Вирок № 62752847, 15.11.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

№755/13540/16-к

1-кп/755/913/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2016 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Федюка О.О., при секретарі Ліщук А.О., з участю прокурора Колесника О.О., захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт за №12016100040010622 від 27 липня 2016 року щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Старокостянтинів, Хмельницької обл., українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст.186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 26 липня 2016 року близько 18 години 20 хвилин, знаходячись біля станції метро «Лівобережна», в м. Києві, побачив раніше незнайому ОСОБА_3, у якої в руках знаходився гаманець з грошовими коштами. В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 почав переслідувати ОСОБА_3 та побачив, як остання зайшла до готелю «Турист», розташованого по вул. Раїси Окіпної, 2 в м. Києві, піднялась на 13 поверх до свого номеру 1320.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2 в цей же день, тобто 26 липня 2016 року близько 18 години 40 хвилин, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає проник до вищевказаного номеру, зачинив за собою двері та став навпроти потерпілої ОСОБА_4, яка побачивши ОСОБА_2 почала кликати про допомогу. Після цього ОСОБА_2 почав наносити ОСОБА_3 удари рукою по голові, шиї та животу, від яких остання втратила рівновагу та впала на підлогу, після чого відкрито викрав - вирвав з рук останньої сумочку, з якої дістав грошові кошти сумі 2930 грн.

Заволодівши чужим майном, ОСОБА_2 з місця вчинення злочину намагався зникнути, однак довести свої злочинні дії до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий співробітником служби безпеки готелю.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав повністю, дав суду показання, які відповідають інкримінованим йому фактичним обставинам кримінального правопорушення, щиро розкаявся у вчиненому і просив суворо його не карати.

Показання ОСОБА_2 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Інші докази у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2, за згодою учасників судового провадження не досліджувались, в порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, наслідки якого учасникам судового провадження були роз'яснені.

Суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у незакінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаному з проникненням до житла, однак не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від його волі, і тому знаходить правильною кваліфікацією його дій за ч.3 ст.15, ч. 3 ст.186 КК України.

Відповідно до ст.65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 виду та міри покарання, суд приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, конкретні обставини справи, дані про його особу, а саме: під наглядом у лікаря-психіатра і лікаря-нарколога не перебуває, характеризуються посередньо, раніше скоював злочини судимість за які погашена.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_2, є щире каяття у вчиненні злочину.

Обставин, які обтяжують його покарання, суд не вбачає.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, у мінімальному розмірі передбаченому санкцією ч.3 ст.186 КК України для зазначеного виду покарань.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлений.

Речові докази у кримінальному проваджені, суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, ч.3 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 27 липня 2016 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, ст.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі строк його попереднього ув'язнення у межах даного кримінального провадження (період з 27 липня 2016 року по строк приведення вироку до виконання з розрахунку 1 дню попереднього ув'язнення відповідають два дні позбавлення волі).

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін - у вигляді утримання під вартою.

Речові докази у кримінальному проваджені - грошові кошти у сумі 2930 грн. - залишити у володінні ОСОБА_3.

Речовий доказ у кримінальному проваджені - СD-R диск червоно-сірого кольору фірми «Axent», об'ємом 700 МВ - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а засудженим - у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: