Ухвала суду № 62757021, 03.11.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №11-кп/790/2113/16 Головуючий 1-ої інстанції: Євтіфієв В.М.

Справа: № 642/213/15-к

Категорія: ч.2 ст.186 КК України

У Х В А Л А

Іменем України

03 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Каплієнка І.І.,

суддів - Люшні А.І., Мозгового О.Д.,

секретаря - Вакули Н.С.,

за участю прокурора - Криворучко І.І.,

захисника - Бондаренко Н.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові апеляційні скарги обвинуваченого та захисника на вирок Ленінського районного суду м.Харкова від 03 червня 2016 року, відповідно до якого

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Березівське, Попаснянського району Луганської області, громадянин України, тимчасово не працюючий, раніше не судимий,

засуджений за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі вимог ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_2 зараховано в строк покарання, строк його попереднього ув'язнення з часу затримання, тобто з 02 січня 2016 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

В задоволені позову потерпілого ОСОБА_4 відмовлено.

ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 22 квітня 2015 року приблизно о 21:00 год., маючи умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись біля кафе «У Галини», що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 60, підійшов ззаду до раніше незнайомого ОСОБА_4, схопив його двома руками за плечі та штовхнув на землю, від чого потерпілий впав на спину, при цьому свідомість не втрачав.

Після цього ОСОБА_2 притиснув своїми руками потерпілого ОСОБА_4 до землі та наказав йому не чинити опір і в цей час відкрито заволодів майном потерпілого ОСОБА_4, витягнувши своєю рукою з карманів штанів останнього мобільний телефон «FLY IQ 4416» вартістю - 990,00 грн., та грошові кошти у сумі 270 грн. та з місця скоєння вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном втік, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1260,00 грн.

В апеляційній скарзі захисник просить оскаржуваний вирок змінити та призначити ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст.ст.69, 75 КК України. При цьому посилається на те, що судом першої інстанції при призначенні покарання не в повній мірі враховані дані про особу обвинуваченого, а саме: те, що він має місце проживання у Харківській області, раніше не судимий, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв у розслідуванні злочину, давав правдиві показання, вибачився перед потерпілим і добровільно у повному обсязі відшкодував потерпілому як матеріальні, так і моральні збитки.

Обвинувачений в своїй апеляційній скарзі також просить оскаржуваний вирок змінити та призначити йому покарання із застосуванням ст.ст.69, 75 КК України. В обґрунтування доводів посилається на те, що він раніше не судимий, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв у розслідуванні злочину, давав правдиві показання.

Прокурор свою апеляційну скаргу відкликав.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника, на підтримку апеляційних скарг, думку прокурора, який заперечував проти їх задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного.

Згідно з положеннями ст.65 КК України, суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи його ступінь тяжкості, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_2 суд врахував ступень тяжкості вчиненого злочину, який, відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного - раніше не судимий, не працює.

До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 суд відніс - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відшкодування заподіяної шкоди, а обставини, що обтяжують йому покарання, відсутні.

Тобто, суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_2 врахував всі обставини, на які обвинувачений та його захисник посилаються в своїх апеляційних скаргах як на такі, що пом'якшують покарання і призначив його у мінімальному розмірі санкції ч. 2 ст. 186 КК України.

Положення ст. 69 КК України передбачають, що за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційні злочини, призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Наведені вище обставини - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відшкодування заподіяної шкоди правильно віднесені судом до таких, що пом'якшують покарання. Однак, вони є і такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, чого суд, призначаючи покарання ОСОБА_2, не врахував.

Тому, з урахуванням викладеного та особи обвинуваченого, колегія суддів вважає за можливе пом'якшити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України, задовольнивши в цій частині апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника.

Разом з тим, перевіряючи доводи апеляційних скарг про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, колегія суддів, враховуючи тяжкість злочину, особу винного, враховує, що обвинувачений вчинив злочин із застосуванням насильства, переховувався від органу досудового слідства, у зв'язки з чим був оголошений у розшук і після затримання відносно нього обрано запобіжний захід тримання під вартою, дійшла висновку про неможливість виправлення засудженого без відбування покарання, про що просять апелянти в своїх апеляційних скаргах, оскільки підстави для звільнення обвинуваченого від відбування покарання в порядку ст. 75 КК України відсутні.

Тому апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника в цій частині задоволені бути не можуть.

За таких обставин апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника адвоката Бондаренко Н.В. задовольнити частково,

Вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 03 червня 2016 року відносно ОСОБА_2 змінити.

Пом'якшити покарання, призначене ОСОБА_2 вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 03 червня 2016 року із застосуванням ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі.

В решті вирок залишити без змін.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 строк його попереднього ув'язнення з 02 січня по 03 листопада 2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим - в той самий строк з дня вручення йому копії цієї ухвали.

Головуючий -

Судді: