Ухвала суду № 62755588, 16.11.2016, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 175/2889/14-ц

У Х В А Л А

16 листопада 2016 року Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Герасименка В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, в якому, уточнивши свої позовні вимоги, просить стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № DNL0GK00006089 від 19.09.2006 року, що був укладений між банком та їх спадкодавцем ОСОБА_4, який помер 1 жовтня 2014 року, в розмірі 350939,18 грн.

Позивачем подана заява про забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить відповідачам на праві власності шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його перереєстрацію, здійснювати його відчуження, в межах суми стягнення - 350939,18 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що дана заява задоволенню не підлягає за наступних підстав:

Відповідно до частини 1, 3 статті 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з частиною 1 статті 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Разом із тим, позивач у своїй заяві не навів жодних даних та доказів, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі задоволення позову, як і не зазначив конкретного майна, яке належить відповідачам та на яке він просить накласти арешт у забезпечення позову.

Крім того, суд враховує, що у забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_5 між ним і ПАТ КБ ПриватБанк був укладений договір іпотеки від 19.09.2006 року, відповідно до якого передано в іпотеку банку нерухоме майно за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Перемога, вул. Гоголя 38. Дана іпотека є дійсною для сторін. Отже, в разі задоволення позову ПАТ КБ ПриватБанк має можливість отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Виходячи з наведеного, підстави для забезпечення позову відсутні та в задоволенні заяви ПАТ КБ ПриватБанк необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 151-153, 209-210 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк про забезпечення його позову до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованість за кредитним договором відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська протягом п'яти днів з дня її оголошення. Особи, які брали участь у справі і не були присутні під час оголошення ухвали, мають право подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

СуддяН.Ю.Марченко