Постанова № 62757424, 16.11.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2016 р. Справа № 805/2826/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кірієнко В.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу з рахунків у банку в розмірі 107714 грн. 33 коп.

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області заявлено позов до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості перед бюджетом по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 107714 грн. 33 коп.

Позивач в обґрунтування адміністративного позову посилається на те, що станом на теперішній час у добровільному порядку суму податкового боргу у розмірі 107714 грн. 33 коп. відповідач не сплатив, тобто не виконує свої зобов'язання перед бюджетом, чим завдає істотної шкоди інтересам держави. Представником позивача до суду надавалось клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання 16 листопада 2016 року не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, жодних заяв, клопотань, заперечень до суду не надав. Суд зазначає, що кореспонденція, яка була надіслана відповідачу на адресу, вказану у позовній заяві, повернулась до суду з відміткою поштового відділення з відміткою «за закінченням строку зберігання». Крім того, відповідно відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України в Донецькій області від 10 жовтня 2016 року, відповідач зареєстрованим/знятим з реєстрації не значиться. З цього приводу суд зазначає, що в цьому випадку відповідач є належним чином повідомлений, відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Згідно пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Суд встановив, 20 грудня 2012 року між Краматорською міською радою як орендодавцем та відповідачем як орендарем був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець, на підставі рішення Краматорської міської ради від 20 грудня 2012 року надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення. Відповідно до договору, на момент обстеження, на земельній ділянці розташована будівля авто мийки та майстерні з ремонту легкових автомобілів, яка знаходиться у власності відповідача на підставі договору дарування від 10 грудня 2011 року.

Судом встановлено, що 29 листопада 2013 року, відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 286.5, 286.6 статті 286 Податкового кодексу України позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 11007/10/05-15-15-03-13, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за 2013 рік за платежем орендна плата за землю з фізичних осіб у сумі 23211 грн. 06 коп. Дане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу 27 березня 2014 року, про що свідчить копія конверту та рекомендоване повідомлення, але було повернуто на адресу позивача з відміткою поштового відділення «за закінченням строку зберігання». З цього приводу суд зазначає, що у даному випадку відповідач був повідомлений про наявність податкового боргу. Дане рішення у судовому чи адміністративному порядку не оскаржувалось.

Судом також встановлено, що 23 червня 2014 року відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 286.5, 286.6 статті 286 Податкового кодексу України позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 12974/20/05-15-15-3, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за 2014 рік за платежем орендна плата за землю з фізичних осіб у сумі 41572 грн. 04 коп. Дане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу 27 червня 2014 року, про що свідчить копія конверту та рекомендоване повідомлення, але було повернуто на адресу позивача з відміткою поштового відділення «за закінченням строку зберігання». З цього приводу суд зазначає, що у даному випадку відповідач був повідомлений про наявність податкового боргу. Дане рішення у судовому чи адміністративному порядку не оскаржувалось.

29 травня 2015 року відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 286.5, 286.6 статті 286 Податкового кодексу України позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 6481-15, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за 2015 рік за платежем орендна плата за землю з фізичних осіб у сумі 51923 грн. 60 коп. Дане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу 30 червня 2015 року, про що свідчить копія конверту та рекомендоване повідомлення, але було повернуто на адресу позивача з відміткою поштового відділення «за закінченням строку зберігання». З цього приводу суд також зазначає, що у даному випадку відповідач був повідомлений про наявність податкового боргу відповідно до норм чинного законодавства України. Дане рішення у судовому чи адміністративному порядку не оскаржувалось.

Суд зазначає, що податковий борг, заявлений позивачем до стягнення виник також на підставі пені у сумі 218 грн. 63 коп. Крім того, як зазначив позивач у позовній заяві, у відповідача рахувалась переплата у сумі 9211 грн., тому сума заборгованості складає 107714 грн. 33 коп.

Судом встановлено, що фізична особа ОСОБА_1 не зареєстрований як фізична особа-підприємець та не перебуває у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому не є суб'єктом господарювання. Доказів того, що надана йому в оренду спірна земельна ділянка використовується для здійснення господарської діяльності, відповідачем не надано. З цього приводу суд зазначає, що до даних правовідносин не застосовуються норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ, оскільки відповідач не є суб'єктом господарювання.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом з метою стягнення до бюджету суми податкового боргу була направлена відповідачу податкова вимога від 19 березня 2015 року № 1734-25 на суму 55790 грн. 73 коп., яка була надіслана відповідачу 15 квітня 2015 року та у судовому чи адміністративному порядку не оскаржувалась.

ідповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Та відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Суд зазначає, що доказів сплати заборгованості у сумі 107714 грн. 33 коп. відповідач не надав суду. Наявність даного податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду розрахунку суми заборгованості, зворотного боку облікової карти відповідача та довідкою про наявність податкового боргу. Таким чином, суд дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з рахунків у банку в розмірі 107714 грн. 33 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 84300, АДРЕСА_1) на користь місцевого бюджету заборгованість по орендній платі з фізичних осіб у сумі 107714 (сто сім тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 33 коп. на р/р 33216815700059, банк ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37944338, код платежу 18010900.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 16 листопада 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кірієнко В.О.