Ухвала суду № 62750313, 16.11.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

Справа № 686/16355/16-а

16 листопада 2016 року

м. Вінниця

Суддя-доповідач Вінницького апеляційного адміністративного суду Білоус О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2016 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ч. 6 статті 187 КАС України, Вінницьким апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 31 жовтня 2016 року залишено апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк до 14 листопада 2016 року надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2016 року.

15 листопада 2016 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду на виконання ухвали від 31 жовтня 2016 року від відповідача надійшов лист, зі змісту якого вбачається, що Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, посилаючись на свій майновий стан та положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір", просить прийняти до розгляду апеляційну скаргу подану на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 29 вересня 2016 року, скасувати останню та повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Звертаю увагу скаржника на Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" від 23.01.2015 № 2, де роз'яснено, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення чи звільнення від сплати судового збору. Дана правова позиція також визначена і в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2016 року "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору".

В даному випадку доводи наведені скаржником не є достатньою підставою для несплати ним судового збору, оскільки відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Вказана правова позиція також висловлена в ухвалі Верховного Суду України від 28.09.2015 року у справі №21-549а15, ухвалах Вищого адміністративного суду України від 13.10.2015 року у справі № К/800/43388/15 та від 05.10.2015 року у справі № К/800/42297/15.

Крім того, виключення органів державної влади з числа суб'єктів, що звільняються від сплати судового збору мало на меті дисциплінувати їх у відносинах із судами та унеможливить зловживання ними своїми процесуальними правами, зокрема, у випадках безпідставного звернення до судів та безвідповідального оскарження судових рішень з огляду на саму лише безкоштовність звернення до суду, про що зазначено у пояснювальній записці до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору".

У зв'язку з наведеним, клопотання Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про прийняти до розгляду апеляційної скарги, поданої на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 29 вересня 2016 року, скасування останньої та повернення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною третьою статті 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

З урахуванням вказаного, керуючись ч. 1, 3 ст. 108, ст. 187, ч. 3 ст. 189 КАС України,

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про звільнення від сплати судового збору відмовити.

2. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови повернути особі, яка її подала.

3. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги із доданими до скарги матеріалами (крім апеляційної скарги) направити особі, яка подала апеляційну скаргу. Іншим особам, які беруть участь у справі, надіслати копію ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 212 КАС України.

Суддя-доповідач Білоус О.В.