказів на підтвердження неможливості виконання судового рішення. Також представник управління зауважив, що несплата підприємством належних Пенсійному фонду сум ускладнює реалізацію функцій останнього. До цього ж, бюджет Пенсійного фонду України дотується з Державного бюджету України, який, у свою чергу, є дефіцитним. Поряд з усім іншим позивач по справі також наголошує на тому, що спірна заборгованість у березні 2011 року вже розстрочувалась, втім, підприємство і досі не виконало умови наданої розстрочення тоді та не сплатило суми боргу в повному обсязі.

Представник заявника до суду не з’явився, 15 листопада 2016 року судом отримано клопотання про розгляд заяви без його участі.

Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали справи суд зазначає наступне.

Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАС України) передбачено дві стадії, на яких суд може вирішувати питання про розстрочку виконання рішення, а саме: при прийнятті рішення по суті справи (ст.ст. 160, 162-163, ч. 1 ст. 257), що відображається в мотивувальній та резолютивній частинах цього рішення (постанови) та виконавчому листі адміністративного суду; та під час виконання рішення суду (виконавчого провадження) шляхом винесення окремого процесуального документа (ухвали) про розстрочку виконання рішення (ст. 263).

Враховуючи, що у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення під час прийняття постанови суду від 27 вересня 2016 року відмовлено, питання щодо розстрочення виконання цього рішення можливе під час виконавчого провадження.

Частинами 1, 2 ст. 263 КАС України передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, iз поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - iз заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу i порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, змiну чи встановлення способу i порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Суд розглядає питання про вiдстрочення або розстрочення виконання, змiну чи встановлення способу i порядку виконання судового рiшення в десятиденний строк у судовому засiданнi з повiдомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися iз поданням (заявою), та осiб, якi беруть участь у справi, та у виняткових випадках може вiдстрочити або розстрочити виконання, змiнити чи встановити спосiб i порядок виконання рішення.

Таким чином, для вирішення питання про відстрочення (або розстрочення виконання судового рішення) порядку, передбаченому ст. 263 КАС України необхідна наявність відкритого виконавчого провадження.

З відомостей програмного забезпечення «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що виконавчий лист у даній справі не видавався.

Заявником не надано суду доказів на підтвердження відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови суду у даній справі.

Крім цього, із змісту ст. 263 КАС України вбачається, що розстрочення виконання рішення суду можливо лише у виняткових випадках.

Відповідачем на підтвердження неможливості станом на теперішній час виконувати постанову суду про стягнення заборгованості в сумі 365 129,38 грн додано до заяви довідку про кредиторську заборгованість відповідача станом на 1 жовтня 2016 року у умі 1 708 649 тис. грн (а.с. 155), довідку про економічні наслідки у формі збитків в сумі 186192,3 тис. грн. від аварії на ГП “УК “Краснолиманська” 26 жовтня 2015 року (а.с. 156), відомості про залишки на рахунках в установах комерційних банків і органів Держказначейства по ДП “Вугільна компанія Краснолиманська” станом на 24 жовтня 2016 року у сумі 210 100,03 грн (а.с. 157), та план перспектив роботи ГП “УК “Краснолиманська” на 2015-2021 року (а.с. 158).

Оцінюючи додані до заяви докази на підтвердження наявності підстав для розстрочення виконання постанови суду у даній справі суд зазначає, що довідка про залишки на рахунках в установах комерційних банків і органів Держказначейства по ДП “Вугільна компанія Краснолиманська” видана безпосередньо заявником та підписана головним бухгалтером підприємства, тобто, видана зацікавленою особою; будь-яких доказів про фінансову неспроможність підприємства, виданих банківськими та іншими фінансовими установами, що обслуговують відповідача, - суду не надано.

Крім цього, суд зазначає, що відсутність на рахунках заявника грошових коштів станом на 24 жовтня 2016 року для сплати в повному обсязі суми, що визначено до стягнення у поставі суду, підтверджує відсутність коштів на певну дату, але не підтверджує скрутне фінансове становище підприємства протягом певного періоду часу.

Заявником не надано суду також і документів, які б відображали фінансові результати здійснення підприємством господарської діяльності (отримання прибутку чи збиток), що позбавляє суд можливості проаналізувати та зробити об’єктивний висновок про загальний фінансовий стан відповідача; не надано доказів, які б підтверджували неможливість погашення заборгованості за рахунок майна підприємства тощо, а також доказів про існування інших обставин, які можуть ускладнити виконання судового рішення в цій справі.

Лише посилання заявника на існування кредиторської заборгованості не може бути беззаперечним доказом перебування підприємства у скрутному фінансовому становищі.

Крім цього, заявником не надано суду достатніх доказів на підтвердження того, що саме зазначений в заяві спосіб виконання судового рішення (розстрочення на рік з дати прийняття постанови) забезпечить можливість виконання цього рішення.

Так, з плану перспектив роботи вбачається, що у 2017 році основні показники роботи, зокрема, з видобутку, не матимуть значного позитивного збільшення у порівнянні з 2016 роком, та, навіть будуть нижчі за 2015 рік: 2015 рік – шахта: 2 398,3 тис. тон, ГП – 643,4 тис. тон; 2016 рік – 2 040 тис. тон; 2017 рік – 2 150 тис. тон.

До цього ж, спірна заборгованість мала місце ще у 2010 році, втім, станом на 27 вересня 2016 року вона не погашена, що встановлено у постанові суду у цій справі від 27 вересня 2016 року, яка набрала законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд зазначає також, що ненадходження коштів до Пенсійного фонду України суттєво ускладнює реалізацію завдань і функцій цього органу.

Беручи до уваги викладене, а також виходячи з обставин справи, які полягають у встановлених судом порушень заявником пенсійного законодавства, враховуючи необхідність недопущення знецінення внаслідок інфляційних процесів грошових коштів, які мають бути сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви підприємства.

Керуючись ст.ст. 9, 186, 159-160, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська” про розстрочення виконання рішення суду у справі № 805/3021/16-а в порядку ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України - відмовити.

Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні в присутності прокурора.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст ухвали складений та підписаний 17 листопада 2016 року.

Суддя Волгіна Н.П.