Ухвала суду № 62750138, 08.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 р.Справа № 816/687/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

за участю: представників позивача - Жукова І.М., Лювівої Н.С.

представника відповідача - Прокопчука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2016р. по справі № 816/687/16

за позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія"

до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Спільне підприємство "Полтавська газонафтова компанія" звернулася до суду з адміністративним позовом до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, в якому просило визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001951500, № 0001961500, № 0001971500 , № 0001981500 від 30 грудня 2015 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року задоволено клопотання позивача про зупинення провадження у справі № 816/687/16 за адміністративним позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень зупинив до прийняття та набрання законної сили рішенням Постійного арбітражного суду у справі №2015-11.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: вимог Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Постійного арбітражного суду у справі №2015-11 буде мати значення для вирішення даної справи. Правовою підставою для зупинення провадження суд першої інстанції визначив п. 3 ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України , суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінальної судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Тобто, зі змісту статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що провадження зупиняється лише у разі неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи.

Колегія суддів зазначає, що для зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України повинна бути встановлена взаємозалежність таких справ. Крім того, для застосування цієї підстави в суду має бути достовірна інформація про наявність у провадженні того чи іншого суду іншої справи. Якщо провадження у такій справі не відкрито, це виключає застосування зазначеної підстави.

Судовим розглядом встановлено, що 26 серпня 2016 року до суду надійшла заява Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" про зупинення провадження у справі з наступних підстав.

14 січня 2015 року за Договором до Енергетичної Хартії та відповідно до Арбітражного регламенту Арбітражного інституту Торговельної палати м.Стокгольм Надзвичайним арбітром професором Рудольфом Дольцером прийнято надзвичайне рішення в арбітражному розгляді ТПС ЕА/2015/002.

Зазначене рішення визнане та приведене до виконання в Україні ухвалою Печерського районного суду від 08 червня 2015 року у справі №757/5777/15-ц, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17 травня 2016 року. У резолютивній частині вказаного надзвичайного рішення передбачалося: "Відповідачу утриматися від встановлення роялті за видобування газу компанією ПГК за ставкою, що перевищує 28%, яка встановлена Податковим кодексом України до 31 липня 2014 року".

Крім того, 23 липня 2015 року Постійно діючим арбітражним судом, що здійснює арбітражний розгляд справи №2015-11, за угодою між Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії та Урядом України Про сприяння і взаємний захист інвестицій, підписаною 10 лютого 1993 року; Договором до Енергетичної Хартії; Угодою про сприяння і взаємний захист інвестицій між Королівством Нідерландів і Україною, підписаною 14 липня 1994 року і Арбітражним регламентом Комісії ООН з права міжнародної торгівлі, 2010 року ("Регламент ЮНІСТРАЛ") між ДжейКейІкс ОЙЛ енд ГЕС ПіЕлСі ("ДжейнКейІкс"), Полтава ОСОБА_5 ("Полтава") і Полтавською газонафтовою компанією ("ПГНК") (позивачі) та Україною (відповідач) прийнято Рішення про забезпечувальні заходи.

Відповідно до вищевказаного Рішення у очікуванні Остаточного рішення у справі №2015-11:

(1) "Відповідач не повинен здійснювати жодних дій з метою збору рентної плати за видобування газу ПГНК (а саме рентної плати, яка підлягає сплаті і не сплачена на дату цього Рішення або за якою строк платежу настає в подальшому) понад ставку 28%, яка діяла до 03 серпня 2014 року;

(2) Відповідач повинен утримуватися від накладення арешту на активи позивачів, або накладення податкової застави чи іншого обтяження предметом яких були б активи позивачів, у зв'язку з будь-якою сумою рентної плати, вказаної у пункту (1);

(3) Позивачі повинні негайно інформувати відповідача у письмовій формі про будь-які дії, що вживаються або пропонуються будь-ким з них, які могли б призвести до зменшення чистої вартості ПГНК до рівня нижче 34 мільйонів доларів США".

Відповідно до статті 26 (8) Договору до Енергетичної Хартії і статті 34 (2) Регламенту ЮНСІТРАЛ сторона справи має виконувати рішення суду (в даному разі Рішення про попередні заходи) невідкладно і без будь-яких інших процедур, тобто не потребує визнання і приведення до виконання в Україні.

У ході адміністративного оскарження, оспорюваних у цій справі податкових повідомлень-рішень, позивач також повідомив відповідача про забезпечувальні рішення міжнародних судових інституцій, які визнані на території України ухвалами Печерського районного суду м. Києва та Апеляційного суду м. Києва, проте, відмовляючи у задоволенні адміністративної скарги, відповідач посилався на ту обставину, що рішення міжнародних судів не легалізовані належним чином в Україні.

Відповідач, всупереч міжнародним рішенням, вчиняє дії та видає рішення направлені на стягнення з позивача рентної плати.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення є юридичним актом відповідача, що перебуває в межах правовідносин податкового контролю та спрямовані на стягнення зі Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" коштів, що може призвести до настання наслідків, визначених як заборонені у Рішенні про забезпечувальні заходи Постійно діючого арбітражного суду від 23 липня 2015 року, так і надзвичайному рішенні в арбітражному розгляді ТПС ЕА/2015/002 від 14 січня 2015 року.

Таким чином, колегія суддів переглянувши у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для застосування п.3 ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України та зупинення провадження у цій справі до прийняття та набрання законної сили рішенням Постійного арбітражного суду у справі №2015-11.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2016р. по справі № 816/687/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Русанова В.Б. Курило Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 14.11.2016 р.