Ухвала суду № 62750346, 15.11.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Гурін Д.М.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

УХВАЛА

іменем України

"15" листопада 2016 р. Справа № 806/1438/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,

сторін та їх представників: від позивача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "08" вересня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Військової частини А 3091 Міністерства оборони України стягнення грошових коштів за неотримане речове майно ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_4 до Військової частини А 3091 Міністерства оборони України про стягнення грошових коштів за неотримане речове майно відмовлено.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить назване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується судом апеляційної інстанції, те, що ОСОБА_4 в період з 18 жовтня 1993 року до 4 серпня 2011 року проходив військову службу за контрактом у Військовій частині А3091.

Наказом командира військової частини А1494 (по особовому складу) №47-ПМ від 26 липня 2011 року ОСОБА_4 був звільнений з військової служби за пунктом "в" частини 6 статті 26 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (за віком).

Відповідно до довідки-розрахунку №13 від 12 березня 2012 року про виплату грошової компенсації замість належного речового майна, що підлягає видачі старшому сержанту ОСОБА_4 військовослужбовцю не видано 34 предмети на загальну суму 10175 грн. 14 коп. (а.с.12).

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року) було передбачено, що військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Відповідно до статті 2 Закону України від 17 лютого 2000 року № 1459-ІІІ "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" дію частини другої статті 9 Закону № 2011-XII зупинено у частині одержання військовослужбовцями за їх бажанням грошової компенсації за неодержане речове майно.

Пунктом 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444 (далі - Положення №1444) було передбачено, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно, виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

Положення №1444 втратило чинність 4 березня 2016 року.

Законом України від 3 листопада 2006 року № 328-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" статтю 9 Закону № 2011-ХІІ викладено в новій редакції, а також цей Закон доповнено статтею 9-1 (у редакції, чинній до 1 січня 2008 року), якою було передбачено, зокрема, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.

При цьому положення частини другої статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ регулюють порядок виплати компенсації замість речового майна військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, і не поширюються на військовослужбовців, звільнених з військової служби.

Щодо застосування правових норм Положення № №1444, то слід відмітити, що у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

З огляду на викладене колегія суддів прийшла до висновку, що на момент звернення ОСОБА_4 щодо отримання грошової компенсації замість речового майна Закон № 2011-XII не передбачав такого права для військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, а пункт 27 Положення не підлягає застосуванню, оскільки суперечить нормам Закону № 2011-XII.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування цього судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "08" вересня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: А.Ю.Бучик

Г.І. Майор

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Військова частина А 3091 Міністерства оборони України вул.Червона гора в/ч А 3091,м.Бердичів,Житомирська область,13300

4-ОСОБА_3 АДРЕСА_2 - ,