Ухвала суду № 62749911, 15.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 р. Справа № 876/6881/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.08.2016 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення - рішення Мукачівської ОДПІ від 25 квітня 2016 року за №№ 0004301301 (про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 469824,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 234912,00 грн.); № 0004341301 (про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 33112,00 грн.).

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що оскаржені рішення суперечать нормам законодавства, висновки перевірки щодо завищення позивачем суми від'ємного значення з податку на додану вартість на 1617,00 грн. по декларації за вересень 2015 року та на 31495,00 грн. по декларації за жовтень 2015 року, а також, завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 86047,00 грн. по декларації за вересень 2015 року та на 383777,00 грн. по декларації за жовтень 2015 року, на думку позивача, протиправні та не відповідають вимогам податкового законодавства. Просив позов задоволити.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.08.2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області від 25 квітня 2015 року № 0004301301 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 469824,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкціях у сумі 234912,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області від 25 квітня 2015 року № 0004341301 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 33112,00 грн.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Мукачівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно акту Мукачівської ОДПІ від 19.02.2016 року за № 219/1701/НОМЕР_3, перевіркою з питань достовірності формування податкового кредиту та нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень та жовтень 2015 року встановлено, що ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги податкового законодавства, а саме п.200.1, пп. "б" п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в частині завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 86047,00 грн. по декларації за вересень 2015 року, п.200.1, пп. "б" п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в частині завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 383777,00 грн. по декларації за жовтень 2015 року, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в частині завищення суми від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 1617,00 грн. по декларації за вересень 2015 року, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в частині завищення суми від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 31495,00 грн. по декларації за жовтень 2015 року.

З акту перевірки вбачається, що така проведена на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних та комп'ютерних баз даних, автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби. Причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту є здійснення операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою та операції звільнені від оподаткування.

За наслідками проведеної перевірки та виявлених порушень, Мукачівською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 25 квітня 2016 року за №№ 0004301301 (про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 469824,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 234912,00 грн.); № 0004341301 (про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 33112,00 грн.)

Перевіркою відображених за рядком 10.1. розділу II податкових декларацій з ПДВ за період вересень-жовтень 2015 року показників встановлено, що на формування цих показників мало вплив проведення операцій з імпорту та придбання на митній території України транспортних засобів, а саме: напівпричепу KOGEL SN24P90/1110 (2015) від ТОВ "Трансмаркет", про що виписані податкові накладні від 11.09.2015 року № 21 на суму 11857,00 грн., в т.ч., ПДВ - 1976,17 грн. та від 01.10.2015 року № 2 на суму 139724,40 грн., в т.ч., ПДВ - 23287,40 грн.; тягача сідельного для перевезення напівпричепів від фірми "Е. van Wijk Romania B.V." (Нідерланди), двохосного марки "DAF", модель DAF FТ ХF 460 SSС, колісна формула 4x2, ідентифікаційний номер шасі НОМЕР_5, колір чорний, тип двигуна - дизельний, державний номер НОМЕР_6, фактурна вартість - 1871735,37 грн. Тягач ввезено на підставі ВМД № 16116 від 20.10.2015 року.

Для формування податкового кредиту з ПДВ вирішальним є фактор використання придбаних ТМЦ в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника. Фізична особа-підприємець за відсутності ведення бухгалтерського обліку, іншого обліку в частині підтвердження використання майна у підприємницькій діяльності, а також не будучи фактично суб'єктом права власності на таке майно, не може на підставі лише податкової накладної включати до складу податкового кредиту суму ПДВ по придбаних транспортних засобах.

Судовою колегією апеляційного суду встановлено та підтверджується договором купівлі-продажу № 17/06/15 від 17.06.2015 року, що ФОП ОСОБА_1 придбав у ТОВ "Трансмаркет" напівпричіп KOGEL SN24P90/1110 (2015) в кількості 1 шт. за ціною 746957,50 грн., в т.ч., ПДВ - 124492,92 грн. Видаткова накладна № 000000536 та акт прийому-передачі транспортного засобу від 12.10.2015 року свідчать про передачу позивачу напівпричепу KOGEL SN24P90/1110 (2015) в кількості 1 шт. Підтвердженням оплати придбаного транспортного засобу слугують платіжні доручення № 57 від 23.06.2015 року, № 165 від 12.08.2015 року, № 221 від 11.09.2015 року, № 247 від 01.10.2015 року. Продавцем виписані податкові накладні від 23.06.2015 року № 6 на загальну суму 289273,33 грн., в т.ч. ПДВ - 48212,27 грн.; від 12.08.2015 року № 9 на загальну суму 275890,00 грн., в т.ч. ПДВ - 45981,67 грн.; від 11.09.2015 року № 21 на загальну суму 11857,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1976,17 грн.; від 11.10.2015 року № 2 на загальну суму 139724,42 грн., в т.ч. ПДВ - 23287,40 грн. Сплачений в ціні транспортного засобу податок на додану вартість включений позивачем до складу податкового кредиту.

Відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_7 від 22.10.2015 року про реєстрацію транспортного засобу, реєстраційний номер НОМЕР_4, власником вказаного вище напівпричепу є ОСОБА_1

Право власності позивача на напівпричіп KOGEL SN24P90/1110 (2015) є укладений з ТОВ "Трансмаркет" договір купівлі-продажу за № 17/06/15 від 17.06.2015 року, видаткова накладна № 000000536 від 12.10.2015 року та акт прийому-передачі транспортного засобу від 12.10.2015 року.

Згідно пп. "б" п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/ послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Частиною 1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, висновок податкового органу щодо відсутності встановленої законодавством можливості для фізичних осіб-підприємців вести бухгалтерський або інший облік основних засобів з метою документального підтвердження результатів господарської діяльності при визначенні сум ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодування є безпідставним. Відсутність встановленого законом обов'язку фізичної особи-підприємця вести облік основних засобів не заперечує наявність відповідного права у платника податку.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про дорожній рух" державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників. Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Згідно приписів п.1 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою КМУ № 1388 від 07.09.1998 року цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також: самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Згідно п.2 вказаного Порядку цей Порядок є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.

Транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції (далі - підрозділи Державтоінспекції). Транспортні засоби, що належать декільком фізичним або юридичним особам (співвласникам), за їх письмовою заявою реєструються за однією з таких осіб. У разі відсутності одного із співвласників державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі його письмової заяви. Справжність підпису такого співвласника засвідчується нотаріально, у графі "Особливі відмітки" свідоцтва про реєстрацію або тимчасового реєстраційного талону транспортних засобів щодо іншого співвласника може бути зроблено запис: " ____ має право керувати (експлуатувати) (прізвище, ім'я, по батькові або найменування юридичної особи) та є співвласником".

Транспортні засоби, що належать фізичним особам-підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами, як це встановлено п.6 Порядку.

Із свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 від 22.10.2015 року та серії НОМЕР_8 від 22.10.2015 року вбачається, що напівпричіп та тягач зареєстровані центром ДАІ 2012 за ОСОБА_1

Відтак, державна реєстрація транспортних засобів проведена у відповідності до приписів Закону України "Про дорожній рух" та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на птасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ №1388 від 07.09.1998 року, а підприємець ОСОБА_1 правомірно включав суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням транспортних засобів до податкового кредиту відповідного податкового періоду.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.08.2016 року у справі №807/654/16 - без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

С. Кузьмич