Ухвала суду № 62750048, 09.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 р.Справа № 643/6936/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова на постанову Московського районного суду м. Харкова від 26.09.2016р. по справі № 643/6936/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова

про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (надалі по тексту відповідач), в якому просила:

- визнати неправомірним рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії державного службовця з 01.12.2015 (враховуючи матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, суму індексації заробітної плати, матеріальну допомогу на оздоровлення, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування);

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова перерахувати ОСОБА_1 пенсію державного службовця з 01.12.2015 року у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію у 2011 році в розмірі 83% (враховуючи матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, суму індексації заробітної плати, матеріальну допомогу на оздоровлення, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування).

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 26.09.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень задоволено частково.

Визнано протиправним протоколи Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 28.04.2016 року та від 16.05.2016 року про відмову в перерахунку призначеної пенсії за віком ОСОБА_1, як державному службовцю.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком, за період з 01.05.2016 року, в розмірі 83 відсотків заробітної плати державного службовця, з урахуванням доплати до заробітку ОСОБА_1 на підставі наданої Адміністрацією Московського району Харківської міської ради довідки №43 від 06.05.2016 року.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком, за період з 01.05.2016 року, як державному службовцю, призначеної в розмірі 83 відсотків заробітної плати державного службовця на підставі наданої Адміністрацією Московського району Харківської міської ради довідки № 23 у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів".

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Московського районного суду м. Харкова від 26.09.2016 року скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 25.01.2011 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова та отримує пенсію за віком як державний службовець.

Позивач зверталась до відповідача з заявою від 28.04.2016 р. та від 11.05.2016 р. про перерахунок раніше призначеної пенсії, з врахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації на підставі довідки про заробітну плату від 27.04.2016 р. № 23 та у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців на підставі довідки про заробітну плату від 06.05.2016 року № 43.

Протоколом Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова по розгляду спірних питань від 28.04.2016 р. та від 11.05.2016 р. позивачу в перерахунку пенсії, відповідно до наданих Адміністрацією Московського району Харківської міської ради довідок від 27.04.2016 р. № 23 та від 06.05.2016 року № 43 - відмовлено, оскільки такий перерахунок не передбачено чинним законодавством.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності права у ОСОБА_1 з 01.05.2016 року на перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням доплати до заробітку та на перерахунок пенсії державного службовця з 01.05.2016 року в зв'язку з підвищенням зарплати державним службовцям згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" в редакції на момент виходу позивача на пенсію) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

У відповідності до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" ( в редакції чинній на момент виходу позивача на пенсію) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, пенсія позивачу призначена з 25.01.2011 року у розмірі 83 % від заробітної плати (а.с.8).

Отже, оскільки на час набуття позивачем права на пенсійне забезпечення за ст.ст. 37, 37-1 Закону України "Про державну службу" було встановлено її право на отримання пенсії у розмірі 83 % від заробітку та на перерахунок пенсії у разі підвищення заробітної плати державним службовцям, колегія суддів дійшла висновку, що зазначена норма зберігає юридичну силу, як для позивача так і для відповідача на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії від 28.04.2016 року, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 01.07.2014 року по справі № 21-244а14, яка в силу положень ч.1 ст. 244-2 КАС України має враховуватись судами загальної юрисдикції.

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" N 76-VIII від 28.12.2014 року, що набув чинності 01.01.2015 року статтю 37-1 Закону України "Про державну службу" викладено в новій редакції та визначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця визначався постановою Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" № 865 від 31.05.2000 року (далі - Порядок № 865).

Пунктом 4 Постанови № 865 (у редакції, яка була чинна до 15.12.2015 року), у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії визначалась виходячи з заробітної плати працюючих державних службовців за тими ж посадами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", яка набула чинності 15.12.2015 року до Постанови №865 внесено зміни, а саме виключено пункт 4.

На час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України, всупереч статті 37-1 Закону № 3723-XII, не визначено порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям.

Згідно статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суханов та Ільченко проти України" (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine) від 26.09.2014 зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.

Станом на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії законодавцем не визначено іншого ніж існувало на час призначення позивачу пенсії порядку та підстав для її перерахунку, але скасовано механізм його реалізації.

Між тим, враховуючи практику Європейського Суду з прав людини у рішенні по справі "Суханов та Ільченко проти України", бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на перерахунок пенсії на час звернення з заявою передбачене ст. 37-1 Закону України "Про Державну службу" і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань, а тому неприйняття Кабінетом Міністрів України постанови щодо умов перерахунку пенсії не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії та позбавлення позивача наданих йому соціальних гарантій.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на п. 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" як на правову підставу відсутності у позивача права на перерахунок пенсії, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Пунктом 5 розділу ІІІ "Прикінцевих положень" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" визначено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Між тим, колегія суддів зазначає, що вказаний пункт Прикінцевих положень стосується осіб, яким з 01.06.2015 року пенсії призначаються відповідно до вказаних у цьому пункті законів. Оскільки позивачу пенсія була призначена до 01.06.2015 року, то вказані приписи до позивача не застосовуються.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на перерахунок пенсії в зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а відтак дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії згідно Закону України "Про державну службу" у зв'язку з підвищенням посадових окладів працюючим державним службовцям, є протиправними.

Згідно ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Враховуючи те, що позивач звернувся до відповідача за перерахунком пенсії 28.04.2016 року, то перерахунок пенсії повинен здійснюватися з 01.05.2016 року.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для перерахунку пенсії з урахуванням нарахованих та виплачених сум матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати, виходячи з наступного.

Згідно ст. 37 Закону України "Про державну службу" (далі - Закон) (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною другою статті 37-1 вказаного Закону встановлено, що перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оплату праці" в структуру заробітної плати входить основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

У відповідності до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Крім того, статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Частиною 1 статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. (в редакції до 08.07.2010р.) об'єктом оподаткування є: фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру.

Згідно ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 р. N 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за N 114/8713, фонд додаткової заробітної плати включає, зокрема, суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, матеріальну допомогу, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом), виплати соціального характеру.

Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення, сума індексації заробітної плати, з яких сплачувались страхові внески, входять до складу додаткової заробітної плати та враховуються при обчисленні розміру пенсії позивача.

Так, у спірних правовідносинах слід надати перевагу нормам статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які є спеціальними в питаннях призначення та перерахунку пенсії державного службовця, а не положенням Законів України "Про державну службу", який щодо спірних правовідносин є загальним.

Тобто, аналіз наведених положень законів дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, сума індексації заробітної плати входили до системи оплати праці державного службовця, які повинні враховуватись при призначенні йому пенсії.

Вищенаведене узгоджується з висновками Верховного Суду України щодо застосування зазначених норм права, викладених в постановах від 14.05.2013 року № 21-125а13, від 04.03.2014 року № 21-14а14, які в силу ст. 244-2 КАС України мають враховуватися судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Московським районним судом м. Харкова від 26.09.2015р. по справі № 643/6936/16-а суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 24.10.2016 року відповідачу відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду до моменту прийняття судового рішення.

З 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII, яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674-VI).

Згідно з приписами пп.2 п. 3 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 1102,40 грн., що підтверджується квитанцією від 06.06.2016 року № 27330.

При поданні апеляційної скарги апелянту необхідно було сплатити 1212, 64 грн. (1102,40грн.*110%).

Оскільки, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 року прийнято рішення про залишення без змін постанови Московського районного суду м. Харкова від 26.09.2016 р., то колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова судового збору у розмірі 1212, 64 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова залишити без задоволення.

Постанову Московського районного суду м. Харкова від 26.09.2016р. по справі № 643/6936/16-а залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (61170, м. Харків, вул. Валентинівська, 22-Б код ЄДРПОУ 22682655) судовий збір у розмірі 1212 грн. 64 коп. (одна тисяча двісті дванадцять) гривень 64 копійки до спеціального фонду Державного бюджету України - утримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 14.11.2016 р.