Постанова № 62752661, 03.10.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

755/9099/16-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Яровенко Н. О.

при секретарях Бабченко Ю. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач в червні 2016 року звернулась до суду з адміністративним позовом до Лівобережного об'єднаного Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії посилаючись на те, що з їй з 12.09.2000 року їй була призначена пенсія за вислугу років, як працівнику освіти. З 09.10.2001 року знову вийшла на роботу у дитячий садок № 655. 01.09.2012 року після досягнення пенсійного віку її було переведено на посаду вихователя дитячого садка № 655. Усно зверталась до Управління Пенсійного фонду із запитанням про можливість переходу з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, що розцінила як перехід на пенсію за віком. 22.01.2016 року отримала листа від відповідача про необхідність дати пояснення щодо виплати пенсії. 29.01.2016 року подала письмову заяву про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. З 29.01.2016 року була переведена на пенсію за віком. З моменту настання пенсійного віку та періоду роботи у дитячому садку з 01.09.2012 по 29.01.2016 рік утворилась переплата в розмірі 42943,23 грн., оскільки її не було переведено з пенсії з вислугу років на пенсію за віком. Вважає, що дії відповідача є незаконними та просить скасувати рішення відповідача про утримання надміру виплачених сум та повернути безпідставно стягнуті кошти на погашення переплати пенсії.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала та просила суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, зокрема зазначила, що дійсно подала письмову заяву про перехід з одного виду пенсії на інший лише в 2016 році, однак в 2012 році повідомляла про це усно.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, оскільки він є необґрунтованим.

Суд, вислухавши пояснення позивача, думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва та отримує пенсію за віком при загальному страховому стажі роботи 43 роки 1 місяць 17 днів з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.1995 року по 31.12.1999 року та даних персоніфікованого обліку з 01.07.2000 року по 28.02.2009 року. Розмір пенсії, станом на 01.02.2016 року, становить 1189,33 грн. (а.с.20).

З 01.09.2000 року позивачу була призначена пенсія за вислугу років.

29.01.2016 року позивач подала заву про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, де вказала, що працює на посаді вихователя з 01.09.2012 року та зазначила, що в усній розмові повідомила про це працівника Управління 01.09.2012 року, який зазначив, що в разі, якщо вона не претендує на підвищену пенсію , то заяву можна не подавати і далі працювати (а.с.18).

Враховуючи зазначені обставини, відповідачем була анульована пенсія позивача за вислугу років з 01.09.2012 року у зв'язку з чим виникла переплата у розмірі 42943 грн. 23 коп. (період з 01.09.2012 року по 29.01.2016 рік).

За змістом статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства, що регулює спірні правовідносини, подібні правовідносини (аналогія закону), або за відсутності такого закону - на підставі конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), принципів верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи (у судовому засіданні, у порядку скороченого чи письмового провадження) з урахуванням вимог статті 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів або обставин, які не підлягають доказуванню, та висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 7 ЗУ №1788-ХІІ передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому, пенсії за вислугу років призначаються виключно при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Відповідно до п. п.2.4, 2.5 постанови Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1) в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі ж зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи. У разі працевлаштування (навчання) особи, якій призначено пенсію, такою особою протягом 10 днів надається органу, що призначає пенсію, довідка про прийняття на роботу (навчання).

Згідно ст. 16 ЗУ №1058-ІV застрахована особа повинна повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.

Статтею 102 ЗУ №1788-ХІІ також передбачено, що пенсіонери зобов'язані повідомляти орган, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Таким чином, позивач зобов'язаний подавати відомості про працевлаштування.

В свою чергу статтею 103 ЗУ №1788-ХІІ встановлено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Відповідно до ст. 50 ЗУ №1058-ІV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій

чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у зв'язку з тим, що позивач не виконав свій обов'язок, передбачений ст. 16 №1058-ІV та не повідомив відповідача про своє працевлаштування, переплата виникла з вини позивача, що в контексті ст.50 ЗУ №1058-ІV є зловживанням з боку пенсіонера.

Частиною 5 ст. 94 КАС України зазначено, що у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 9, 11, 69-71, 86, 94, 158-163, 186 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

В позові ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.

До суду може бути подана апеляційна скарга на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н. О. Яровенко