Ухвала суду № 62753382, 13.10.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/23472/16-ц

Провадження № 2-з/761/464/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову в задовленні заяви про забезпечення позову

13 жовтня 2016 року м. Києва

Суддя Шевченківського районного суду м.Києва Осаулов А.А., розглянувши в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву представника в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕККО» про стягнення суми боргу, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказаний позов.

Ухвалою від 05.07.2016 року у вказаній цивільній справі відкрито провадження та призначено до розгляду по суті.

13.10.2016 року до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову у цій справі шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках відповідача ПАТ «Страхова компанія «ЕККО» у різних банках з метою забезпечення вказаних виплат у подальшому відповідачем у разі забезпечення позову.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності з ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

У відповідності з ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно із ч. 3 цієї статті забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається із матеріалів заяви позивач просить шляхом забезпечення цивільного позову накласти арешт на усі наявні грошові кошти на рахунках відповідача в банках, що не можливо вважати як таке, що співмірним із розміром тих коштів, які у позові просить стягнути на свою користь позивач.

Вказана заява є нічим іншим як ухваленням рішення щодо заявлених позовних вимог без розгляду справи по суті, що процесуально є не допустимим, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вищезазначеної заяви про вжиття заходів забезпечення поданого цивільного позову.

Враховуючи, що станом на даний час ніяких доказів тому, що відповідач не спроможний виконати рішення суду в разі задоволення позовних вимог, позивачем в судовому засіданні не наведено, а також не доведено, що невжиття зазначених ним заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду за наслідками розгляду вказаної цивільної справи, тому суд не знаходить підстав для задоволення вказаної заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 151 - 153, 209, 210, 293, 294 ЦПК України, , суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №761/23472/16ц за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕККО» про стягнення суми боргу, - відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: