Ухвала суду № 62752801, 10.11.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/11553/13-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2016 р. Колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Дзюба О.А.,

суддів Катющенко В.П., Гаврилова О.В.

при секретарі Коцюрба Л.О.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Пономарьова М.С.,

адвокатів Мельничук А.А., Климчук О.М., Мацула М.Б.

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 4201200000000018, що надійшли до Дніпровського районного суду м. Києва з Генеральної прокуратури України, з обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368, ч.1 ст.366, ч.4 ст.368 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

У провадження Дніпровського районного судум.Києва надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 4201200000000018.

Ухвалою суду від 06.10.2016 року у провадженні було призначено підготовче судове засідання на розгляд у якому винесено питання регламентовані ст.ст. 314-316 КПК України.

Прокурор вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження, внесення подання про визначення підсудності немає, просить призначити справу до судового розгляду.

Інші учасники судового провадження покладаються на рішення колегії суддів.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, приходить до наступного.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить перелік відомостей, які повинен містити останній та перелік документів, що у обов'язковому порядку повинні бути до нього приєднанні слідчим і прокурором.

Стаття 2 КПК України визначає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При цьому, стаття 62 Конституції України визначає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Разом із тим, з обвинувального акту вбачається, що у ньому вказано конкретні прізвище, ім'я, по-батькові особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, - «ОСОБА_7.», що є грубим порушенням вимог ст. 2 КПК України, ст. 62 Конституції України, оскільки щодо кожного учасника кримінального провадження повинна бути проведена належна правова процедура, що чітко визначена кримінально-правовим законодавством.

Крім того, обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, за якими обвинувальний акт має містити, серед іншого, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та формулювання обвинувачення.

Зібрані матеріали і вказані в обвинувальному акті факти містять суперечності матеріалам, що поступили в розпорядження суду.

Так, в обвинувальному акті вказується конкретна ОСОБА_7., якій інкримінується скоєння ряду злочинів, і відносно якої не здійснено всіх необхідних кримінальних заходів, що є неприпустимим, і може порушувати їх права та принцип презумпції невинуватості.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини особа, яку звинувачують у скоєнні злочину, виходячи із загального принципу, основаного на понятті справедливого судового розгляду, повинна бути присутньою на слуханнях у суді першої інстанції. Зокрема, при розгляді справи «Претто та інші проти Італії» Європейський суд констатував, що «публічний характер судочинства, про який йдеться у пункті 1 статті 6 Конвенції, захищає сторони від таємного здійснення правосуддя поза контролем з боку громадськості; він служить одним зі способів забезпечення довіри до судів. Забезпечуючи прозорість правосуддя, він сприяє досягненню цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, а саме - справедливості досудового розгляду, гарантія якого є одним з основних принципів усякого демократичного суспільства в розумінні Конвенції».

Згідно зі ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

В статті 9 Конституції України йдеться про те, що міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено норми, за якими практика Суду визнається джерелом права в Україні, а рішення є обов'язковим для виконання Україною.

За таких умов, вищевикладене свідчить про порушення вимог КПК України та безпосередньо статті 291 цього Кодексу, у рамках даного кримінального провадження, а тому з цих підстав обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, підлягають поверненню прокурору, як такі, що не відповідають вимогам закону для виконання вимог закону.

За таких обставин, а також беручи до уваги лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03.10.2012 року № 223-1430/0/4-12 Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду і підлягає поверненню прокурору як таке, що не відповідає вимогам КПК України, для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду.

Керуючись ст.ст. 109, 110, 291, 314, ч. 2 ст. 376, КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування та долученими матеріалами у кримінальному провадженні № 4201200000000018по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368, ч.1 ст.366, ч.4 ст.368 КК України, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України повернути прокурору для усунення недоліків та виконання вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 9:30 год. 15 листопада 2016 року в приміщення Дніпровського районного суду м. Києва, за адресою: м. Київ, вул.Сергієнко, 3.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя:

Суддя:

Суддя: