Ухвала суду № 62749899, 15.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 р. Справа № 876/6603/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді:Улицького В.З.

суддів:Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

за участю позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ у місті Львові на постанову Залізничного районного суду м.Львова від 19.07.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ у місті Львові про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ у місті Львові про скасування постанови інспектора роти №2 батальйону №4 УПП у м. Львові від 20 січня 2016 року серії ПС3 №126564 якою на нього накладено адміністративне стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що правопорушення вказаного в оскаржуваній постанові не вчиняв, оскільки 20 січня 2016 року у двері його квартири подзвонили працівники поліції та запитали чи Мазда синього кольору його автомобіль та попросили вийти на вулицю з документами. Біля автомобіля працівники поліції склали на нього протокол, хоча він пояснював, що паркування автомобіля здійснив не він, а ОСОБА_3, яка також користується таким автомобілем. Також, працівники поліції зазначили, що номерний знак автомобіля закритий сіткою, хоча наявна сітка лише захищає номерний знак та жодним чином не закриває номер. Крім того, при складенні даної постанови не складався протокол про адміністративне правопорушення, хоча повинен був складатись. Просив позов задоволити.

Постановою Залізничного районного суду м.Львова від 19.07.2016 року адміністративний позов задоволено. Постанову інспектора роти №2 батальйону №4 Управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ у місті Львові ОСОБА_4 від 20 січня 2016 року серії ПС3 №126564 у справі про адміністративне правопорушення та визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасовано за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрито.

Постанову суду першої інстанції оскаржило Управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ у місті Львові. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задоволити адміністративний позов.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПСЗ №126564 від 20 січня 2016 року позивача визнано винним у вчиненні адміністративне правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП за те, що 20 січня 2016 року о 17.30 год. на вул. Городоцькій, 289 у м. Львові водій здійснив стоянку автомобіля «Мазда 3», державний номерний знак НОМЕР_1 на газоні та номерний знак автомобіля був закритий іншими предметами (решіткою).

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точності відповідно з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Разом з тим, допитаний у судовому засіданні під час розгляду справи у суді першої інстанції свідок ОСОБА_3 повідомила, що 20 січня 2016 року вона керуючи автомобілем марки «Мазда 3» здійснила паркування такого автомобіля на вул. Городоцькій, 289 у м. Львові та зазначила, що позивач ОСОБА_1 не керував даним автомобілем та не здійснював його паркування.

Судова колегія апеляційного суду вважає, що покази свідка ОСОБА_3 є істотними та змістовними для вирішення даної справи, оскільки вони доповнюються та уточнюються іншими доказами зібраними у справі.

Відтак, апеляційний суд переконаний, що позивач ОСОБА_1 не здійснював стоянку автомобіля марки «Мазда 3», державний номерний знак НОМЕР_1 на газоні на вул. Городоцькій, 289 у м. Львові, не є власником даного автомобіля, а відтак не є і не може бути субєктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Судова колегія апеляційного суду також звертає увагу що, згідно поданих позивачем доказів вбачається, що номерний знак автомобіля марки «Мазда 3», державний номерний знак НОМЕР_1 не закритий жодними предметами, які перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію чи не дозволяють чітко визначити символи номерного знака.

Частиною 1, 2, 4 ст. 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні. Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.

Аналогічна позиція наведена у рішенні Конституційного суду України №1-11/2015 від 26 травня 2015 року.

Однак, всупереч наведеному, інспектором Управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ у місті Львові при винесенні оскаржуваної постанови не виконано вищезазначених вимог закону, складено таку постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, що призвело до порушення процесуальних прав позивача ОСОБА_1, враховуючи те, що він не був згідний із складеним протоколом та не погоджувався із тим, що вчинив адміністративне правопорушення.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності з подальшим закриттям провадження у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ у місті Львові залишити без задоволення, а постанову Залізничного районного суду м.Львова від 19.07.2016 року у справі №462/355/16-а без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

ОСОБА_5

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 16.11.2016 року