Ухвала суду № 62750372, 15.11.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

УХВАЛА

іменем України

"15" листопада 2016 р. Справа № 817/3397/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "25" травня 2016 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дубномолоко" до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дубномолоко" (далі - ПАТ "Дубномолоко") звернулося в суд з позовом до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001542200 від 20.10.2014 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25.05.2016року адміністративний позов ПАТ "Дубномолоко" задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0001542200 від 20.10.2014 в частині визначення податкового зобов'язання на суму 2994386,88 грн. в тому числі за основним платежем - 1996257,92 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 998128,96 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема відповідач вказав, що позивач в охопленому перевіркою здійснював, як оподатковувані, так і неоподатковувані ПДВ операції (операції з векселями), а тому відповідно до вимог ст.199 Податкового кодексу України позивач повинен був здійснити пропорційне віднесення сум податкового кредиту в залежності від частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях. Оскільки, ПАТ "Дубномолоко" такого пропорційного розподілу не здійснив, то податковим органом обґрунтовано було проведено відповідне коригування (зменшення) податкового кредиту позивача на загальну суму 1960549,65 грн. Крім цього, податковою перевіркою було встановлено, що позивачем не проведено коригування суми податкового кредиту у зв'язку з поверненням ТОВ "БІТімекс-Енерджи Груп" попередньої оплати за природній газ на суму - 50000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 833,33 грн., що призвело до завищення податкового кредиту на цю суму за лютий 2013 року. Також, податковим органом зроблено цілком логічні і обґрунтовані висновки про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за господарськими операціями з ТОВ "Кью енд Кью Рісьоч" по отриманню послуг з організації та проведення маркетингового дослідження, оскільки, як до, так і після проведення маркетингових досліджень, реалізація молочної продукція торгової марки "КОМО" проводилась позивачем лише для ТОВ "Українська сирна компанія", тобто економічний результат від такої операції нульовий. Відповідно послуги з отримання позивачем таких маркетингових досліджень безпосередньо не пов'язані з його господарською діяльністю. Що стосується взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_3, то за результатами перевірки цього контрагента податковим органом за його місцезнаходженням констатовано безтоварність операцій з придбання і оскільки вказана особа фактично не придбавала товари, то вона і не могла поставити їх для позивача. А що стосується ПП "Промоушен ЮЕЙ", то податковим органом за місцезнаходженням даного контрагента не підтверджено факт реального здійснення ним в лютому та листопаді 2011 року будь-яких господарських операцій. За сукупністю наведених аргументів, доводив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте у повній відповідності з вимогами чинного законодавства, а тому підстав для його скасування судом першої інстанції не було.

В судове засідання сторони не з'явилися. Про розгляд справи повідомлені належним чином. Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, у відповідності до ст. 197 КАС України.

Розглянувши та обговоривши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що основним видом економічної діяльності позивача є перероблення молока, виробництво масла та сиру. Впродовж 2012-2013 років позивач, як переробне підприємство, відповідно до вимог п.1 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, користувався спеціальним режимом оподаткування ПДВ та звітувався до Дубенської ОДПІ по деклараціям двох видів: спеціальній податковій декларації по ПДВ та загальній податковій декларації.

20 жовтня 2014 року відповідачем на підставі акту перевірки №936/22/05496081 від 16.07.2014 року та рішення про результати розгляду скарги №21/10с/17-00-10-05-105/212-213 від 01.10.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001542200, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 3006886,88 грн., в тому числі 2004591,25 грн. - за основним платежем та 1002295,63 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.31-33 том 1, а.с.170 том 11).

Надаючи правову оцінку обставинам справи та доводам відповідача щодо виявлених в ході перевірки порушень та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення-рішення №0001542200, колегія суддів встановила наступне.

1. Стосовно доводів відповідача щодо порушення позивачем вимог пп.199.1, п.199.2 п199.3, п.199.4, п.199.5 ст.199 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" щодо не проведення позивачем пропорційного віднесення сум податкового кредиту в залежності від частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, то з матеріалів справи вбачається, що за вказане порушення позивачу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням нараховано податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 1960549,65 грн. - основного платежу (468626,55 грн. по загальним деклараціям + 1491923,10 грн. по спеціальним деклараціям) та 980274,83 грн. - штрафної (фінансової) санкції.

Сторонами не заперечуються обставини, що поряд з основним видом діяльності (перероблення молока, виробництво масла та сиру) позивач здійснював в грудні 2012року операції з векселями на суму 27 4805 500грн та отримав дохід від таких операцій з векселями на рівні 442268741 грн.

Згідно положень пп.196.1.1. п.196.1 ст.196 Податкового кодексу України, операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, до яких відносяться і векселі, не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Відповідно п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час, охоплений податковою перевіркою позивача), у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних ПДВ операціях, а частково - ні, до сум ПДВ, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Відповідно до п.199.2., п.199.3 цієї статті, частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року. Платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції. Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до органу державної податкової служби одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції. А за правилами п.199.4. цієї статті, платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку. Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію). За правилами п.199.5 - частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2-199.4 статті 199 цього Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у пункті 199.1 статті 199 цього Кодексу. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року.

З переліку податкових накладних, що приймали участь в період 2012 року у формуванні податкового кредиту (додаток 7 до акту перевірки а.с.104-106 том 1, а.с.181-250 том 1, а.с.1-209 том 2, а.с.228-250 том 3, а.с.1-250 том 4, а.с.1-7 том 5) вбачається, що для позивача поставлялися: ПАТ "Укртелеком" - телекомунікаційні послуги, ПАТ "Київстар" - послуги зв'язку, ТОВ "БІТімпекс-Енерджи Груп" - природний газ, ПАТ "Рівнегаз" - послуги газопостачання, ПАТ АЕС "Рівнеобленерго" - електроенергія, ТОВ "Ястреб" - охоронні послуги, КП "Дубноводоканал - промислове водовідведення, вивезення сміття, ТОВ "Золотий екватор" - паливо-мастильні матеріали.

В ході перевірки не здобуто доказів часткового використання вищеназваних товарів та послуг в межах оподатковуваних операцій з ПДВ, а частково ні. Не встановлено таких обставин і в межах розгляду справи як в суді першої так і апеляційної інстанцій.

Висновком судово-економічної експертизи №375 від 30.12.2015 року (а.с.138-150 том 3), також підтверджено, що судження відповідача про заниження позивачем ПДВ за грудень 2012 року на суму 468626,55 грн. (по загальній декларації) та на суму 1491923,10 грн. (по спеціальній декларації переробного підприємства) документально не підтверджуються.

Відтак, зібраними доказами у справі не підтверджуються обставини щодо використання вищеназваних товарів та послуг (ПДВ за яками приймало участь у формуванні податкового кредиту) в операціях з обігу цінних паперів (векселів) які участі у формуванні податкового кредиту позивача 2012 року, чи будь-якого іншого податкового періоду не приймали.

Водночас, норми податкового законодавства розмежовують поняття "операції, що не є об'єктом оподаткування" та "неоподатковувані операції", і в розумінні ст.199 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час, охоплений податковою перевіркою позивача) неоподатковані операції це - операції, в яких придбаний та/або виготовлений з ПДВ товар/послуга в подальшому не використовується в оподатковуваній ПДВ діяльності такого платника податків.

В силу положень пп.196.1.1. п.196.1 ст.196 Податкового кодексу України, операції з векселями взагалі не є об'єктом оподаткування ПДВ. Платник податків не має права при здійсненні таких операцій формувати податковий кредит з ПДВ, то у нього апріорі не може виникнути і обов'язок щодо пропорційного віднесення сум ПДВ до податкового кредиту і це абсолютно не залежить від подальшого напрямку використання векселів, так як і всі наступні операції з векселями не будуть об'єктом оподаткування ПДВ.

Таким чином, положення ст.199 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час, охоплений податковою перевіркою позивача) на операції з векселями не поширюються.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність здійснення перерахунку, задекларованих позивачем у податкових деклараціях за 2012 рік сум податкового кредиту, про заниження позивачем ПДВ на 1491923,10 грн. у декларації переробного підприємства за грудень 2012 року та на 468626,55 грн. у загальній декларації з ПДВ за грудень 2012 року, а відтак і протиправно визначив позивачу грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1960549,65 грн. та застосував штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 980274,83 грн.

2. Досліджуючи доводи апеляційної скарги щодо порушення позивачем пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України та безпідставного формування позивачем податкового кредиту в розмірі 28100,00 грн. внаслідок віднесення до його складу сум ПДВ від вартості маркетингових послуг, придбаних у ТОВ "Кью енд Кью Рісьоч" в січні, червні та жовтні 2013 року, колегією суддів встановлено, що вказаною операцією оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням визначено грошове зобов'язання у розмірі 28100,00 грн. - основного платежу та 14050,00 грн. - штрафної (фінансової) санкції (а.с.170 том 1).

Підставою для висновків відповідача про безпідставне включення позивачем до складу свого податкового кредиту відповідних податкових періодів сум ПДВ по даною операцією слугувало переконання податкового органу в тому, що такі маркетингові послуги не мають безпосереднього зв'язку з господарською діяльністю позивача, оскільки не принесли йому позитивного господарського результату у вигляді розширення торгівельної мережі збуту готової продукції, так як покупець такої продукції залишився незмінним - ТОВ "Українська сирна компанія", якому реалізовувалась і реалізовується уся вироблена готова продукція (96,4% загального обсягу реалізації).

Відповідно до 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямованій на отримання доходу.

Підпункт 198.3. ст.198 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час, охоплений податковою перевіркою позивача), податковий передбачає, що кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з: придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З наявних у справі доказів вбачається, господарські операції із виконання ТОВ "Кью енд Кью Рісьоч" для ПАТ "Дубномолоко" робіт/послуг по організації та проведенню маркетингових досліджень щодо продукції позивача оформлені належними первинними документам (а.с.232-250 том 2, а.с.1-9 том 3). Жодних зауважень до змісту даних документів у відповідача не виникає, як і жодних сумнівів з приводу реальності здійснення таких операцій.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, а саме копією свідоцтва на знак для товарів і послуг №158099 від 10.07.2012 року, копією виписки з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг №158099 від 25.11.2013 року та копією свідоцтва на знак товарів і послуг №153952 від 10.04.2012 року (а.с.48-55 том 3) підтверджено, що ПАТ "Дубномолоко" є власником знаку для товарів та послуг "КОМО" та "КОМО Справжній сир". Продукція ПАТ "Дубномолоко" виготовлена під даною торговою маркою і була об'єктом маркетингових досліджень, проведених ТОВ "Кью енд Кью Рісьоч". Матеріалами справи (а.с.66-71 том 3) підтверджено, що маркетингові послуги принесли позитивний економічний результат позивачу, з огляду на те, що обсяг фактично реалізованої ПАТ "Дубномолоко" готової продукції відповідної торгівельної марки за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року збільшився майже в чотири рази по відношенню до 2011 року. Також ТОВ "Українська сирна компанія", через яке позивач реалізовує свою готову сирну продукцію в торгівельну мережу підтвердила, що кількість покупців, з якими нею укладені договори купівлі-продажу, поставки, дистрибуції продукції позивача зросла на 248 одиниць.

Водночас, висновок судово-економічної експертизи №375 від 30.12.2015року (а.с.138-150 том 3) також спростовує доводи відповідача про заниження позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 28100,00 грн., сплаченого у складі вартості маркетингових послуг, придбаних у ТОВ "Кью енд Кью Рісьоч".

З огляду на вказані обставини, колегія суддів приходить до висновку, що операції з придбання маркетингових послуг мають безпосередній зв'язок з господарською діяльністю позивача направленою на отримання прибутку. Внаслідок придбання зазначених маркетингових послуг збільшилися об'єми продажу виробленої продукції.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність вказаного податкового повідомлення-рішення у частині визначеного грошового зобов'язання у розмірі 28100,00 грн. - основного платежу та 14050,00 грн. - штрафної (фінансової) санкції.

3. Щодо доводів апеляційної скарги стосовно порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та протиправного формування податкового кредиту за рахунок сум ПДВ в розмірі 5597,60 грн. від вартості товарів, придбаних у ФОП ОСОБА_3 в період лютий-квітень та серпень 2013 року, то колегією суддів встановлено, що оскаржуваним податковим повідомленням -рішенням позивачу визначено грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 5597,60 грн. основного платежу та 2798,80 грн. штрафної (фінансової) санкції (а.с.170 том 1).

Підставою для висновків відповідача про безпідставне включення позивачем до складу свого податкового кредиту відповідних податкових періодів сум ПДВ по даною операцією слугували висновки відповідача про безтоварність такої операцій.

За правилами п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час, охоплений податковою перевіркою позивача) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач формував спірні податкового кредиту на підставі: накладних (а.с.10-15 том 3), платіжних документів про переказ коштів (а.с.16-23 том 3); податкових накладних (а.с.24-31 том 3); актів здачі-приймання робіт (надання послуг) ТОВ "Нова пошта" №НП/81-000359 від 17.06.2013 року та №НП/81-000576 від 09.09.2013 року (а.с.30-31 том 3).

В підтвердження використання придбаного у ФОП ОСОБА_3 товару в господарській діяльності, а саме шляхом його встановлення як запасних частин на обладнання з виготовлення сирної продукції, позивачем надано накладні на внутрішнє переміщення та акти на списання (а.с.32347 том 3).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт поставки ФОП ОСОБА_3 для ПАТ "Дубномолоко" товарів підтверджується первинними документами встановленої форми, які є допустимими засобами доказування відповідних господарських операцій. Такі документи мають усі необхідні реквізити та відомості, і у повній мірі відображають зміст господарських операцій. Вони містять підписи та інші дані, які дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій.

Разом з тим, жодних доказів, на користь неспроможності ФОП ОСОБА_3 здійснити ті господарські операції, які відображені в обліку позивача, податковим органом в ході податкової перевірки не зібрано. Жодних документальних доказів цьому не було надано і суду.

Висновки відповідача про безтоварність названих ґрунтуються на висновках акту перевірки №400/17/НОМЕР_1 від 30.12.2013 року про безтоварність господарських операцій позивача з ФОП ОСОБА_3 з поставки йому товарів постачальниками - ТОВ "Бріжит", ТОВ "Гонза Лесс" та ТОВ "Реалвін ЛТД" (а.с.75-102 том 3). Вказаний акт перевірки не містить жодних висновків щодо безтоварності операцій позивача та покупців (а зокрема - позивача).

Водночас, зазначений акт підтверджує обставини, що ФОП ОСОБА_3 до 30.09.2013 року був зареєстрованим платником ПДВ, здійснював діяльність посередників у торгівлі промисловим устаткуванням та в охопленому перевіркою періоді декларував, як податкові зобов'язання з ПДВ так і податковий кредит. Висновками вказаного акту не підтверджено обставин щодо завищення сум податкових зобов'язань внаслідок відсторнування з податкового обліку ФОП ОСОБА_3 операцій з реалізації товарів позивачу (як безтоварних операцій).

Таким чином, зазначений акт перевірки не містить відомостей щодо безтоварності операції позивача та ФОП ОСОБА_3

Доводи відповідача щодо не співпадання дати накладних на відпуск продукції та дати зазначеної на товаросупровідних документах, не спростовують обставин щодо фактичного отримання позивачем товарів від ФОП ОСОБА_3, використання в їх в господарській діяльності позивача.

Досліджені первинні документи позивача повністю розкривають зміст відповідних господарських операцій і відповідають їм, а також беззаперечно відображають реальність руху активів та зміну майнового стану позивача та його контрагента, що відбулися внаслідок здійснення таких господарських операцій.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, щодо протиправності винесення оскаржуваного податкового повідомлення -рішення в частині визначеного грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 5597,60 грн. основного платежу та 2798,80 грн. штрафної (фінансової) санкції.

4. Поряд із зазначеними доводами, відповідачем оскаржуються рішення суду першої інстанції в частині що стосується визначеного грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 2010,67 грн. основного платежу та 1005,34 грн. штрафної (фінансової) санкції (а.с.170 том 1).

Підставою для визначення такого зобов'язання є висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог пп. п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок безпідставного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за безтоварною операцією позивача з ПП "Промоушен ЮЕЙ" щодо надання послуг по ціновому моніторингу сирів твердих і плавлених.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач формував спірні податкового кредиту на підставі: договору про надання ПП "Промоушн ЮЕЙ" послуг по моніторингу цін сирів №3-4/01/12 від 30.01.2012 року, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000336 від 26.11.2012 року; податкової накладної №2 від 07.11.2012 року на суму ПДВ 2010,67 грн. (а.с.213-230 том 2).

Обумовлені документи документами мають усі необхідні реквізити та відомості, і у повній мірі відображають зміст господарських операцій. Вони містять підписи та інші дані, які дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій.

При цьому, жодних належних і допустимих доказів на користь того, що ПП "Промоушен ЮЕЙ" неспроможне здійснити ті господарські операції, які відображені в обліку позивача, податковим органом в ході податкової перевірки зібрано не було. Фактично висновки акту перевірки про безтоварність господарських операцій позивача з ПП "Промоушен ЮЕЙ" ґрунтуються лише на одному документі - Акті №46/15-05-22-08-15/36861942 від 29.05.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Промоушн ЮЕЙ" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період лютий 2012 року, листопад 2012 року (а.с.103-115 том 3). Разом з тим, дійсний зміст вказаного акту не свідчить на користь того, що діяльність ПП "Промоушн ЮЕЙ" була фіктивною. Натомість, вказаним актом підтверджено, що ПП "Промоушн ЮЕЙ" було і є зареєстрованим платником ПДВ, здійснювало діяльність рекламного агентства, та в охопленому перевіркою періоді декларувало, як податкові зобов'язання з ПДВ (в тому числі і по такому контрагенту, як ПАТ "Дубномолоко"), так і податковий кредит. За висновками акту ПП "Промоушн ЮЕЙ" завищено податковий кредит і занижено податкові зобов'язання лише з огляду на те, що в ході перевірки не можливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій.

Водночас, висновком судово-економічної експертизи №375 від 30.12.2015 року (а.с.138-150 том 3) за результатами співставленням показників декларування ПАТ "Дубномолоко" податкового кредиту з ПДВ за листопад 2012 року із даними копій Реєстрів отриманих податкових накладних за листопад 2012 року експертом документально встановлено, що ПАТ "Дубномолоко" суми ПДВ від вартості робіт, послуг із моніторингу цін, отриманих від ПП "Промоушн ЮЕЙ" у листопаді 2012 року по податковій накладній №2 від 07.11.2012 року до складу податкового кредиту взагалі не включав.

Відтак, наявними у справі доказами спростовуються обставини щодо протиправного формування позивачем сум податкового кредиту в листопаді 2012 року за операцією позивача та ПП "Промоушн ЮЕЙ", а як наслідок оскаржуване податкове повідомлення рішення є протиправним у частині нарахування позивачу грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 2010,67 грн. основного платежу та 1005,34 грн. штрафної (фінансової) санкції.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "25" травня 2016 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: А.Ю.Бучик

Г.І. Майор

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Публічне акціонерне товариство "Дубномолоко" вул.Грушевського,117- А,м.Дубно,Рівненська область,35600

3- відповідачу/відповідачам: Дубенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області вул. Грушевського,134,м.Дубно,Дубенський район, Рівненська область,35604

4-третій особі: - ,