Постанова № 62752370, 16.11.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/13795/16-к

Провадження №: 1-кп/752/750/16

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

16.11.2016 р. м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді Валігури Д.М.

при секретарі Гуленко В.С.

провівши в приміщенні суду в м. Києві підготовче судове засідання за кримінальним провадженням № 42016110330000052 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. м. Київ, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не одруженого, працюючого на посаді начальника дільниці з благоустрою відділу по роботі з замовниками підприємства «Ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство «Київський крематорій», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого за ч. 3 ст. 368 КК України

за участю:

прокурора Нігруци Р.А.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду м. Києва передано вищевказаний обвинувальний акт

В ході підготовчого судового засідання прокурор зазначив, що на підставі обвинувального акта можливо призначити судовий розгляд, а також заявив клопотання про покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України строком на два місяці.

Захисник заперечила щодо призначення провадження до судового розгляду та покладення на її підзахисного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, просила повернути обвинувальний акт прокурору, а також повернути ОСОБА_1 внесену заставу.

Обвинувачений підтримав думку захисника.

Прокурор з приводу повернення застави заперечив.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт, долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, у відповідності до положень ст.ст. 314- 317 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, приходить до висновку, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 обвинуваченого за ч. 3 ст. 368 КК України, підлягає поверненню прокурору виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України, зі стадії підготовчого судового засідання суд має право повернути обвинувальний акт прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.

Згідно вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити відомості, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, які висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Формулювання обвинувачення в обвинувальному акті має містити посилання на обставини, які у відповідності до положень ст. 91 КПК України входять до предмету доказування, а саме: подія кримінального правопорушення, як то час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року та рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінські проти Австрії», зазначив, що деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 КК України як одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду та в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Так, зі змісту обвинувального акту, а саме: викладу фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення вбачається, що останній містить лише вказівку на те, що ОСОБА_1 висунув працівникам підпорядкованої йому дільниці протиправну вимогу щомісячно передавати особисто йому по 1000 гривень з кожного працівника дільниці за нездійснення ним належного контролю за додержання ними правил внутрішнього трудового розпорядку, однак в чому саме полягало вимагання неправомірної вигоди в даному обвинувальному акті не описано, а також не вказано жодної характерної ознаки саме вимагання, а не висунення вимоги, за якою дії ОСОБА_1 небхідно кваліфікувати як одержання неправомірно вигоди, поєднане з вимаганням такої неправомірної вигоди.

У зв'язку з чим, суд не вдаючись до аналізу доказів по даному кримінальному провадженню, оскільки текст обвинувального акту не містить жодних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що правова кваліфікація вчиненого правопорушення не відповідає відомостям, які прокурор вважає встановленими та формулюванню обвинуваченню.

У зв'язку з чим, суд вважає, що перевірений обвинувальний акт підлягає безумовному поверненню прокурору без обговорення питання про можливе використання прокурором в наступному під час судового розгляду можливостей, які надає прокурору ст. 338 КПК України, оскільки закон дозволяє прокурору змінити обвинувачення в суді не для виправлення описок, граматичних помилок, неузгодженості окремих частин тексту обвинувального акта, а виключно для зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення і тільки за результатами судового розгляду при встановленні нових фактичних обставин кримінального правопорушення.

При цьому, суд при поверненні обвинувального акта прокурору враховує також відсутність правового механізму для примусу прокурора змінити обвинувачення в суді.

З урахуванням наведеного, оскільки даний обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а саме: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 та формулювання обвинувачення не відповідає його правовій кваліфікації, суд приходить до висновку, що вони виключають можливість прийняття матеріалів кримінального провадження до судового розгляду і повинні бути усунуті в порядку, визначеному ст. 314 КПК України.

У зв'язку з чим, обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 обвинуваченого за ч. 3 ст. 368 КК України, необхідно повернути прокурору.

Крім того, оскільки Кримінальним процесуальним кодексом України визначено строк дії тільки таких запобіжних заходів як тримання під вартою на строк до 60 діб, а запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_1 по даному кримінальному провадженню - застава, який діє до його скасування або зміни судом, даний запобіжний захід продовжує свою дію, суд вважає, що у клопотанні захисника про повернення ОСОБА_1 суми внесеної застави необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Оскільки законом на даній стадії судового провадження не передбачено покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України на ОСОБА_1 без одночасного застосування запобіжного заходу, у клопотанні прокурора про покладення на ОСОБА_1 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України строком на два місяці необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 291, 314 -317 КПК України, суд,-

У ХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42016110330000052 відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, повернути прокурору військової прокуратури Центрального регіону України для усунення виявлених недоліків.

У клопотанні прокурора про покладення на ОСОБА_1 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України строком на два місяці - відмовити.

У клопотанні захисника про повернення ОСОБА_1 внесеної застави - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 7 діб з моменту оголошення.

Суддя