Ухвала суду № 62753134, 16.11.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/55832/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» до прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_1, прокуратури Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_2, начальника Слідчого управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві ОСОБА_3, слідчого Слідчого управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві ОСОБА_4 про солідарне стягнення відшкодування шкоди, завданої діловій репутації,-

В С Т А Н О В И В:

14.11.2016 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява з вимогами про стягнення солідарно з відповідачів відшкодування шкоди, завданої діловій репутації позивача у розмірі 200000 грн.

Згідно з частиною 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За правилами ЦПК України, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. ст. 119, 120 цього Кодексу.

Як вказано у п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судам слід звертати увагу на відповідність позовної заяви (заяви) вимогам статті 119 ЦПК. Така заява має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.

Зокрема, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити: ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.

Відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

У позовній заяві в якості відповідачів зазначено фізичних осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, але не вказано зареєстроване у встановленому законом порядку їхнє місце проживання або перебування, поштовий індекс, номери засобів зв'язку відповідача, як передбачено п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України.

Вказану вимогу до оформлення позову позивачем не виконано, обмежившись зазначенням місця роботи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - Київська місцева прокуратура № 6 - та ОСОБА_5 та ОСОБА_4 - СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС в м. Києві.

З огляду на роз'яснення Верховного суду України, зазначеним у п. 11 Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», важливою обставиною, яка потребує уточнення збоку позивача є те, що у разі поширення недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, посадовою чи службовою особою, яка виступає від імені юридичної особи і при виконанні посадових (службових) обов'язків, то належним відповідачем є той орган, службовцем якої вона є.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи, тому вимога про відшкодування моральної шкоди може бути заявлена самостійно, у разі добровільного спростування відповідачем поширеної інформації, яке задовольняє позивача, оскільки самостійно заявлена вимога про відшкодування шкоди у грошовому вираженні є наслідком вже визнаного факту відповідачем поширення недостовірної інформації, що порушує немайнові права позивача, і питання встановлення таких обставини не ставиться перед судом. Така позиція узгоджується з роз'ясненнями у п. 27 Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи».

Разом з тим, заявником заявлено самостійно вимогу про відшкодування моральної шкоди у розмір 200000,00 грн., без вимог визнати інформацію недостовірною та її спростування, при цьому, як вбачається із змісту позовної заяви, відповідачами це не було добровільно здійснено.

Також у роз'ясненнях, наданих Постановою Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995, вказано, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, окрім вказівки на те, у чому полягає ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві (п. 4).

Відтак, у позовній заяві мають міститися детальні відомості, а не загальні твердження, про те, коли та у який спосіб була поширена інформація відповідачами, з посиланням на належні та допустимі докази, позовна заява має містити відомості про розмір суми, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням, а також докази, що підтверджують нанесену шкоду діловій репутації, що є підставою для звернення до суду, отже до заяви повинні бути додані необхідні документи, зокрема докази причино-наслідкового зв'язку з діями, бездіяльністю або рішеннями відповідачів; заявникові слід уточнити коло осіб відповідачів, виконавши вимоги п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, та уточнити позовні вимоги, враховуючи роз'яснення у п. 27 Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 № 1.

Також нагадується заявникові, що судовий збір за подання до суду позовної заяви сплачується, виходячи з кількості й характеру позовних вимог та розміру мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01.01.2016, що необхідно мати на увазі, у разі зміни прохальної частини позову.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» до прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_1, прокуратури Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_2, начальника Слідчого управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві ОСОБА_3, слідчого Слідчого управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві ОСОБА_4 про солідарне стягнення відшкодування шкоди, завданої діловій репутації - залишити без руху, надавши позивачу термін для усунення зазначених недоліків, що не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Литвинова